Справа № 592/3651/21
Провадження № 2/592/1220/21
про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2021 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Косолап М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Сумській області; Приватне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про звільнення майна з під арешту.
30.03.2021 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява, згідно якої Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - позивач) просить звільнити з під арешту нерухоме майно, а саме майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений ВП 42442696, виданий 11.03.2014, Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дослідивши позовну заяву та документи, що до неї додані, суддя дійшов висновку, що позовну заву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України зважаючи на наступне.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позову долучено чотири квитанції про сплату судового збору по 2270 грн. кожна, що у загальному розмірі становить 9080 грн., однак усупереч пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову, а також у позовній заяві не зазначено на підставі чого визначено суму сплаченого судового збору саме у такому розмірі.
Позивач посилається на те, що є правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків АТ «УКРСОЦБАНК», однак у позовній заяві не зазначено, чи звертався АТ «Альфа-Банк» до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у порядку статті 442 ЦПК України, відповідних доказів на підтвердження зазначених обставин до позову не додано.
Звертаючись до суду позивач просить звільнити з під арешту нерухоме майно, накладеного у виконавчому провадженні № 42442696, виданому 11.03.2014, Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області та зазначає, що виконавче провадження № 42442696 завершено на підставі скасування виконавчого документу, однак доказів завершення виконавчого провадження до позовної заяви не додано.
В обґрунтування позову позивач посилається на рішення судів, що набрали законної сили, однак до позовної заяви не долучено копії зазначених рішень завірених належним чином (рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.10.2014, ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 11.12.2014).
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що Іпотечний договір від 21.12.2007, предметом якого є комплекс нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , арешт з якого просить зняти позивач, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та приватним підприємцем ОСОБА_1 .
Згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесеної 11.03.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області боржником у виконавчому провадженні № 42442696 є приватний підприємець ОСОБА_1 .
З Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що особою, майно/права якої обтяжуються є приватний підприємець ОСОБА_1 .
Тобто у даних правовідносинах ОСОБА_1 виступає як приватний підприємець.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать розгляд спорів, що виникли при виконанні правочинів у господарській діяльності. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 910/1733/18, провадження № 12-170гс18).
Обґрунтування підстав звернення до місцевого суду у порядку цивільного судочинства позовна заява не містить, конкретних доказів на підтвердження викладених обставин до позову не долучено.
Суд звертає увагу, що за вимогами частини 8 статті 43 та частини 5 статті 95 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З огляду на викладене, відповідно до частин 1 і 2 статті 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути зазначені недоліки шляхом: подачі позовної заяви з урахуванням викладених у даній ухвалі недоліків; долучення до позовної заяви всіх наявних докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; подачі позовної зави та доданих до неї документів, приведених у відповідність до вимог статей 175 і 177 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись частиною 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Сумській області; Приватне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про звільнення майна з під арешту - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусуненя недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Косолап