621/2387/20
2/621/136/21
іменем України
02 квітня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Запорожець М. Б.
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2019 по 01.08.2020 в розмірі 37 215 грн 25 коп.
На обґрунтування позову зазначила, що 02.09.2000 вона уклала шлюб з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем народився син - ОСОБА_3 . В серпні 2018 року відповідач покинув їх із сином. З цього часу вони разом не мешкають, спільного господарства не ведуть, не мають спільного бюджету. 05.08.2020 вона звернулась до Зміївського районного суду із позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем.
На підставі судового наказу, який був виданий Зміївським районним судом Харківської області 18.10.2018 (справа № 621/2617/18), з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, при щомісячному нарахуванні, починаючи стягнення з 25.09.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
З 01.05.2019 відповідач припинив сплачувати аліменти на утримання сина. Згідно розрахунку заборгованості, який виконаний заступником начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 31.07.2020 становить 37 215 грн 25 коп.
Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2019 по 01.08.2020 складає 104 160 грн 94 коп.
Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII частину першу статті 196 СК України було викладено у новій редакції, в якій законодавець обмежив розмір неустойки (пені), що підлягає до стягнення, та визначив, що такий не повинен перевищувати 100% розміру заборгованості.
Оскільки заборгованість з аліментів відповідача перед нею станом на 01.08.2020 становить 37 215 грн 25 коп., а обрахована пеня своїм розміром перевищує суму цієї заборгованості, саме пеня в розмірі 37 215 грн 25 коп. і має бути стягнена судом з відповідача.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.09.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 26.10.2020.
26.10.2020 в зв'язку з першою неявкою позивача та відповідача відкладено судовий розгляд.
24.11.2020 та 21.01.2021 в зв'язку з перебуванням судді на лікарняному відкладено судовий розгляд.
01.03.2021 за клопотанням позивача відкладено судовий розгляд.
02.04.2021 позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 , у свою чергу, в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені позивачкою, та не заперечував проти стягування з нього пені за прострочення сплати аліментів.
Вислухавши позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними копій свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_1 , свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 підтверджується, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02.09.2000, мають спільного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7, 8).
Згідно довідки Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області № 913/02-18 від 17.09.2020 відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 04.02.2004 Зміївським РВ УМВС України в Харківській області (а. с. 17).
Судовим наказом Зміївського районного суду Харківської області від 18.10.2018 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ІПН НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_3 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, не працюючого на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ІПН НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, при щомісячному нарахуванні, починаючи стягнення з 25.09.2018 і до досягнення ОСОБА_3 повноліття (а. с. 10).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 (АСВП: 57550011), складеного заступником начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорною О. О., вбачається, що заборгованість станом на 30.04.2019 складала 00 грн 00 коп., а станом на 31.07.2020 - 37 215 грн 25 коп. (а. с. 11).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до Закону України від 26 квітня 2001 року N 2402-III "Про охорону дитинства", визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини.
Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року N 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року судам роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При визначенні суми неустойки (пені) суд керується правовою позицією, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року № 572/1762/15-ц щодо порядку проведення розрахунку неустойки (пені), яка стягується на підставі ст. 196 СК України. Зокрема, зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки місяцем, у якому не проводилося стягнення.
В позовній заяві мається розрахунок, з якого вбачається, що 1% за кожен день прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2019 по 01.08.2020 складає 104 160 грн 94 коп. (а. с. 3).
Оскільки частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що сума пені не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину, то позивач має право на отримання від відповідача пені в розмірі суми заборгованості з аліментів, а саме 37 215 грн 25 коп.
Відповідачем розмір заборгованості з аліментів не заперечувався.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України судовий збір.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2019 по 01.08.2020 в розмірі 37 215 (тридцять сім тисяч двісті п'ятнадцять) грн 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Повне рішення складене 05.04.2021.
Головуючий: В. В. Овдієнко