Справа № 587/2383/19
31 березня 2021 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Домненко Н.І., представника відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Бабенко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави,
У жовтні 2020 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом, посилаючись на те, що 25.07.2011 року між позивачем, на той час ПАТ «Ідея Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №910.79235, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 88966,80 грн. на купівлю транспортного засобу - HYUNDAI Accent RB 1.4, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 . Строк користування кредитними коштами за Кредитним договором до 25.07.2018 року. Частина грошових коштів була перерахована на купівлю вищезазначеного автомобіля, решта - перерахована на фінансування страхового платежу. Кредитні кошти в сумі, зазначеній в п.1 кредитного договору було надано відповідачу в користування зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 21,9% та сплатою всіх інших обов'язкових платежів по договору. Відповідач не виконував зобов'язання за кредитним договором у встановлені строки, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 17.10.2019 року становить 180163 грн. 89 коп. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між відповідачем та позивачем було укладено договір застави вказаного транспортного засобу. В тому числі, Договором застави передбачено право заставодержателя: перевіряти в будь-який час документально і фактично наявність транспортного засобу та його стан, а відповідач зобов'язаний надавати в будь-який час необмежені можливості для здійснення позивачем своїх прав; вилучати автомобіль, знімати державні номерні знаки, ставити автомобіль на зберігання на свій майданчик до погашення заборгованості; звернути стягнення на транспортний засіб, що є предметом застави шляхом продажу третій особі від імені заставодавця відповідно до положень Закону України «Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію їх обтяжень» та інші права. Однак ОСОБА_2 , всупереч умов договору та без письмової згоди позивача, відчужив предмет застави ОСОБА_3 , порушивши права позивача. Не дивлячись на це, застава зберегла свою силу при переході права власності на предмет застави. Посилаючись на ці обставини, позивач просив постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 910.79235 в сумі 180163, 89 грн., вилучити у ОСОБА_3 транспортний засіб, який є предметом застави, а саме автомобіль HYUNDAI Accent RB 1.4, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , та передати його в управління Акціонерному товариству «Ідея Банк» на період до його реалізації; в рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь АТ«Ідея Банк» за кредитним договором № 910.79235 звернути стягнення на предмет застави, власником якого на даний час зареєстрований ОСОБА_3 , а саме на автомобіль HYUNDAI Accent RB 1.4, 2011 року випуску, шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів; стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в сумі 2702,46грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, в письмовій заяві на адресу суду підтримав свої вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - позовні вимоги АТ «Ідея Банк» не визнав, пояснивши, що відповідач законним чином придбав спірний автомобіль і що на час купівлі-продажу автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній запис про його обтяження.
Крім того представником відповідача надані письмові заперечення стосовно позову, в яких, зокрема, йшлося щодо пропуску строків позовної давності звернення до суду з даним позовом, невірність зазначеного розрахунку, недопустимість одночасного звернення до суду з вимогами стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, з*ясувавши правові позиції сторін, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 25.07.2011 року між ПАТ «Ідея Банк», правонаступником якого є АТ «Ідея банк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №910.79235 (а.с.14-20).
Відповідно до п. 1 § 1 кредитного договору, відповідачу ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 88966,80 грн., який складається з двох частин: фінансування купівлі автомобіля в сумі 83930,00 грн. та фінансування страхового платежу за страхування життя позичальника в сумі 2517,90 грн. Кредит надано на придбання транспортного засобу марки HYUNDAI Accent RB 1.4, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
При цьому, умовами договору передбачено сплату фіксованої процентної ставки у розмірі 21,90 % в рік (§ 2 Кредитного договору).
ПАТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі - видав відповідачу у відповідності до §1 Кредитного договору кредит на купівлю автомобіля у сумі 88966,80 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру №910.79235 від 05.08.2011 року (ар.с.25,26,27 т.1).
Як визначено п. 1 § 8 Кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в разі одного з таких випадків: 1) втрати чи знищення або пошкодження транспортного засобу / предмету застави; 2) передачу в наступну заставу транспортного засобу без згоди банку; 3) відчуження та іншого розпорядження транспортного засобу без згоди банку; 4) прострочення сплати чергового ануїтетного платежу чи його частини більш ніж на 30 календарних днів; 5) несвоєчасного та/або неналежного укладення договору страхування транспортного засобу; 6) у разі розірвання банком договору; 7) неподання або несвоєчасне подання документів, що підтверджують фінансовий стан позичальника; 8) порушення позичальником будь-яких інших умов Договору та в інших випадках, передбачених законодавством (а.с.14 т.1).
Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе за договором зобов'язання не виконав, тому станом на 17.10.2019 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 180 163 гривні 89 коп., з яких: основний борг - 0 грн., прострочений борг - 64900,69 грн., прострочені проценти - 710,96 грн., пеня (з 17.03.2019 по 17.10.2019 р.) - 29157,12 грн., дебіторська заборгованість - 701,75, інші штрафні санкції - 889,67 (а.с.40-44 т. 1 та 112-118).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст. ст. 526,527,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним між сторонами, суд приходить до висновку, що право позивача ПАТ «Ідея Банк» порушене і підлягає судовому захисту, а тому є підстави для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 180163 гривні 89 коп.
Розмір заборгованості, як і методика нарахування заборгованості сторонами не оспорюється.
Крім того, судом встановлено, що в забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу. Предметом вказаного договору став автомобіль марки HYUNDAI Accent RB 1.4, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.28-29 т.1).
З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що на підставі договору застави майнових прав ПАТ «Ідея Банк» накладено обтяження на автомобіль марки HYUNDAI Accent RB 1.4, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.33-34, 35-39 т.1).
Судом встановлено, що 29.04.2016 року спірний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_3 , актуальний номер НОМЕР_4 (ар.с. 72 т.1 ).
