Справа № 426/728/21
05 квітня 2021 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Криви Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Чернишової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове Луганської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Сватівський районний центр зайнятості про розірвання трудового договору, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась із даною позовною заявою до суду в обґрунтування позову зазначила, що 11 липня 2012 року вона була прийнята на роботу по трудовому договору фармацевтом, укладеному між нею та відповідачем ФОП ОСОБА_2 , про що наявний запис в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 . У зв'язку з нестабільною ситуацією в м. Голубівка Луганської області (до перейменування - м. Кіровськ) та проведення АТО на території Луганської області, в червні 2014 року, вона разом із сім'єю вирішила залишити м. Голубівка та виїхала на постійне місце проживання до с. Гончарівка Сватівського району Луганської області, що підтверджено довідкою № 02-16/1040 від 31.12.2020, виданою Гончарівською сільською радою Сватівського району Луганської області та довідкою від 24.10.2014 № 930-6109 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. ОСОБА_3 своє рішення щодо звільнення за власним бажанням вона завчасно повідомила роботодавця, однак через військові дії на території м. Голубівка Луганської області, вона із сім'єю, рятуючи своє життя, поспіхом виїжджала на підконтрольну українською владою територією та оформити звільнення належним чином не встигла. Після переїзду до с. Гончарівка Сватівського району будь-який зв'язок з роботодавцем було втрачено. Відвідування м. Голубівка Луганської області з метою оформлення належним чином розірвання трудових відносин, вважає небезпечним для її життя, тому вона зв'язалась зі знайомими, яких попросила, за можливості, передати їй трудову книжку. Наприкінці листопада 2020 року їй передали трудову книжку, але без будь-якої відмітки на підтвердження розірвання трудових відносин.
Між тим, 25 липня 2017 року вона була прийнята на посаду провізора в приватне підприємством "Вітал", про що наявний запис в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 25 липня 2017 року, яка була заведена на підконтрольній українській владі території. 18 листопада 2020 року, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України вона була звільнена та наразі для неї постала потреба в реєстрації як безробітної в службі зайнятості та подальшого працевлаштування, для чого необхідним є припинення трудових відносин з ФОП ОСОБА_2 .
Оскільки 25 липня 217 року вона оформила трудові відносини з ПП «Вітал», то з 24 липня 2017 року вважає фактично розірваними трудові відносини за попереднім місцем роботи.
Просить суд трудовий договір № 12051200109 від 11 липня 2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Кіровському міському центрі зайнятості, розірвати з 24 липня 2017 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв'язку зі зміною постійного місця проживання.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує (а.с.34).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У звязку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки ним не повідомлялися, відзиву на позов він не подав, а позивач не заперечувала проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Зі згоди позивача суд ухвалює проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності,запереч проти заявлених вимог не має (а.с.31-33,42-44).
Також у звязку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню з наступних підстав.
11 липня 2012 року позивач була прийнята на роботу по трудовому договору фармацевтом, укладеному між нею та відповідачем ФОП ОСОБА_2 , про що наявний запис в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Яз зазначає позивач у своєму позові, у зв'язку з нестабільною ситуацією в м. Голубівка Луганської області (до перейменування - м. Кіровськ) та проведення АТО на території Луганської області, в червні 2014 року, вона разом із сім'єю вирішила залишити м. Голубівка та виїхала на постійне місце проживання до с. Гончарівка Сватівського району Луганської області, що підтверджується довідкою № 02-16/1040 від 31.12.2020, виданою Гончарівською сільською радою Сватівського району Луганської області та довідкою від 24.10.2014 № 930-6109 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.8,10).
Також позивач зазначає, що наприкінці листопада 2020 року їй передали трудову книжку, але без будь-якої відмітки на підтвердження розірвання трудових відносин.
25 липня 2017 року позивач була прийнята на посаду провізора в приватне підприємством "Вітал", про що наявний запис в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 25 липня 2017 року, яка була заведена на підконтрольній українській владі території. 18 листопада 2020 року, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України вона була звільнена (а.с.7).
