Справа№592/267/21
Провадження №2-а/592/26/21
29 березня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., представника позивача Якименко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області Загородньої Ольги Геннадіївни (місцезнаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Кошового, буд. 4), Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який представник підтримала у судовому засіданні, та вимоги мотивує тим, що постановою інспектора батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль лейтенанта поліції Загородньої О.Г. серія ЕАК №2236110 від 12.03.2020 року на нього, ОСОБА_1 , було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Підставою для накладення адміністративного стягнення було відсутність у водія автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , полісу обов'язкового страхування. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а оскаржувану постанову винесено з порушенням норм процесуального права, оскільки 12.03.2020 року ОСОБА_1 у м. Бориспіль не перебував і транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , не керував. Документ, за яким встановлено особу правопорушника, згідно оскаржуваної постанови, - посвідчення водія серія НОМЕР_2 , було втрачено ОСОБА_1 у лютому 2016 року, після чого, 25.07.2017 року отримано нове - серія НОМЕР_3 . Тому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАК №2236110 від 12.03.2020 року, винесену інспектором батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Загородньою О.І., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 26 КУпАП; стягнути з Департаменту патрульної поліції судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 25.01.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.
Інспектор взводу №1 роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області Загородня О.Г., повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надала письмовий відзив на позовну, де просила справу розглянути без її участі та зазначила про безпідставність заявлених позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень пояснила, що 12.03.2020 року екіпажом поліції було зупинено транспортний засіб Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , як схожий на той, що перебував в орієнтуванні «розшук». В ході перевірки документів було встановлено відсутність у водія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземний транспортних засобів, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення інспектор діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом. Твердження позивача про втрату водійського посвідчення повністю спростовується даними бази «АРМОР», інформаційний витяг з якої додано до матеріалів відзиву. Також зазначено про пропуск позивачем при зверненні до суду строку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. Крім того, зауважено, що до матеріалів позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи в їх сукупності, вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою інспектора взводу №1 роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області Загородньої Ольги Геннадіївни серія ЕАК №2236110 від 12.03.2020 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., а саме за порушення п. 2.4(а) ПДР України, тобто за непред'явлення для перевірки чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.9).
Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху п. 2.3 ПДР України.
Відповідно до п. 2.4(а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, серед яких, крім іншого, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс.
Аналогічний обов'язок водія мати при собі та на вимогу поліцейського пред'явити вищевказані документи закріплено положеннями статті 16 ЗУ «Про дорожній рух».
Диспозицією ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Як вбачається з оскаржуваної постанови серія ЕАК №2236110 від 12.03.2020 року, особу, щодо якої розглядається справа, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено за посвідченням водія серія НОМЕР_2 .
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви додано копію посвідчення водія серія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Сумській області №5946 від 25.07.2017 року (а.с.11). Тобто, станом на момент вчинення та розгляду справи про адміністративного правопорушення 12.03.2020 року, ОСОБА_1 мав нове посвідчення водія.
Крім того, факт втрати/відсутності у ОСОБА_1 посвідчення водія серія НОМЕР_2 підтверджується матеріалами кримінального провадження №12020200440001414, а саме протоколом обшуку від 25.06.2020 року, постановою слідчого про визнання речових доказів від 25.06.2020 року та ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2020 року, з яких вбачається, що 25.06.2020 року, в рамках кримінального провадження №12020200440001414, розпочатому за ч. 3 ст. 185 КК України, в ході проведення санкціонованого обшуку у нежитловому приміщенні за місцем проживання ОСОБА_2 було виявлено та вилучено, крім іншого, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_2 (а.с.28,36-46).
Згідно п. 29 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМ України №340 від 08.05.1993 року, в редакції постанови КМ України №511 від 20.05.2009 року, зі змінами, про втрату посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, особа повідомляє територіальному сервісному центру МВС, а в разі його викрадення - територіальному органу Національної поліції.
Замість втраченого або викраденого посвідчення водія територіальний сервісний центр МВС після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає нове посвідчення водія.
Інформація про втрачене або викрадене посвідчення водія вноситься до Єдиного державного реєстру МВС, після чого таке посвідчення вважається недійсним.
Наданий інспектором взводу №1 роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Загородньою О.Г. витяг з інформаційної бази «АРМОР» жодним чином не підтверджує дійсності посвідчення водія серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення - 12.03.2020 року (а.с.67). Також до матеріалів справи не додано копії відеозапису з нагрудної камери інспектора чи іншого джерела, на якому зафіксовано процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що надало б можливість ідентифікувати особу правопорушника.
Враховуючи викладене, є підстави вважати, що під час винесення оскаржуваної постанови серія ЕАК №2236110 від 12.03.2020 року інспектором взводу №1 роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області Загородня О.Г. не було з'ясовано всіх обставин справи, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не надано суду доказів, які б підтверджували наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , а тому спростувати пояснення позивача не має можливості і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія.
Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордеру №48 від 11.01.2021 року, ОСОБА_3 , на виконання умов Договору про надання правничої допомоги в адміністративній справі від 05.01.2021 року, було сплачено 3000,00 грн. на користь Адвокатського об'єднання «Веріта Груп» (а.с.17).
Згідно Акту №89 від 12.01.2021 року виконаних робіт за Договором від 05.01.2021 року, Виконавцем, адвокатом Молібог Ю.М., виконано наступні роботи: консультація з питань юридичної відповідальності за адміністративні правопорушення, порядку оскарження постанові про накладення адміністративного стягнення; вивчення і опрацювання документів, наданих Клієнтом, необхідних для складання процесуальних документів; складання та направлення адвокатських запитів; складання процесуальних документів і подання їх до суду (а.с.18).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Крім того, при зверненні до суду із вказаним адміністративним позовом ОСОБА_1 було сплачено 454,00 грн. судового збору, який також підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 9, 246, 72-77, 255, 286 КАС України, ст.ст. 122 ч. 1, 251, 280 КУпАП, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області Загородної Ольги Геннадіївни серія ЕАК №2236110 від 12.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 454 грн. 00 коп. та 3000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що в сумі становить 3454 грн. 00 коп.
Рішення суду, у справах за ст. 286 КАС України, може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.М. Фоменко