Справа № 643/2955/21
Провадження № 2-о/643/200/21
03.03.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Майстренко О.М. за участю секретаря Шабатько Л.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Варнікова Ксенія Вікторівна про встановлення факту проживання однією сім'єю, суд,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 з червня 2013 року по липень 2020 року.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1 . Після приватизації вказаної квартири остання проживала одна, була людиною похилого віку та потребувала сторонньої допомоги. Дітей та чоловіка не мала. Влітку 2013 року він почав її доглядати, надавати їй фізичну, моральну та матеріальну допомогу. У зв'язку із погіршенням стану її здоров'я, наприкінці 2014 року заявник разом з ОСОБА_2 почали фактично проживати разом за адресою: АДРЕСА_2 . З вказаного періоду він здійснював постійний догляд за померлою як за членом родини, допомагав їй у побуті, здійснював поточний ремонт квартири, купував ліки, продукти харчування та одяг як за власні кошти так і за спільні кошти. Фактично вели спільне господарство, мали спільний бюджет.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, після смерті останньої ОСОБА_1 здійснив організацію її поховання.
Враховуючи викладене, вважає, що між ним та ОСОБА_2 виникли фактичні сімейні стосунки, як матері та сина, які продовжувались більше п'яти років і до смерті останньої.
Враховуючи той факт, що вони проживали однією сім'єю без документального оформлення, він був вимушений звернутись до суду з даною заявою.
Заявник в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про те, що підтримує свою заяву та просить її задовольнити, справу розглядати за його відсутності.
Зацікавлена особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Варнікова Ксенія Вікторівна в судове засідання не з'явилась, також надала суду заяву про розгляд справи за відсутністю їхнього представника.
Суд, дослідив матеріали справи вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 27.09.2006 року, реєстраційний № 1-06-263257. Після приватизації вказаної квартири остання проживала одна, була людиною похилого віку та потребувала сторонньої допомоги. Дітей та чоловіка не мала. Влітку 2013 року ОСОБА_1 почав ОСОБА_2 доглядати, надавати їй фізичну, моральну та матеріальну допомогу. У зв'язку із погіршенням стану її здоров'я, наприкінці 2014 року вони разом з ОСОБА_2 почали фактично проживати разом за адресою: АДРЕСА_2 . З вказаного періоду ОСОБА_1 здійснював постійний догляд за померлою як за членом родини, допомагав їй у побуті, здійснював поточний ремонт квартири, купував ліки, продукти харчування та одяг як за власні кошти так і за спільні кошти. Фактично ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Харківським міським відділом державної РАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 10763.
Після її смерті залишилась спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 .
Заявник звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Варнікової Ксенії Вікторівниіз усною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з відсутністю підтвердження його належності до будь-якої із черг спадкоємців за законом, передбачених ст. ст. 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1. 2ст. 524 ЦК України (в редакції від 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України (в редакції від 1963 року) при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Згідно ст. 531 ЦК України ( в редакції від 1963 року) до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦК України в судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заявник ОСОБА_1 з 2014 року мешкав за адресою: АДРЕСА_2 разом однією сім'єю з ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У померлої близьких родичів не було. ОСОБА_1 надавав фізичну та матеріальну допомогу ОСОБА_2 , піклувався про стан її здоров'я, вони вели спільний бюджет та господарство, після смерті останньої організував її поховання.
Факт перебування спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підтвердили свідки: ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_4 ).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР (1963 року), якщо спадкоємець в установлений ст. 549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно.
За змістом розділу VІІ вказаного Кодексу, прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
Згідно положення п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.
У постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2018 року по справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18) сформульовано правові висновки про те, що у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Як наслідок, між заявником та будь-якою іншою особою відсутній будь-який, навіть формальний, спадковий спір.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає заяву обгрунтованою, а тому задовольняє її у повному обсязі.
Керуючись, ст. 1266 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7від 30.05.2008 року ст. ст. 524 , 530 , 550 ЦК України 1963 року, суд, ст. ст. 12 , 13, 259, 263 , 264 , 265 , 268 , 315 , 316 , 318 , 319
ЦПК України , суд,-
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 з червня 2013 року по 13.07.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м.Харкова.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Майстренко О.М.