Наразі для позивача постала потреба в реєстрації як безробітної в службі зайнятості та подальшого працевлаштування, для чого необхідним є припинення трудових відносин з ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року (зі змінами до доповненнями) (надалі Порядок), припинення дії безстрокового трудового договору укладеного між фізичною особою та найманим працівником по договорам, які укладалися до 01.01.2015 року, повинно бути зареєстровано в центрі зайнятості, а також фізична особа та найманий працівник повинні зявитися до центру зайнятості із своїми примірниками договорів та предявити їх, а представник центру зайнятості реєструє припинення трудового договору та вчиняє запис про це на договорі про реєстрацію припинення. Відповідно до п. 9 цього Порядку відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів. Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи. Посадова особа центру зайнятості підтверджує особистим підписом записи, унесені фізичною особою до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою.
Відповідно до п. 8 цього Порядку у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (стаття 38 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноваженим ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. За змістом ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Згідно з частиною 1статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, а нормами статті 46 Конституції України передбачено право на соціальний захист шляхом сплати пенсії, яка сплачується за рахунок страхових внесків громадян при загальнообов'язковому соціальному страхуванні.
Відповідно до ст.21 КЗпП України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.
Розірвання трудового договору, укладеного між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, має свої особливості.
Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року (зі змінами до доповненнями) (надалі Порядок), припинення дії безстрокового трудового договору укладеного між фізичною особою та найманим працівником по договорам, повинно бути зареєстровано в центрі зайнятості, а також фізична особа та найманий працівник повинні зявитися до центру зайнятості із своїми примірниками договорів та предявити їх, а представник центру зайнятості реєструє припинення трудового договору та вчиняє запис про це на договорі про реєстрацію припинення.
Відповідно до п. 8 цього Порядку у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статтіКодексу законів про працю України.
Пунктом 9 вказаного Порядку визначено, що відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів. Фізична особа робить запис про підстави припинення трудового договору з посиланням на відповідні статті КЗпП Українив третьому примірнику трудового договору, який після реєстрації зберігається в центрі зайнятості, і найманий працівник засвідчує своїм підписом припинення в третьому примірнику. На підставі цього відповідальна особа центру зайнятості знімає трудовий договір з реєстрації, про що робиться запис у книзі реєстрації трудових договорів та запис на трьох примірниках трудового договору про зняття з реєстрації трудового договору.
Відповідно до п. 14, п.15 Порядку, записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи. Посадова особа центру зайнятості підтверджує особистим підписом записи, унесені фізичною особою до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою.
Таким чином, запис на примірниках трудового договору про його зняття з реєстрації робиться на підставі здійсненого фізичною особою - підприємцем запису про підстави припинення такого договору.
Отже, на теперішній час трудові відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, досудове врегулювання спору не можливе - в силу відсутності поштового зв'язку з непідконтрольною територією, позивач позбавлена можливості звільнитися у встановленому законодавством (ст.38 КЗпПУ) порядку, не має можливості розірвати укладений між нею та відповідачем трудовий договір за власною ініціативою, позбавлена можливості самостійно зняти його з реєстрації, що порушує її конституційні права - право на працю, на оплату праці, та здійснення обов'язкових соціальних внесків, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Також, при відкритті провадження у справі судом було задоволено клопотання позивача та на підставі ст. 136 ЦПК України відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 ЦПК України витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням того, що сплата судового збору була відстрочена на підставі ухвали суду до розгляду справи по суті, з огляду на задоволення позовних вимог позивача, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі, встановленому на день подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21,36,38,232 ч.1 п.1 КЗпП України, ст.ст.10-13,76-81,89,141,247,258,259,263-265,280-282,352,354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП Сіміонова Олександра Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Сватівський районний центр зайнятості про розірвання трудового договору - задовольнити.
Розірвати трудовий договір № 12051200109 від 11 липня 2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Кіровському міському центрі зайнятості, розірвати з 24 липня 2017 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв'язку зі зміною постійного місця проживання.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн..
Копію заочного рішення надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте Сватівським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Сватівського
районного суду Луганської області Ю.В. Крива