"05" квітня 2021 р.
справа № 643/12313/20
провадження № 2/642/448/21
05 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.)
в складі: головуючого - судді Ольховського Є.Б.
за участю секретаря - Алімурадовій Т.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення безпідставно набутого майна та стягнення завданих збитків, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір купівлі-продажу від 04.04.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 260 035, 60 грн. в тому числі безпідставно набутий аванс за договором купівлі-продажу на суму 80 000 грн., пеня за невиконання зобов'язання з поставки товару на суму 43 894,30 грн., штраф за поставку некомплектного товару на суму 130 грн., 3% річних за користування безпідставно набутим авансом на суму 3 228,49 грн., інфляційні втрати за користування безпідставно набутим авансом на суму 2 912,81 грн. Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України зазначити в судовому рішенні про нарахування 3% річних, пені та інфляційних втрат до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати. В обґрунтування позову зазначає, що 04.04.2019 між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (каркас «Габіон» розміром 40 ? 40 см з оцинкованої сітки довжиною 218 погонних метрів), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Підпунктом 2.1 пункту 2 договору купівлі-продажу передбачено, що продавець повинен передати товар покупцю протягом 20 днів з моменту укладення договору, тобто по 24.04.2019 включно. Пунктом 3 договору купівлі-продажу визначено, що загальна вартість товару, що продається становить 130 000 грн. (підпункт 3.1) та покупець здійснює передоплату за товар на суму 80 000 грн. (підпункт 3.2). Позивач виконав свої зобов'язання щодо внесення визначеної договором купівлі-продажу передоплати у день укладення договору, про що свідчить власноручне підтвердження відповідача про отримання коштів, вчинене на примірнику договору позивача. Однак відповідач свої зобов'язання згідно з договором у вказані у ньому строки не виконав. Після настання строку виконання відповідачем зобов'язання позивач неодноразово звертався до нього з вимогою виконати свої зобов'язання або повернути отриманий аванс, однак ОСОБА_2 зобов'язання щодо передачі товару не виконав та отримані кошти не повертає. Станом на 07.08.2020 зобов'язання за договором купівлі-продажу від 04.04.2019 ОСОБА_2 не виконані, що є порушенням прав та законних інтересів позивача. Це змусило позивача звернутися за захистом порушеного права до суду.
До Ленінського райсуду, на підставі ухвали Московського райсуду м. Харкова від 07.12.20 за підсудністю, надійшла вищевказана позовна заява.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05.01.21 року прийнято та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник позивача надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність та позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач був повідомлений про існування справи шляхом направлення йому ухвали разом з позовом з додатками по останньому відомому місцю його реєстрації. У встановлений строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Суд вважає, при відсутності заперечень зі сторони позивача, у відсутність відзиву на позов, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до 2 ст. ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
04.04.2019 між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (каркас «Габіон» розміром 40 ? 40 см з оцинкованої сітки довжиною 218 погонних метрів), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.
Підпунктом 2.1 пункту 2 договору купівлі-продажу передбачено, що продавець повинен передати товар покупцю протягом 20 днів з моменту укладення договору, тобто по 24.04.2019 включно.
Пунктом 3 договору купівлі-продажу визначено, що загальна вартість товару, що продається становить 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень 00 копійок (підпункт 3.1) та покупець здійснює передоплату за товар на суму 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок (підпункт 3.2) (а.с.10)
Позивач виконав свої зобов'язання щодо внесення визначеної договором купівлі-продажу передоплати у день укладення договору, про що свідчить власноручне підтвердження відповідача про отримання коштів, вчинене на примірнику договору позивача. (а.с.10)
Однак відповідач свої зобов'язання згідно з договором у вказані у ньому строки не виконав.
Після настання строку виконання відповідачем зобов'язання позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою виконати свої зобов'язання або повернути отриманий аванс, однак ОСОБА_2 зобов'язання щодо передачі товару не виконав та отримані кошти не повертає.
Таким чином, станом на 07.08.2020 зобов'язання за договором купівлі-продажу від 04.04.2019 ОСОБА_2 не виконані, що є порушенням прав та законних інтересів позивача.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 655 за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини п'ятої статті 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно з частиною першою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною другою статті 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд, розглядаючи справу № 910/13271/18, у своїй постанові від 06.02.2020 висловив правову позицію, що «системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі № 6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15» (пункт 9.12).
Правова позиція щодо застосування приписів статті 625 ЦК України внаслідок прострочення грошового зобов'язання за частиною першою статті 1212 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 договору купівлі-продажу від 04.04.2019 за порушення термінів передачі товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов'язань щодо поставки.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн)
130 00025.04.2019 - 25.04.2019118.00%128,22
130 00026.04.2019 - 06.06.20194217.50%5 235,62
130 00007.06.2019 - 18.07.20194217.50%5 235,62
130 00019.07.2019 - 05.09.20194917.00%5 933,70
130 00006.09.2019 - 24.10.20194916.50%5 759,18
130 00025.10.2019 - 12.12.20194915.50%5 410,14
130 00013.12.2019 - 30.01.20204913.50%4 712,05
130 00031.01.2020 - 12.03.20204211.00%3 281,97
130 00013.03.2020 - 23.04.20204210.00%2 983,61
130 00024.04.2020 - 11.06.2020498.00%2 784,70
130 00012.06.2020 - 22.07.2020416.00%1 747,54
130 00023.07.2020 - 07.08.2020166.00%681,97
Загальна сума пені за договором складає 43 894 гривні 30 копійок.
Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 договору купівлі-продажу від 04.04.2019 за передачу товару, що не відповідає умовам договору щодо якості, комплектності продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 100 відсотків вартості неякісного товару (вартості товару, що поставлений некомплектним).
Враховуючи те, що відповідач взагалі не поставив позивачеві обумовлений договором купівлі-продажу товар, штраф за поставку некомплектного товару складає 130 000 гривень 00 копійок.
Плата 3% річних за користування безпідставно набутим авансом за договором купівлі-продажу становить:
Період простроченняСума боргу (грн)Кількість днів простроченняЗагальна сума відсотків річних
05.04.2019 - 07.08.202080 0004913228,49
Загальна сума відсотків річних становить 3 228 гривень 49 копійок.
Інфляційні втрати за користування безпідставно набутим авансом за договором купівлі-продажу становить:
Період простроченняСума боргу (грн)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення (грн)
05.04.2019 - 07.08.202080 0001.0362 912,81
Загальна сума інфляційного збільшення становить 2 912 гривень 81 копійка.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти на загальну суму 260 035, 60 грн., в тому числі безпідставно набутий аванс за договором купівлі-продажу на суму 80 000грн., пеня за невиконання зобов'язання з поставки товару на суму 43 894,30 грн., штраф за поставку некомплектного товару на суму 130 000грн., 3% річних за користування безпідставно набутим авансом на суму 3 228, 49 грн., інфляційні втрати за користування безпідставно набутим авансом на суму 2 912, 81 грн.
Щодо вимоги позивача про встановлення подальших нарахувань відповідно до умов кредитного договору до моменту виконання рішення, відповідно до приписів ч.10 ст.265 ЦПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.10 ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Однак, оскільки приписи вказаної статті не містять імперативного характеру, суд не вбачає підстав для задоволення даної вимоги, оскільки такі вимоги не обгрунтовані та не конкретні.
Судові витрати вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 279, 280 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу від 04.04.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) кошти у розмірі 260 035 (двісті шістдесят тисяч тридцять п'ять) гривень 60 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Ленінський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Є.Б. Ольховський