05.04.2021
справа № 642/1865/21
провадження №2/642/1101/21
5 квітня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) Ольховський Є.Б., розглянувши заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос» Рузматова А.А. про забезпечення позову,-
02.04.2021 р. директор ТОВ «Псилогос» ОСОБА_1 подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії стосовно предмета спору, а саме стосовно житлового будинку,який розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 351, 9 кв.м та житловою площею 144, 8 кв. м.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що13 вересня 2017 року на підставі протоколу установчих зборів ТОВ «Псилогос» від 15 серпня 2017 року № 1 та акту прийому-передачі від 18 серпня 2017 року № 1, державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради проведено державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок літ. «А-2», який розташований по АДРЕСА_1 за ТОВ «Псилогос».
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 30.11.2020 року у справі 642/3979/20 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «ПСИЛОГОС», 3-тя особа - Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М.Є. про визнання дій противоправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочинну, припинення право власності визнано дії державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М.Є. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18.09.2017 р.; скасовано рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М.Є. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18.09.2017р.;визнано недійсним правочин щодо внесення ОСОБА_3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в якості майнового внеску до статутного капіталу ТОВ «Псилогос», оформленого Актом № 1 прийому-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 351, 9 кв.м та житловою площею 144, 8 кв. м. від 18.08.2017 р.; припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос» (код ЄДРПОУ 41529334) на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 351, 9 кв.м та житловою площею 144, 8 кв. м.
26.01.2021 року приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень № № 64297465, 64297472, 62297299, 64297295 про примусове виконання виконавчих листів Ленінського районного суду м. Харкова у справі №642/2179/17, боржником в яких виступає ОСОБА_3 .
Зазначає, що наявні відкриті виконавчі провадження № № 64297465, 64297472, 62297299, 64297295 проти ОСОБА_3 , несуть реальну загрозу для звернення стягнення на зазначений предмет позову, що унеможливить захист порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос» у разі задоволення позовної заяви.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.
Дослідивши заяву та додані матеріали, суд приходить до наступного.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод"Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.ч.1, 2ст.149ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.2 ч.1ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. ч. 5-7ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно п. 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Стаття 154 ЦПК України передбачає, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Як вбачається з обставин справи, існує загроза відчуження майна за рахунок якого було б можливим задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос», а, вжиття заходів забезпечення позову до вирішення позову по суті не спричинить шкоди ОСОБА_2 .
Так, суд не вбачає обов'язкових підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення по цій справі.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Аналізуючи предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник реальний спір.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Тому, суд дійшов висновку про задоволення заяви шляхом заборони вчиняти будь-які дії стосовно предмета спору, а саме стосовно житлового будинку,який розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 351, 9 кв.м та житловою площею 144, 8 кв. м. на час розгляду справи, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, такий спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос» Рузматова А.А. про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 351, 9 кв.м та житловою площею 144, 8 кв. м., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер платника податку: НОМЕР_1 ) до розгляду справи по суті.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею, строк пред'явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.
Ухвалу направити компетентним органам для відповідної реєстрації.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Є.Б. Ольховський