05 квітня 2021 року
м. Харків
справа № 638/25/21
провадження № 2/638/13/21
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря - Башинської К.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 03 серпня 2002 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 641. Від шлюбу у сторін народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з відповідачкою. З липня 2020 року шлюбні відносини у сторін припинилися, спільне господарство не ведуть, проживають окремо. Спільне життя у сторін не склалося, у сім'ї виникали сварки, зникло взаєморозуміння. Взаємовідносини негативним чином відображалися на дітях, внаслідок чого позивач залишив сім'ю та почав жити окремо. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливо, шлюб існує формально, спору про розподіл майна у сторін немає. Після розірвання шлюбу діти будуть проживати з відповідачкою.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 641.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 січня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
03 лютого 2021 року ухвалою суду провадження у справі зупинено та надано сторонам час для примирення.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2021 року поновлено провадження у справі.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Судові витрати просив залишити за ним та не заперечував проти того, щоб неповнолітня дитина проживала разом з матір'ю. Просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідачка - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала через канцелярію суду заяву, в якій позовні вимоги позивача визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище - « ОСОБА_2 », неповнолітня дитини залишається проживати з нею. Просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 03 серпня 2002 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 641, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 27 листопада 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а. с. 3) та оригіналом свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 03 серпня 2002 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції.
Сторони по справі мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції (а.с. 4) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а.с. 5).
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно статей 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України). шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина третя статті 109 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19):
Встановивши, що сторони сумісного господарства не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони припинили ведення спільного господарства, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, оскільки за наданий судом час для примирення сторони не примирилися, збереження шлюбу суперечать інтересам як позивача, так і відповідача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя та наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Понесені позивачем судові витрати підтверджуються випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України у сумі 840, 80 грн.
Позивачем надано до суду заяву, відповідно до якої він просить суд не стягувати судові витрати з відповідачки. Томe суд залишає витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн за позивачем.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 56, 104, 105, 109, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 03 серпня 2002 року у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 641, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянкою України.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки залишити « ОСОБА_2 ».
Витрати по сплаті судового збору залишити за ОСОБА_1
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 05 квітня 2021 року.
Суддя В. М. Яковлева