Справа № 578/202/21
провадження № 2/578/135/21
Рішення
Іменем України
05 квітня 2021 року смт Краснопілля
Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Зері Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Гребенюка Олександра Леонідовича, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570
до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Сумського) району Сумської області, РНОКПП: НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 145,94 грн,
установив:
24.02.2021 позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Гребенюка Олександра Леонідовича, звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.09.2010 у розмірі 12145,94 грн, яка виникла станом на 22.11.2020; покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24.09.2010 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала Анкету-заяву, в якій підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на сайті позивача, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг. Позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому у договорі, шляхом відкриття кредитного рахунку та установлення початкового кредитного ліміту. Натомість на думку позивача, ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання та не повернула своєчасно Банку кредитні кошти.
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 02.03.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, розгляд справи по суті постановлено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі - 02.04.2021.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позову та додатків до нього отримала 17.03.2021, про що свідчить її особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, відтак належним чином повідомлена про початок розгляду справи по суті 02.04.2021 та про можливість подати у строк до 23.03.2021 відзив на позовну заяву. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.
Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін у порядку частин 5, 7 ст. 279 ЦПК України від учасників справи не надходило, про відповідну можливість сторонам роз'яснено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.
З урахуванням положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України справа розглянута у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 24 вересня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 шляхом підписання відповідачем бланку Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку був укладений договір про надання банківських послуг (а.с.20).
У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що дана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, відповідач підтвердила, що вона ознайомилася та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, які були надані відповідачу для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті www.privatbank.ua.
Відповідно до довідки позивача (а.с. 19) ОСОБА_1 отримала кредитну картку № НОМЕР_2 з терміном дії до травня 2019 року. Довідка не містить даних про вид картки, що видавалась відповідачеві.
До позовної заяви позивачем додана копія Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та копія Витягу з Умов і Правил надання банківських послуг у редакції, що діяла на момент підписання заяви. Жоден із зазначених документів не містить підпису відповідача.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 , за вказаним кредитним договором станом на 22.11.2020 становить 14685,19 грн. та складається з наступного: 12145,94 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита, 2539,25 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України. Згідно позовної заяви позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12145,94 грн заборгованості за кредитом.
Як зазначено у позовній заяві, виникнення вказаної заборгованості обумовлене неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань згідно умов кредитного договору.
Від відповідача до суду жодних документів на підтвердження її позиції з предмета спору не надходило.
Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють питання виконання зобов'язань, відповідальності за порушення зобов'язання, а також питання, пов'язані з кредитом.
Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, суд при вирішенні даної справи враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач у позові вказує, що після підписання відповідачем Анкети-заяви у відповідності до статті 634 ЦК України між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором та містить у собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
На підтвердження факту належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором позивач надав суду копію банківської виписки за договором станом на 23.11.2020, з якої можна встановити, що відповідач у період з 01.07.2016 використовувала кредитну картку за власними потребами, списуючи з неї кошти, а також проводила поповнення карткового рахунку.
Наданою випискою також підтверджується, що на картковому рахунку відповідача проводились дії із списання відсотків за користування кредитним лімітом, нарахування комісії за обслуговування (членський внесок), сплата пені та процентів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплати страхового платежу за договором «Страхування кредитного ліміту», автоматичне списання простроченої заборгованості.
Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що б оржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов'язання, а на відповідача - обов'язок спростувати розмір існуючої заборгованості.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідач своїм правом на подання доказів не скористався.
Надаючи оцінку доказам, поданим позивачем, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи наявність між сторонами кредитних правовідносин, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на наявність анкети-заяви відповідача від 24.09.2010 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
При цьому в анкеті-заяві від 24.09.2010 не зазначено ані кредитного ліміту за платіжною карткою, ані розміру процентів за користування кредитними коштами, ані терміну дії кредитного договору та строку повернення кредитних коштів.
За змістом вказаної анкети-заяви від 24.09.2010 вона разом із пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між сторонами договір про надання банківських послуг.
Як доказ користування відповідачем кредитними коштами позивачем надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором б/н від 24.09.2010 та розрахунок заборгованості за кредитним договором від 24.09.2010.
Однак як вже зазначено вище, як банківською випискою, так і розрахунком позивача підтверджується як факт використання позивачем кредитних коштів, так і факт повернення кредиту шляхом поповнення карткового рахунку відповідачем самостійно.
Крім того дані банківської виписки по рахунку відповідача та розрахунок заборгованості, наданий позивачем свідчать про те, що банк в односторонньому порядку спрямовував кошти, внесені відповідачем на погашення кредиту, на сплату відсотків, пені, комісії за обслуговування (членського внеску), страхового платежу за договором «Страхування кредитного ліміту», автоматичне списання простроченої заборгованості.
Вказані дії позивач обґрунтовував положеннями, зокрема, пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг, копію витягу з яких він додав до позову.
При цьому наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» та Тарифів не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .
При оцінюванні як доказу у справі вказаного вище витягу, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обізнаність останнього з цими умовами. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані Банком Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Наявність неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться не підписані відповідачем, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів - тіла кредиту.
З урахуванням викладеного судом досліджено як докази банківську виписку за договором б/н від 24.09.2010 (а.с. 15-17) та розрахунок заборгованості, складений позивачем (а.с. 6-13), з яких вбачається, що сума витрачених відповідачем кредитних коштів склала 14617,15 грн, а сума коштів, внесена відповідачем на погашення заборгованості по кредиту, становить 12832,18 грн. Таким чином за наслідками проведених розрахунків судом встановлено, що заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 1784,97 грн (14617,15 грн -12832,18 грн), яка і підлягає стягненню з відповідача.
Обґрунтованість та правомірність списання Банком в односторонньому порядку коштів, внесених відповідачем на погашення кредиту, в рахунок оплати відсотків за користування кредитом, членських внесків, страхового платежу за договором «Страхування кредитного ліміту» та пені позивачем не доведена належними і допустимими доказами.
Відтак позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1784,97 грн.
На підставі статей 133, 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 333,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Гребенюка Олександра Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Сумського) району Сумської області, РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 24 вересня 2010 року у розмірі 1784,97 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири гривні дев'яносто сім копійок), з яких 1784,97 грн заборгованість за тілом кредиту; 333,60 грн витрат по сплаті судового збору.
В іншому відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Краснопільський районний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Гребенюка Олександра Сергійовича, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Сумського) району Сумської області, РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Ю. О. Зеря