Справа № 643/5748/21
Провадження № 2-з/643/75/21
"05" квітня 2021 р. м.Харків
Суддя Московського районного суду м.Харкова Кононенко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
встановив:
01.04.2021 року від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Данилова Максима Олександровича надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви, згідно якої останній просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 ; заборонити будь - яким особам вчиняти будь - які реєстраційні дії з відчуження стосовно нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ; заборонити ТОВ ФК « Маніту вчиняти будь - які дії шляхом перешкоджання проживанню ОСОБА_1 у спірній квартирі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 року, заяву передано в провадження судді Кононенко Т.О.
Розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Данилова Максима Олександровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви, вивчивши додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.
Частинами 1,2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2019 року по справі №320/3560/18.
З заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Данилова Максима Олександровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви не вбачається, в чому полягає терміновість забезпечення позову, вона лише вказує, що має намір підготувати та подати позов про скасування запису про реєстрацію права власності за останнім та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на вказану вище квартиру за ТОВ « Маніту», при цьому не вказує, що перешкоджає подати позов на даний час.
Крім того, представник заявника ОСОБА_1 адвокат Данилов Максим Олександрович у заяві про забезпечення позову до подачі позовної заяви не навів мотивів, яким чином невжиття заходу забезпечення позову, який він просить застосувати, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову з яким він має намір звернутися до суду.
Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість того, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Співмірність під час вжиття заходів забезпечення позову передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті судом, а саме: заборонити будь - яким особам вчиняти будь - які реєстраційні дії з відчуження стосовно нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ; заборонити ТОВ ФК « Маніту вчиняти будь - які дії шляхом перешкоджання проживанню ОСОБА_2 у спірній квартирі- не співмірні із заявленими позовними вимогами, які не носять майнового характеру.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вжиття заходів забезпечення позову обумовлено ризиками, що можуть виникнути при виконанні рішення суду, в разі ухвалення такого на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, відсутні причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити майбутній позов, тобто об'єктивні обставини та (або) припущення щодо обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
У цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Однак, об'єктивних обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, заявником не наведено.
Окрім того суд звертає увагу на той факт, що вимоги заявника про заборону ТОВ ФК « Маніту вчиняти будь - які дії шляхом перешкоджання проживанню ОСОБА_1 у спірній квартирі, не пов'язаний з предметом спору позовних вимогі, з якими заявник має намір звернутися до суду, тому заявлений захід забезпечення не забезпечить виконання судового рішення в разі задоволення позову, тобто невжиття обраного заявником заходу забезпечення позову (ТОВ ФК « Маніту вчиняти будь - які дії шляхом перешкоджання проживанню ОСОБА_1 ) не ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на вказану вище квартиру за ТОВ " Маніту".
Виходячи з того, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, не вбачається, суд приходить висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Керуючись ст.ст.150,153,259-261 ЦПК України, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Данилова Максима Олександровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.О. Кононенко