Відповідно до відомостей Головного сервісного центру МВС від 10.12.2019 року № 31-2-341 з 29 квітня 2016 року автомобіль зареєстровано на ім'я власника ОСОБА_3 , переєстрація транспортного засобу на нового власника згідно договору купівлі-продажу (а.с.71-72 т.1 ).
Порядок реєстрації та перереєстрації транспортних засобів визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
Відповідно до п. 41 вказаної Постанови КМУ, забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова державного виконавця про накладення арешту.
Забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, що придбані у розстрочку без надання відповідних документів про остаточний розрахунок.
Застава є способом забезпечення зобов'язань, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про заставу»).
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
У частинах 1 та 2 ст. 590 ЦК України зазначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що позичальник не виконує зобов'язання за кредитним договором у встановлені строки, у зв'язку з чим сума основного боргу за кредитом становить 180163 гривні 89 коп., з яких: основний борг - 0 грн., прострочений борг - 64900,69 грн., прострочені проценти - 83803,70 грн., строкові проценти - 710,96 грн., пеня - 29157,12 грн., дебіторська заборгованість - 701,75 грн., інші штрафні санкції - 889,67 грн., і ці доводи не спростовані відповідачем.
Таким чином, у зв'язку з тим, що позичальником порушено обов'язок з повернення кредиту частинами, вимоги банку про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими.
Встановлена судом обставина перереєстрації транспортного засобу на інших осіб не є перешкодою для задоволення вимог банку за рахунок застави.
Так, відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.
Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Відповідно до п. 2 § 2 Договору застави (ар.с.16), наступні застави, відчуження, заміна, обтяження предмету застави будь-якими зобов'язаннями (оренда, лізинг, найм, безоплатне користування, спільна діяльність тощо), передача права користування ТЗ третім особам, переміщення ТЗ за межі території України здійснюється заставодавцем тільки за письмовою згодою заставодержателя.
Судом встановлено, що ПАТ «Ідея Банк» не давав письмову згоду на відчуження рухомого майна, що перебуває в заставі (автомобіля) ні основному боржнику ОСОБА_2 , ні іншим особам.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна.
У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Таким чином, зміна власника заставного транспортного засобу, відносно якого зареєстроване обтяження, не є перешкодою для задоволення за рахунок цього майна вимог банку у випадку порушення заставодавцем своїх кредитних зобов'язань.
У п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, роз'яснено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК). Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки/застави покладається на іпотекодержателя. Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки/застави у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.
Звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки/застави не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.
Крім того, суд звертає увагу, що п. 1 § 2 Договору застави передбачено, що у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором Заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).
Пунктом 1 § 3 Договору застави також передбачено, що заставодержатель має право вилучити предмет застави, разом з документами та ключами до нього, в заставодавця та/або в третіх осіб, де б та в кого б він не знаходився, й передати його на зберігання на майданчик заставодержателя або сторонньої організації (особи) зберігача, у разі настання будь якої з обставин, передбачених п. 1 § 5 договору (а.с.28 т.1).
З огляду на викладене, позовні вимоги Банку в частині звернення стягнення на автомобіль HYUNDAI Accent RB 1.4, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , актуальний номерний знак № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_3 шляхом продажу автомобіля в рахунок погашення кредитних зобов'язань - підлягають задоволенню.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 3 лютого 2016 року у справі № 6-1080цс15.
Стосовно заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає, що в даному випадку строк позовної давності не пропущений, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 § 6 Договору застави, договір застави діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за кредитним договором (а.с.29).
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2 не були виконані, в зв'язку з чим виникла заборгованість, і зв'язку з чим у Банка виникло право вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості, що залишилася.
Пунктом 10 параграфу 10 Договору №910.79235, передбачено, що строк позовної давності для стягнення боргу да Договором встановлюється тривалістю в п'ять років, крім того перебіг строку позовної давності обчислюється окремо щодо кожного платежу, передбаченого графіком погашення заборгованості.
Зазначене положення узгоджується з нормами закону, зокрема, ст. 259 ЦК України, де зазначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі, згідно ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Тому суд вважає, що в даному випадку строк звернення до суду з позовом (позовна давність) позивачем не пропущений і відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, а тому заява представника відповідача про застосування позовної давності є необґрунтованою.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв'язку з задоволенням позовних вимог, з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ідея Банк» необхідно стягнути в дольовому порядку понесені позивачем судовий збір у сумі 2702,46 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 263-268 ЦПК України, ЦПК України, ст. ст. 12,81 ЦПК України, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Законом України «Про заставу», ст. 388 ЦК України, ст. ст. 1054, 526, 527, 530, 589, 590, 611, 625, 1049, ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( іпн НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором № 910.79235 у сумі 180 163 (сто вісімдесят тисяч сто шістдесят три ) гривні 89 копійок.
Вилучити у ОСОБА_3 ( іпн НОМЕР_6 ) транспортний засіб, який є предметом застави, а саме: автомобіль HYUNDAI Accent RB 1.4, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , актуальний номерний знак № НОМЕР_4 та передати Акціонерному товариству «Ідея Банк»( код ЄДРПОУ 19390819, адреса м. Львів, вул. Валова, буд.11) на період до його реалізації.
Звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 ( іпн НОМЕР_6 ), а саме: автомобіль HYUNDAI Accent RB 1.4, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , актуальний номерний знак № НОМЕР_4 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів, в рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь Акціонерного товариства «Ідея БАНК» за кредитним договором № 910.79235, укладеним між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( іпн НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) 2 689 гривень 40 копійок повернення судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 ( іпн НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) 13 гривень 06 копійок повернення судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 ( іпн НОМЕР_6 ) в доход держави 755 гривень 34 копійки судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А. Степаненко