Справа № 713/337/21
Провадження №1-кп/713/76/21
Вирок
Іменем України
05.04.2021 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Вижниця обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості укладеною 12.02.2021 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020260060000388 від 31.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , із вищою освітою, тимчасово не працюючого, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, з участю представника органу опіки та піклування Вижницької РДА ОСОБА_4 , з участю представника Вижницького РВП ОСОБА_5 , з участю потерпілого ОСОБА_6 , з участю сторін кримінального провадження: обвинувачення - прокурора Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_7 , захисту - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -
ОСОБА_3 , 29.12.2020 року біля 02-00 год., умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на автомобілі марки «Mercedes Benz Vito 115 CDI», із реєстраційним номером НОМЕР_1 , прибули на місце вчинення злочину, а саме до місця проживання громадянина ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де відповідно їхньої попередньої домовленості вказав неповнолітньому ОСОБА_10 на автомобіль, необхідний для незаконного заволодіння - марки «BA3-21013», із реєстраційним номером НОМЕР_2 , червоного кольору, фактичним володільцем якого являється громадянин ОСОБА_6 . Залишивши неповнолітнього ОСОБА_10 на місці вчинення злочину, пояснив йому умовне місце зустрічі та доставки незаконно заволодівшого автомобіля, а саме по АДРЕСА_1 , де він буде його чекати. Після чого, направився до місця проживання свого батька ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, ОСОБА_10 , відповідно попередньої домовленості із ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, сів за кермо незачиненого на замок автомобіля марки «BA3-21013», із реєстраційним номером НОМЕР_2 , де за допомогою ключів, які знаходились у замку запалювання автомобіля та шляхом штовхання, запустив двигун зазначеного автомобіля, після чого скрився із місця вчинення злочину та приїхав на даному автомобілі до попередньо визначеного умовного місця, а саме до місця проживання батька ОСОБА_3 - ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Далі, незаконно викрадений ними автомобіль марки «BA3-21013», із реєстраційним номером НОМЕР_2 заховали у приміщенні гаражу, розташованого па території господарства громадянина ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_10 завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріального шкоди в сумі 18500,00 гривень.
Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.289 ч.2 КК України, а саме, незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю та беззастережно. Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він повністю погодився у підготовчому засіданні.
До початку підготовчого засідання, обвинувачений ОСОБА_3 з участю захисників, та прокурор з письмовою згодою потерпілого на укладення угоди у кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України 12.02.2021 року уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість, яка полягає у незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за ст.289 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України від призначеного покарання звільнити ОСОБА_3 , встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців, одночасно поклавши на обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.4 КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 КПК України), про що їм було роз'яснено.
Обвинувачений відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , захисники та прокурор підтвердили факт визнання обвинуваченим винуватості, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_3 покарання визначене в угоді.
ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.
Кваліфікація вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ст.289 ч.2 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке кримінальне правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 12 лютого 2021 року між ОСОБА_3 за участю захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та прокурором в кримінальному провадженні, з письмовою згодою потерпілого на укладення угоди, і узгоджену сторонами міру покарання, а саме: на призначення ОСОБА_3 покарання за ст.289 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України від призначеного покарання звільнити ОСОБА_3 , встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців, одночасно поклавши на обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, виключно позитивно характеризується по місцю реєстрації та проживання, шкода відшкодована, потерпілий надав письмову згоду на укладення угоди, раніше не судимий, а тому, можливо застосувати вимоги ст.69 ч.1 КК України, призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ст.289 ч.2 КК України.
Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про речові докази і документи вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 368, 369-371, 373, 374, 376, 474, 475 КПК України, Суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 лютого 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та прокурором Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_7 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України, у виді трьох років шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 ст.76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на засудженого судом обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 13.01.2021 року на речові докази, а саме, на автомобіль марки «Mercedes Benz Vito 115 CDI», із реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Речовий доказ по справі, а саме: на автомобіль марки «Mercedes Benz Vito 115 CDI», із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який згідно постанови про визнання речових доказів від 05.01.2021 року знаходяться на зберіганні на території Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області, - повернути власнику ОСОБА_3 .
Речовий доказ по справі, а саме: автомобіль марки «BA3-21013», із реєстраційним номером НОМЕР_2 , який згідно постанови про визнання речових доказів від 12.02.2021 року та розписки від 12.02.2021 року знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
Речовий доказ по справі: ДВД-диск з двома відео файлами, який згідно постанови про визнання речових доказів від 11.02.2021 року, знаходиться при матеріалах справи, залишити при матеріалах кримінального провадження №12020260060000388 від 31.12.2020 року.
На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захисникам, потерпілому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1