Справа № 953/12556/20
н/п 2-п/953/23/21
"05" квітня 2021 р. Київський районний суд м.Харкова у складі
головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу №953/12556/20 за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 18.01.2021 по цивільній справі №953/12556/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -
Заявник ПрАТ «Харківський підшипниковий завод» в особі генерального директора Хміль С.І, звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просить переглянути заочне рішення Київського районного суду м.Харкова від 18.01.2021 по справі №953/12556/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ХАРП» про стягнення заборгованості по заробітній платі; скасувати заочне рішення Київського районного суду м.Харкова від 18.01.2021 по справі №953/12556/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ХАРП» про стягнення заборгованості по заробітній платі та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування заяви посилається на те, що 18.01.2021 Київським районним судом м. Харкова було ухвалено заочне рішення по справі № 953/12556/20, яким позов ОСОБА_1 до АТ “ХАРП” про стягнення заборгованості по заробітній платі було задоволено у повному обсязі, стягнуто с АТ “ХАРП” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 33528,96 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із розміру середньоденної плати 76,64 грн., витрати по сплаті судового збору на користь позивача у розмірі 840,80 грн. та судовий збір на користь держави 840,80 грн. Вказане рішення АТ “ХАРП” не отримало до теперішнього часу.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення визначений у ч.3 ст. 284 ЦПК України, згідно якої учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Таким чином строк на перегляд заочного рішення відповідачем дотримано.
Представник відповідача вказує, що обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідача в судове засідання, а також причини неподання відзиву полягають в наступному: на електронну адресу суду АТ “ХАРП” надіслав клопотання (вих. 15/54 від 15.01.2021) про перенесення розгляду справи на іншу дату з метою провести звірку про розмір дійсної заборгованості та надання відзиву, а також з метою мирного урегулювання даного спору. АТ “ХАРП” також у клопотанні зазначив, що позивачу було погашено частина боргу, але позивач не уточнив позов, а суд ігнорував дану інформацію. Крім того, судом було зазначено у рішенні, що стосовно розгляду даної справи 18.01.2021 від АТ “ХАРП” будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило. АТ “ХАРП” намагався урегулювати спір мирним шляхом, але ті контакти позивача, які були вказані в позові недійсні, а сам позивач на зв'язок не виходив ні з відповідачем, ні з судом. Судом також невірно був розрахований середній заробіток, який не був підтверджений офіційною довідкою спеціалістів з печаткою.
На думку представника відповідача, суд при винесенні заочного рішення, порушив норми процесуального та матеріального права тому що не з'ясував дійсно існуючу суму боргу та лишив АТ “ХАРП” можливості та права надати докази у судовому засіданні, чим були порушені права відповідача, як сторони по справі Крім того, АТ “ХАРП” проводить з працівниками розрахунок по заборгованості по заробітній платі. У відповідача були наміри врегулювати виниклий спір на стадії судового розгляду.
АТ “ХАРП” не з'явився в судове засідання 18.01.2021, на якому було ухвалено спірне судове рішення з поважних причин.
Таким чином, як зазначає представник відповідача, постановивши заочне рішення без участі представника АТ “ХАРП” суд порушив конституційне право сторони процесу на участь у судовому розгляді. Також відповідач був позбавлений можливості надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог позивача, чим в результаті було порушено право відповідача на змагальність сторін та справедливий судовий розгляд, винесення законного та обґрунтованого рішення.
Позивач в підтвердження своєї правової позиції у якості доказів не надав суду орігінал офіційної довідки з підприємства з підтвердженням остаточної суми боргу з заробітної плати з підписом та печаткою посадових осіб Товариства, що може являтися єдиним доказом виникнення боргу з заробітної плати і підтвердженням розрахунку суми виплат.
У зв'язку з викладеним заявник звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.02.2021 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
У зв'язку із перебуванням судді Київського районного суду м.Харкова Колесник С.А. у відпустці з 01.03.2021 по 19.03.2021 включно, судове засідання по розгляду заяви було призначено на 22.03.2021 о 09-15 год.
У судове засіданні 22.03.2021 представник заявника не з'явився, до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.75).
В дане судове засідання представник заявника повторно не з'явився, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлений (а.с.79), до суду повторно подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із розглядом справи №520/979/21 на 09-30 год. у Харківському окружному адміністратвиному суді, тому АТ «ХАРП» не може забезпечити явку свого представника на перегляд заочного рішення, крім того, інший працівник АТ «ХАРП» знаходиться на лікарняному (а.с.80).
