Справа № 449/304/21
"17" березня 2021 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Борняк Р.О.,
при секретарі Байдала Н.Г.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третьої особи: органу опіки і піклування Перемишлянської міської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
В лютому 2021 року до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої сина - ОСОБА_3 . В позовній заяві позивач зазначає, що являється батьком ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю дитини є ОСОБА_2 . 06 липня 2020 року Перемишлянським районним судом Львівської області шлюб між сторонами розірвано. Впродовж 2-х років син ОСОБА_3 проживає разом із позивачем в Польщі, де мають дозвіл на офіційне проживання. Позивач піклується про нього, доглядає, слідкує за його розвитком. Відповідач з 2019 року фактично припинила належне спілкування з сином, не займається його вихованням, не піклується про нього, не цікавиться його здоров'ям, не проводить з ним вільний час, не слідкує за його розвитком, дитячими вподобаннями та заняттями, фактично обмежила в материнській турботі, любові й піклуванні. Тривалий час вихованням та утриманням сина займаєтьсяч лише позивач, відповідач припинила виконувати свої батьківські обов'язки, фактично передала свого сина виключно позивачу на виховання, не враховуючи те, що дитина потребує матеріальної підтримки та материнської належної турботи. Відповідач повністю самоусунулась від виховання ОСОБА_3 , нє цікавиться його життям та здоров'ям.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте подав заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному розмірі, розгляд справи просить проводити у його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в підготовче судове засідання не з'явилася, проте подала нотаріально засвідчену заяву, згідно якої не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав, пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010р.).
Відповідно до ст.164 СК України батьки або один із них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
Заявою ОСОБА_2 , підтверджено згоду на позбавлення останньої батьківських прав, щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до копії свідоцтва про народження встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неповнолітній син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 06.07.2020 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не цікавиться її побутовими умовами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ці обставини є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав і позбавлення батьківських прав відповідача буде в інтересах неповнолітньої доньки.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263- 265, 273ЦПК України, ст.164,165,243 СК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити. Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Попередити ОСОБА_2 , що позбавлення батьківських прав не звільняє її від обов'язку по утриманню дитини.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р. О. Борняк