справа №619/1119/21
провадження №2/619/680/21
05 березня 2021 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Кононихіна Н.Ю., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якій просить:
визнати недійсним свідоцтво про право власності зареєстроване в реєстрі № 398 від 14.02.2017 на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А.;
визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 25.04.2017, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.П.;
визнати недійсним договір іпотеки № 719 від 03.05.2017, укладений між ОСОБА_4 як іпотекодержателем та ОСОБА_3 як іпотекодавцем та зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.П.;
витребувати з володіння ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 .
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однак, суд звертає увагу позивача, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з преамбулою Закону України «Про судовий збір» правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються зазначеним Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2021 року складає суму в розмірі 908,00 гривень.
З тексту прохальної частини позовної заяви позивача вбачаються три позовні вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно до п.12 постанови № 10 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судовий збір повинен бути сплачений за кожною позовною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Як роз'яснено у п.п.15, 16 Постанови №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК (в редакції до 15.12.2017) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Разом із тим в позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», проте жодних доказів на підтвердження цього факту позивачем не надано.
Вказаний позов не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем до позову не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом або документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ч.2, 258-260, 353 ЦПК України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання нею ухвали для їх усунення.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н. Ю. Кононихіна