Доказів на підтвердження поважності причин неможливості явки представника заявника у судове засідання до клопотання не додано.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім цього, з системного аналізу положень статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17липня 1997року №475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.
Відповідно до ч.2 ст.286 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути про причини неявки, а також відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (а.с.81).
Позивач в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву, у якій просив розглянути заяву без його участі, проти скасування заочного рішення заперечує, посилаючись на те, що заявником не подано доказів на підтвердження того, що відповідач не з"явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (а.с.81).
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для повторного відкладення судового засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення та вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності учасників процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши подану заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що на даний час відсутнє підтвердження отримання відповідачем копії заочного рішення від 18.01.2021, у зв'язку з чим є підстави вважати, що відповідач звернувся із заявою про перегляд заочного рішення у строк, передбачений ЦПК України.
Щодо змісту самої заяви, то суд зазначає наступне.
06.08.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ПрАТ «Харківський підшипниковий завод», відповідно до якої просив: стягнути з відповідача на користь позивача 39 540 грн. заборгованості по невиплаченій заробітній платі з жовтня 2019 по день остаточного розрахунку з компенсацією втрати частини грошових доходів, у зв'язку із затримкою термінів її витлати та індексацією; стягнути з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку з дня звільнення - 01.06.2020 до фактичного розрахунку з позивачем.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 10.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
20.08.2020 позивачем подано уточнену позовну заяву на виконання ухвали суду.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 25.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Одночасно із відкриттям провадження судом розглянуто та задоволено клопотання позивача про витребування доказів у відповідача.
В ході розгляду справи відповідачем ухвала суду про витребування доказів виконана не була.
Відповідно до ч.1,2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
При відкритті провадження у справі судом було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз'яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 25.08.2020 відповідач отримав 07.09.2020, про що представником було зазначено в клопотанні про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 28.09.2020 (а.с.33).
Представник відповідача, будучи обізнаним про наявність справи у суді, відзиву на позовну не подав, як і не було надано доказів, які б спростували розрахунки позивача.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 18.01.2021 було постановлено проводити розгляд справи у заочному порядку, оскільки відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Клопотання представника АТ «ХАРП» від 15.01.2021 про відкладення розгляду справи, на яке посилається представник у заяві про перегляд заочного рішення, в матеріалах справи відсутнє, підтвердження дійсності його відправки до суду представником не надано.
Заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 18.01.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задвоолено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2019 року по червень 2020 року в розмірі 33 гривень 96 копійок; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 02 червня 2020 року по день фактичного розрахунку, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 - 76,64 грн.; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
У відповідності до п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України (1618-IV), суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Пункт 30 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. встановлює, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст.224 ЦПК України допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Тобто, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявності згаданих обставин.
В судовому засіданні досліджуючи доводи представника відповідача про повідомлення причин неявки у судове засідання та подання клопотання про його відкладення, суд знаходить ці доводи необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки предстанвиком відповідача в ході розгляду справи неодноразово подані клопотання про відкладення судових засідань, що розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
Що стосується доводів відповідача по суті позовних вимог, суд їх відхиляє у зв'язку з тим що, відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, як і не надав їх в ході розгляду справи.
Представником відповідача не було виконано ухвалу суду від 10.08.2020 в частині витребування доказів, суду не було надано довідку про останнє місце работи ОСОБА_1 , останньої посади на підприємстві, розміру нарахованої, але невиплаченої заробітної плати на час звільнення 01.06.2020, остаточного розрахунку заборгованості невиплаченої заробітної плати, обґрунтованого розрахунку компенсації, індексації за кожний місяць несвоєчасної виплати заборгованості по заробітній платі з вересня 2019 року по серпень 2020 року, обґрунтованого розрахунку середнього заробітку на день звільнення.
Суду також не було повідомлено про неможливість подання вказаних доказів, що також свідчить про зловживання стороною відповідача наданими процесуальним законодавством правами.
Так, при ухваленні заочного рішення в справі судом дотримано всіх вимог, необхідних для заочного розгляду справи: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання; згода позивача на заочний розгляд справи, про що є заява позивача.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 січня 2021 у справі № 953/12556/20, оскільки відсутні обставини для його скасування, визначені у ЦПК України, а тому заява відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 260-261, 284-288 ЦПК України, суд,-
Заяву Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 18.01.2021 по цивільній справі №953/12556/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - залишити без задоволення.
Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 05 квітня 2021 року.
Суддя Колесник С.А.