Провадження № 2-о/641/90/2021 Справа № 641/1901/21
05 квітня 2021 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Боговського Д.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Павленко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис строком на шість місяців відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши останньому перебувати в місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати із нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; наближатися на 300 метрів до місця проживання, навчання, роботи, інших місць частого відвідування заявника.
Обґрунтовуючи свою заяву ОСОБА_1 посилалась на те, що вона починаючи з 2020 року мешкає разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в її квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 , як з цивільним чоловіком. Після знайомства, вони тривалий час спілкувались через соціальні мережі в інтернеті після чого в нас зав'язались приязні стосунки, які в подальшому втілились у спільне проживання. Після того, як вони почали жити разом, все почало погіршуватись та перетворюватись на страхіття, а саме ОСОБА_2 почав систематично зловживати спиртними напоями, в стані алкогольного сп'яніння він веде себе агресивно починає кричати обзивати заявника, погрожує їй фізичною та моральною розправою. В черговий раз коли він почав свої знущання вона викликала поліцію і на ОСОБА_2 було складено терміновий заборонний припис, як на кривдника. Однак, цей документ надає їй захисту лише на 10 днів, які вже сплили. Натомість, від ОСОБА_2 , вона систематично отримує погрози, також виявилось, що в нього є дружина яка також приєдналась до знущання над заявником.
Заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Суд, вивчивши матеріали справи, доходить наступного.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Глава 13 розділу ІV «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України визначає порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Так, відповідно до положень ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У частині 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено поняття домашнього насильства; діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство, як це визначено у законі, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Сексуальне насильство включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Фізичне насильство включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Заявник ОСОБА_1 вказує, що в неї наявний конфлікт із її колишнім співмешканцем ОСОБА_2 , останній постійно вчинює відносно неї дії фізичного та психологічного характеру, в тому числі застосовує фізичне насильство, погрожує та ображає її, тим самим завдаючи шкоду її здоров'ю.
ОСОБА_1 неодноразово зверталась до органів поліції із відповідними заявами; 18.02.2021 відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства.
Відповідно до положень ст. 24 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника, а саме особи, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, належить до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
За статтею 26 «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Частиною 3 ст. 26 Закону встановлено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Під поняттям «оцінка ризиків» розуміється оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити в своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 255, 259, 263-265, 268, 350-6 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Видати обмежувальний припис строком на шість місяців відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому перебувати в місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; наближатися на відстань 300 метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також заборонивши йому вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя: Д. Є. Боговський