Справа № 638/13152/20
Провадження № 2/638/1936/21
17.03.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.,
секретаря Рижикової В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) бюро до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу,-
МТСБУ звернулось до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 сплачене страхове відшкодування у розмірі 18037 грн 77 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.11.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП 24.10.2017 року. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та позивач відшкодував завдані відповідачем збитки потерпілому у розмірі 18037,77 грн, а відтак моторне (транспортне) страхове бюро України просить стягнути з відповідача в порядку регресу зазначений розмір страхового відшкодування.
Представник позивача надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, проти прийняття заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи або відзиву суду не надходило. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.11.2017 року (справа №638/16822/17) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП 24.10.2017 року о 16 год. 30 хв. Так відповідач керуючи автомобілем ВАЗ 21103 державний номер НОМЕР_1 в м.Харкові по пр. Перемоги, 61-В, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Пежо 2008, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. За висновком експертного дослідження №764/М/2017 від 01.12.2017 року вартість матеріального збитку автомобіля Subaru Forester державний номер НОМЕР_3 складає 17337,77 грн., сума витрат на збір документів складає 700 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частина 1 ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Відповідно до пп. а) п. 41.1.ст. 41 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок кошті в фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно підпункту а пункту 4.1 статті 41 Закону України № 1961-ІV від 01.07.2004 року «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.
Спеціальний Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За змістом цього Закону страхове відшкодування, яке за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик виплатив третій особі, а не своєму страхувальнику, є одночасно й відшкодуванням шкоди третій особі (потерпілому) в деліктному зобов'язанні, оскільки страховик у договірних правовідносинах обов'язкового страхування відповідальності є одночасно боржником у цьому деліктному зобов'язанні.
Викладене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 у справі № 6-2806цс16.
Отже, законом прямо передбачено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
Як передбачено пунктом 34.4. статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Відповідно до абзацу першого пункту 36.1. статті 36 Закону України № 1961-ІV від 01.07.2004 року закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно абзацам першому та другому пункту 36.2 цієї статті страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно полісу АК/7381680 від 10.08.2017 року транспортний засіб Пежо 2008, державний номер НОМЕР_2 станом на 24.10.2017 року застрахований у ПрАТ «СК «ВУСО».
Встановивши факт настання страхового випадку та визначивши розмір збитків, керуючись наведеними нормами законодавства, страховик (МТСБУ) здійснив страхову виплату матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля Пежо 2008, державний номер НОМЕР_2 , а відтак набув право вимоги в порядку регресу до відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, в повному обсязі доведеними та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 1191 ЦК України, ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83,95, 141, 263-264, 268, 280-282 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Моторне (транспортне) страхове бюро України (м.Київ, Русанівський бульвар, 8, код 21647131) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторне (транспортне) страхове бюро України 18038 (вісімнадцять тисяч тридцять вісім) грн 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторне (транспортне) страхове бюро України суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Дзержинським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Головуючий