Справа № 638/3752/21
Провадження № 1-кс/638/795/21
26 березня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання дізнавача Харківського районного районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженні № 12021226240000203, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
Дізнавач СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотання, в якому просить накласти арешт на вилучений протоколом огляду місця події від 12.03.2021 року у ОСОБА_5 мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY S9+», золотистого кольору, IMEI: НОМЕР_1 .
Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні СД ХРУП №3 ГУ Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021226240000203 від 12.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, 12.03.2021 року до ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_6 , що в період часу з 26.01.2021 року по 29.01.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа, таємно, шляхом вільного доступу, здійснила крадіжку мобільного телефону марки "SAMSUNG GALAXY S9+", чим спричинила останній матеріальної шкоди. В ході досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що приблизно з вересня 2019 року, зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Через деякий час у нього з ОСОБА_7 народилася дитина, яку вони разом виховували. Приблизно у вересні 2020 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та дитиною переїхали до квартири АДРЕСА_3 , де проживали приблизно 3 місяці, після чого між ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 почали виникати конфлікти на ґрунті побутових питань. Приблизно через місяць ОСОБА_5 переїхав від ОСОБА_7 та проживав окремо, після чого почав підтримувати стосунки, так як у них є спільна дитина. На початку лютого 2021 року, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_8 , приїхавши до неї додому, за адресою: АДРЕСА_4 , привіз ліки дитині, в ході спілкування, ОСОБА_8 сказала ОСОБА_5 , що напередодні буде свято «14 лютого» та всілякими способами почала натякати останньому на подарунки. Після чого ОСОБА_7 сказала, що хоче, щоб ОСОБА_5 подарував мобільний телефон марки «IPhone 10», вона віддасть йому свій мобільний телефон марки «IPhone 6 S», та мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY S9+». ОСОБА_5 запитав звідки у неї з'явився телефон «SAMSUNG», адже протягом 2-х років проживання такого телефону не було. На що ОСОБА_8 спочатку сказала, що це її телефон, але потім, в ході розмови розповіла, що це телефон її куми ОСОБА_9 . ОСОБА_8 почала розповідати ОСОБА_5 історію про те, що приблизно рік тому, коли ОСОБА_9 перебувала вдома у ОСОБА_8 , вона забула цей телефон, після чого вона ним користуватися. ОСОБА_5 відразу зрозумів, що ОСОБА_8 збрехала, адже нещодавно чув розмову по телефону ОСОБА_10 з ОСОБА_8 , в ході якої, ОСОБА_10 вимагала повернути телефон, а ОСОБА_8 говорила, що у неї його нема. ОСОБА_5 почав здогадуватись, що ОСОБА_8 викрала даний телефон, але яким саме способом не зрозуміло, але ОСОБА_11 нічого не сказав та продовжував її слухати. Також в ході розмови, ОСОБА_8 попрохала відремонтувати мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY S9+», так як скло телефону було пошкоджене та продати, а за отримані гроші, включаючи її мобільний телефон марки «IPhone 6 S», купити новий телефон марки «IPhone 10». ОСОБА_5 взяв у ОСОБА_8 тільки мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY S9+», з метою, начебто дізнатися вартість даного телефону. В цей день ОСОБА_5 приїхав в сервісний центр, де віддав вищевказаний мобільний телефон та попрохав поки що його не ремонтувати. Приблизно через тиждень між ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 знову виникла сварка, в зв'язку з чим, остання не давала можливості бачитися з дитиною. В телефонній розмові ОСОБА_5 поставив вимогу до ОСОБА_8 надати можливість бачити дитину або він зателефонує до ОСОБА_10 з приводу мобільного телефона, на що ОСОБА_8 у відповідь посміялася та сказала, що телефон був для нього перевіркою та сказала, що може написати ОСОБА_10 , після чого вони разом посміються. Після розмови та переписки з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_9 та запитав у неї про мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY S9+» золотистого кольору, на що ОСОБА_10 відповіла, що це дійсно її телефон. ОСОБА_5 запитав у неї, як він опинився у ОСОБА_8 , на що вона відповіла, що ОСОБА_7 викрала у неї його, коли перебувала в гостях в кінці січня 2021 року та разом з телефоном викрала грошові кошти сумою 3000 грн. ОСОБА_5 запитав у ОСОБА_9 чому вона не витребувала у ОСОБА_8 свій мобільний телефон, на що ОСОБА_10 відповіла, що неодноразово їй телефонувала та прохала його повернути, ОСОБА_8 відповідала, що у неї її телефону не має і гроші вона не брала.
12.03.2021 року в період часу з 17 год. 40 хв. до 17 год. 55 хв., в ході огляду місця події, в службовому кабінеті №305, Харківського районного управління поліції №3, за адресою: м. Харків, вул. Толбухіна, буд. 103, ОСОБА_5 , в присутності понятих, добровільно видав мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY S9+», золотистого кольору, IMEI: НОМЕР_1 .
Вилучений предмет визнаний речовим доказом та на даний час знаходиться в матеріалах кримінального провадження.
На час звернення з клопотанням є підстави вважати, що вилучений протоколом огляду місця події від 12.03.2021 року у ОСОБА_5 мобільний телефон зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.
Дізнавач надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимогу підтримав, просив задовольнити.
Дослідивши клопотання і додатки до нього, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У зв'язку з вищевикладеним слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на водійське посвідчення на мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY S9+», золотистого кольору, IMEI: НОМЕР_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання дізнавача Харківського районного районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженні № 12021226240000203, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на вилучений протоколом огляду місця події від 12.03.2021 року у ОСОБА_5 мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY S9+», золотистого кольору, IMEI: НОМЕР_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через районний суд протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: