Справа № 626/887/21
Провадження № 1-кс/626/248/2021
Іменем України
05 квітня 2021 року м. Красноград
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , адвоката - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120212210900000060 від 04.04.2021 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Краснограда, Харківської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , не судимого, який підозрюється у вчиненні злочину за ч.2 ст.15, п.п.1,7, ч.2 ст. 115 КК України,-
Слідчий КрасноградськогоРВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 із якого слідує таке.
04.04.2021 року о 00:08 надійшло повідомлення зі служби 102, що 04.04.2021 року в 00:07 годин невідомі чоловіки в районі автовокзалу м. Красноград нанесли тілесні ушкодження ножем невідомому чоловіку.
04.04.2021 року дані відомості було внесено в ЄРДР за № 120212210900000060 і почато досудове розслідування.
Під час досудового розслідування встановлено, що 04.04.2021, близько 00.30 год., ОСОБА_4 , перебував на території прилеглій до будівлі автостанції м. Красноград за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, буд. 91. Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_4 , помітив раніше невідомих йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які знаходились на території, прилеглій до будівлі автостанції, а саме поблизу кафе «Зодіак». В цей момент, ОСОБА_4 , діючи з хуліганських мотивів, з прямим умислом, направленим на умисне заподіяння смерті останнім, підійшов до вказаних чоловіків та ножем, який зберігав при собі, почав завдавати ударів вищевказаним особам в місця розташування життєво-важливих органів.
Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, завдав ОСОБА_9 один удар ножем в ділянку живота та один удар в ділянку лівого плеча, ОСОБА_8 два удари ножем в ділянку грудної клітини та поперекової ділянки, а ОСОБА_7 один удар ножем в ділянку грудної клітини та правої гомілки.
В результаті завдання ударів ножем, які виконував ОСОБА_4 , ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння та у вигляді поранення лівого плеча, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини зліва та колото-різаної рани правої поперекової ділянки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани в ділянці грудної клітини та колото-різаної рани правої гомілки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Під час вищевказаних подій, очевидці вчинюваного ОСОБА_4 злочину, одним з яких був ОСОБА_10 , направились до останнього з метою припинення його протиправних дій. В той момент, коли ОСОБА_10 наблизився до ОСОБА_4 , останній, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті іншій особі, з хуліганських мотивів, завдав ОСОБА_10 один удар ножем в ділянку живота, чим спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.
Лише в результаті втручання очевидців вказаних подій, злочинні дії ОСОБА_4 були припинені, при цьому останній вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.
04.04.2021 о 03.35 ОСОБА_4 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
04.04.2021 о 13.20 на підставі достатніх даних, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 1,7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Наявність повідомлення обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: даними протоколу огляду місця події ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 , даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками відповідно до якого свідок ОСОБА_12 опізнав по фотознімку ОСОБА_4 як особу, яка завдала ножем тілесних ушкоджень його знайомим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 , даними протоколів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які надали свідчення про відомі їм обставини спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ; даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 , даними протоколудопиту потерпілого ОСОБА_9 , довідкою судового експерта щодо характеру, локалізації та ступеню тяжкості заподіяних ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.
Слідчий вважає, що у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може:
1.переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі;
2. незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), а саме за умови застосування запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, встановити контакт із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні та погрозами вплинути на них з метою надання ними неправдивих свідчень органу досудового розслідування та суду.
Окрім цього, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 стороною обвинувачення на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, в подальшому вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку та забезпечить виконання завдань кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України.
Прокурор в судовому засідання підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні підтвердив факт спричинення ножових поранень чотирьом потерпілим, однак пояснив, що убивати їх не хотів, знаходився у неадекватному станів зв'язку із тяжким алкогольним сп'янінням, та просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник погодився із думкою підозрюваного.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши додані до клопотання докази, вважає за можливе його задовольнити з таких підстав.
В силу ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у нього постійного місця роботи; репутацію , майновий стан; наявність судимостей.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вищевказаного злочину.
Так, обгрунтованість підозри підтверджується доказами на які послався слідчий у своєму клопотанні та які досліджені під час судового засідання, а саме:
- протоколом огляду місця події на території Автостанції м. Красноград Харківської області, в ході якого виявлено та вилучено розкладний ніж зі слідами речовини темно бурого кольору, схожої на кров, а також неподалік кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на асфальтовому покритті сліди у вигляді плям речовини темно бурого кольору, схожої на кров;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 який надав показання про обставини конфлікту з відвідувачами кафе «Зодіак» 04.04.2021 близько опівночі, та свідчення щодо відомих йому обставин спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який надав показання про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень біля кафе «Зодіак» 04.04.2021 близько опівночі;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , який надав показання про відомі йому обставини спричинення тілесних ушкоджень його знайомим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 біля кафе «Зодіак» 04.04.2021 близько опівночі;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками відповідно до якого свідок ОСОБА_12 опізнав по фотознімку ОСОБА_4 як особу, яка завдала ножем тілесних ушкоджень його знайомим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , яка надала показання про відомі їй обставини спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які надали свідчення про відомі їм обставини спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , який надав свідчення щодо обставин спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , який надав свідчення щодо обставин спричинення йому тілесних ушкоджень;
- довідкою судового експерта щодо характеру, локалізації та ступеню тяжкості заподіяних ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а саме за умови застосування запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, встановити контакт із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні та погрозами вплинути на них з метою надання ними неправдивих свідчень органу досудового розслідування та суду.
Відтак , слідчий суддя приходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим ризикам.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно до ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.
Однак приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину із застосування насильства, то слідчий суддя не визначає розмір застави.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 задовольнити .
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 02 червня 2021 року до 03:35 годин.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя