Справа № 587/1248/20
10 березня 2021 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Домненко Н.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Сивенка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг у м. Суми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,
В червні 2020 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, зазначаючи, що 10.08.2018 року ОСОБА_5 надав ОСОБА_2 позику: грошові кошти в сумі 11 000,00 (одинадцять тисяч) доларів США на строк до 17.08.2018 р. У зв'язку з неповерненням суми позики ОСОБА_5 подав до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, де у порядку забезпечення позову ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2018 року було накладено арешт на майно ОСОБА_2 , а саме: на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 24294759247 - 1/2 часток нежитлового приміщення та 1/2 часток нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 дізнався, що 11.12.2018 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Суми ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності, номер запису про права власності: 29400900, відповідно до якого за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , хоча на той час на цей об'єкт нерухомого майна було зареєстровано обтяження (арешт нерухомого майна), накладений згідно ухвали Зарічного районного суду м. Суми по справі № 591/6220/18 від 08.11.2018 року. Позивач вважав, що дії державного реєстратора Матусенко Т.П. щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення є незаконними, остання повинна була відмовити в такій реєстрації на підставі п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження», оскільки малися наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 просив визнати неправомірними та скасувати запис про проведену реєстрацію права власності 29400900 від 11.12.2018 р. за ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 24294759247, розташований за вищевказаною адресою та покласти на відповідачів судові витрати.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, направивши заяву про слухання справи у її відсутності та направила до суду відзив на позову заяву, в якому не погодилася з позовом, зазначивши у відзиві, що пункт 6 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, що діяла на момент реєстрації, не містив обов'язку державного реєстратора відмовити у реєстрації, а передбачав можливість відмови у такій реєстрації. Крім того, відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації прав не нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25.12.2015 р. наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників,- не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.( пункт 61 в редакції Постанови КМУ №189 від 26 лютого 2020 року). Відтак просила відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. У наданому відзиві на позов та поясненнях у судовому засіданні зазначав, що стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» 3 липня 2018 року № 2478-VIII передбачала, що наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем; окрім того представник послався на відсутність порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача оспорюваним рішенням державного реєстратора Матусенко Т.П.
Третя особа - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, у судовому засіданні 8 січня 2021 року ( ар.с.132-133) позов підтримала, зазначивши, що, на її думку, ОСОБА_4 незаконно зареєстрував за собою право власності на майно під час дії заборони на відчуження майна за реєстраційним номером 24294759247, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши правові позиції сторін, суд не вбачає підстав для задоволення позову з наступних підстав.
За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду з вимогою про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 - позивачем по справі та ОСОБА_5 10 серпня 2018 року було укладено договір позики на суму 11 000 доларів США, згідно якого останній зобов'язався повернути кошти до 17 серпня 2018 року, однак взятих на себе грошових зобов'язань не виконав.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 березня 2019 року по справі №591/6220/18 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 борг в сумі 307085,83 грн. 3% річних в розмірі 1 564, 87 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 3 086,50 грн. судового збору.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2018 року у справі № 591/6220/18 було задоволено заяву ОСОБА_5 та в порядку забезпечення позову накладено арешт у межах ціни позову на суму 308 650 грн. 70 коп. на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 24294759247 - 1/2 часток нежитлового приміщення та 1/2 часток нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 15.11.2018 року державним реєстратором Момот Ю.М. Центру надання адміністративних послугу м. Суми було зареєстровано обтяження: номер запису: 28937459, підстава виникнення обтяження: ухвала Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/6220/18 від 08.11.2018 року; вид обтяження: арешт нерухомого майна; опис предмета обтяження: нежитлове приміщення, реєстраційний номер: 24294759247, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачу відомо, що 11 грудня 2018 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Суми ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером: 24294759247, номер запису про право власності: 29400900.
Із запису вбачається, що державним реєстратором Матусенко Т.П. зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер: 24294759247, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . за ОСОБА_4 на підставі: повідомлення-вимоги про порушення основного зобов'язання по іпотечному договору, який виданий 16.07.2018 року, видавник: ОСОБА_4 ; накладна про вручення повідомлення про порушення основного зобов'язання по іпотечному договору, серія та номер 4620091, виданий 16.07.2018 року, видавник ТОВ «ТЕКС Україна»; іпотечний договір, серія та номер: 695, виданий 03.02.2017; видавник приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Н.В., ринкова вартість майна станом на 03.12.2018 року становить 324100,00 грн.( ар.с. 9).
Суд вважає, що дії державного реєстратора Матусенко Т.П. відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.
Закон України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п. 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п. 1 частини 1 та частини 4 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності, 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» (ст. 3 цього Закону).
Правовий статус та компетенція державного реєстратора передбачені статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження». Відповідно до п. 1, 2 частини 3 цієї статті Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
та перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
Однак, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» 3 липня 2018 року № 2478-VIII частину 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» було доповнено пунктом 7, відповідно до якого відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Вказані зміни до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» набрали чинності 04 листопада 2018 року, введені в дію 4 лютого 2019 року.
Відповідно до положень пунктів 1,2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2478 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
Право власності на іпотечне майно(об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (реєстраційний номер: 24294759247) виникло у іпотекодержателя ОСОБА_4 на підставі іпотечного договору, серія та номер: 695, виданого 03 лютого 2017 року. Ухвала Зарічного районного суду м. Сум про накладення арешту на спірне майно була винесена 8 листопада 2018 року. 11 грудня 2018 року державний реєстратор Матусенко Т.П. внесла зміни про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_4 .
Отже, положення пункту 7 частини 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» поширюються на правовідносини щодо державної реєстрації за ОСОБА_4 права власності на іпотечне майно - нежитлове приміщення (реєстраційний номер: 24294759247), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак у державного реєстратора Матусенко Т.П. були відсутні правові підстави для відмови здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (реєстраційний номер: 24294759247), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .
Таким чином, на час реєстрації за ОСОБА_4 права власності на нежитлове приміщення, тобто станом на 11 грудня 2018 року, діяла норма пункту 7 частини 4 статті 24 Закону України «Про реєстрацію речових прав в редакції Закону №2478, що надало державному реєстратору Матусенко Т.П. право у відповідності з чинним законодавством здійснити таку реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.
Обґрунтовуючи позов наявністю у позивача законного інтересу, позивач зазначив, що його інтерес полягає у можливості погасити як своє зобов'язання відповідно до рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14.03.2019 року по справі № 591/6220/18 у розмірі 311 737,20 грн. за рахунок іпотечного майна іпотекодержателя ОСОБА_4 , так і зобов'язання перед ОСОБА_4 за іпотечним договором у розмірі 1 250 000,00 грн. Однак погашення боргів за рахунок майна, що на законних підставах належить іншій особі, в даному випадку ОСОБА_4 , не може вважатися таким, що ґрунтується на законі.
У відповідності з ст. ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, позивачем всупереч положенням ст. ст. 12, 81 ЦПК України належними доказами не доведено наявність у нього порушеного права або охоронюваного законом інтересу, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг у м. Суми ОСОБА_3 щодо реєстрації за ОСОБА_4 права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 24294759247, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та запис про проведену державну реєстрацію 29400900 від 11.12.2018 р. права власності, здійснені у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 р. № 1127, а тому є законними і такими, що не порушують права та законні інтереси позивача.
З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 263, 264, 265 ЦПК України, статтями 15, 16 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження», суд
В задоволенні позову ОСОБА_2 до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг у м. Суми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права - відмовити за його необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А.Степаненко