Справа № 953/16163/20
н/п 2/953/733/21
02 квітня 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді Садовського К.С.
при секретарі - Пастушенко К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
06.10.2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника за довіреністю АТ «А-Банк» Шкапенко О.В., в якій він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 32314,09 грн., яка складається наступного: 12238, 37 грн. - заборгованість за кредитом; 18375,72 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1700,00 грн. - пеня, а також судові витрати у розмірі 2102 грн.
Зазначає, що 16.04.2017 року відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору №SAMABWFC00000984690 та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Свої зобов'язання банк виконав, а відповідач свої зобов'язання не виконує, в результаті чого допустив утворення заборгованості, яку в добровільному порядку не погашає.
Провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі та винесення по справі заочного рішення в разі неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, хоча судом вживались заходи щодо її належного повідомлення про час та місце розгляду справи судовими повістками, які були направлені за зареєстрованим місцем її проживання, за отриманням яких вона до поштового відділення не з'являється. Згідно повідомлення поштового відділення причиною повернення поштової кореспонденції на ім'я ОСОБА_1 є її відсутність за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, судом вжиті заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача згідно ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 підписала заяву А-Банку (а.с.5), згідно з якою погодилась з умовами та правилами надання послуг, номер договору в заяві не вказано, дата зазначена в заяві 16.04.2017 року.
Згідно наданому Банком розрахунку (а.с.4), за кредитним договором №SAMABWFC00000984690 від 16.04.2017 року ОСОБА_1 має заборгованість 32314,09 грн., яка складається наступного: 12238, 37 грн. - заборгованість за кредитом; 18375,72 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1700,00 грн. - пеня.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що 16.04.20217 року на підставі Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачкою, між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № SAMABWFC00000984690 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 46,80 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «Акцент-Банк» надано датовану 16 квітня 2017 року, підписану сторонами копію Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банк, (а.с.5) та розрахунок заборгованості за кредитним договором № SAMABWFC00000984690 від 16.04.2017 року з якого вбачається, що станом на 23.09.2020 року ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним кредитом у розмірі 32314,09 грн., яка складається наступного: 12238, 37 грн. - заборгованість за кредитом; 18375,72 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1700,00 грн. - пеня(а.с.4).
Разом з тим в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази укладення між банком та ОСОБА_1 зазначеного кредитного договору № SAMABWFC00000984690 від 16.04.2017 року.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
У відповідності до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
На підставі ч.2 ст.80 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Зважаючи на вище вказане, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки в Анкеті заяві не зазначено номер укладеного договору, розмір встановленого кредиту та розмір відсотків, домовленість сторін про застосування штрафів та пені, а тому неможливо встановити, що даною заявою ОСОБА_1 уклала саме договір, який зазначено в розрахунку заборгованості.
Витяг з Умов та Витяг з Тарифів не містить підпису відповідача, а тому не може бути складовою Договору, що також вказано в постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17.
Враховуючи те, що у задоволенні позову АТ «Акцент-Банк» суд відмовляє, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі постанови ВП ВС по справі № 342/180/17 від 03.07.2019 року, ст.526,527,530,625,1054 ЦК України, керуючись ст.12-13,76-82,141,247,263-265,280 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Інформація про сторони:
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса: м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя К.С.Садовський