Справа № 569/22367/20
30 березня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
при секретарі судового засідання Добровчан К.Ю.,
з участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Красовського В.Б.,
представника відповідача Пастушенко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 569/22367/20 за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови, -
ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Лавренчук Т.В. звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Поліської митниці державної митної служби, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Поліської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0643/20400/20 від 23.12.2020р., якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 8197, 38 грн., а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України - закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТОВ «Морган Феніче» та Avery Dennison Hong Kong B.V. склалися тривалі ділові відносини щодо придбання ТОВ «Морган Феніче» у вказаного нерезидента картонних самоклеючих етикеток для меблів.
Товар, який надійшов від вказаного постачальника на адресу ТОВ «Морган Феніче» у вересні 2020 р., постачальником було допущено помилку і на адресу товариства було помилково відправлено не той товар, який замовлявся і який попередньо оплачувався товариством.
Вказану помилку (допущену продавцем товару, а не декларантом чи покупцем) було виявлено ОСОБА_1 лише тоді, коли 11.09.2020р. за наслідками спрацювання СУР було проведено огляд товарів, що надійшли в Україну на адресу покупця.
До вказаної дати формуючи та подаючи митну декларацію ОСОБА_1 діяв чітко усвідомлюючи, що ТОВ «Морган Феніче» у Avery Dennison Hong Kong B.V. замовило і оплатило поставку саме картонних самоклеючих етикеток (WSI-Furniture-sticker), а не будь-чого іншого. 11.09.2020 вже після того, як ОСОБА_1 було подано на адресу митного органу декларацію, компанією Paxar (China) Limited (компанія, яка забезпечувала відправку вантажу) було надіслано на адресу ТОВ «Морган Феніче» засобами електронної пошти повідомлення про те, що цією іноземною компанією було помилково відправлено Polyester woven labels, а це не відповідає замовленню покупця (ТОВ «Морган Феніче») та запропоновано або залишити такий товар замість того, який мав бути відправлений, або повернути його назад. При цьому вказана компанія принесла свої вибачення за допущену нею помилку.
Оскільки вартість транспортування вказаного товару назад є непропорційно великою порівняно з витратами покупця на вимушене використання вже поставленого такого товару (вказане підтверджується листом ПрАТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» вих.№1459 від 11.09.2020р. відповідно до якого вбачається, що витрати з доставки цього вантажу в Україну склали 4417,67грн), ТОВ «Морган Феніче» було прийнято рішення прийняти цей товар, у зв'язку із чим митному органу було подано МД UA204020/2020/026711 якою подано на розмитнення вказаний товар - «етикетки з текстильних матеріалів у вигляді стрічок, розрізані за розміром». При цьому товариством було сплачено всі визначені чинним законодавством збори та податки, за наслідками чого товар було випущено у вільний обіг на території України. Таким чином, державний бюджет не постраждав і збитків нікому не було завдано.
Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній будь-який намір та умисел щодо надання митному органу недостовірної інформації задля неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, адже ця сума складає всього-на-всього 0,004% від того, що було сплачено ТОВ «Морган Феніче» в Державний бюджет України. Просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 12 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача надіслав на електронну адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на те, що товар не може бути помилково ввезеним на митну територію України після прийняття митної декларації митним органом. Під час здійснення декларування за декларацією ОСОБА_1 було взято до уваги рахунок-проформу від 06.03.2020 року, згідно якої постановлений товар є картонними самоклеючими етикетками для меблів.
Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису, зазначеному у товаросупровідних документах, однак позивач не скористався своїм правом.
Таким чином, декларант ТзОВ «Морган Феніче» ОСОБА_1 , вчинив дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів в сумі 2732 грн. 46 коп., тобто заявив у митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару.
Представник позивача подала до суду заперечення на відзив, заперечивши проти тверджень представника та вказала, що її довіритель не мав прямого умислу, наявність якого є необхідною умовою для притягнення до відповідальності.
Щодо доводів відповідача відносно того, що її довіритель мав право як декларант з дозволу митного органу здійснити фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям) зазначеним у товаросупровідним документам вказала, що попередній огляд є правом декларанта, а не обов'язком, тобто те, що декларант не скористався цим правом аж ніяк не свідчить про наявність у нього умислу (наміру) на порушення порядку декларування.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши учасників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №0643/20400/20 від 23.12.2020р. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митними кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України (ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За змістом статті 10 Кодексу про адміністративне правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 485 Митного кодексу України (далі МК України) встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.
Тобто, потрібно встановити, що особа, яка вчинила склад правопорушення, передбачений ст.485 МК України, повинна діяти умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей.
При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу, або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною 3 статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини 5, 6 статті 264 МК України).
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.
Відповідно до ч.1 ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач зазначає, що товар, який надійшов від вказаного постачальника на адресу ТОВ «Морган Феніче» у вересні 2020р., вказаним постачальником було допущено помилку і на адресу товариства було помилково відправлено не той товар, який замовлявся і який попередньо оплачувався товариством.
Так, у проформі-інвойсі №20CST0200817 від 06.03.2020р. сторонами було погоджено, що поставлено має бути - WSI-Furniture-sticker, що є нічим іншим як картонними самоклеючими етикетками для меблів. Вказаний рахунок було оплачено платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №223 від 19.06.2020р.
ТОВ «Морган Феніче» не замовляло і не оплачувало поставку для нього будь-яких інших етикеток, окрім як картонних, але, компанією Avery Dennison Hong Kong B.V. було допущено помилку і відправлено на адресу товариства не WSI-Furniture-sticker, а «100% Polyester woven labels», тобто 100% поліестерні тканні етикетки.
Вказану помилку (допущену продавцем товару, а не декларантом чи покупцем) було виявлено ОСОБА_1 лише тоді, коли 11.09.2020р. за наслідками спрацювання СУР було проведено огляд товарів, що надійшли в Україну на адресу покупця.
У зв'язку з наведеним, на думку суду, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, зокрема умисел, направлений на зазначення у митній декларації неправдивих відомостей щодо коду товару.
Правова позиція по даному питанню викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 року (справа №334/1738/16-а, адміністративне провадження №к/9901/11461/18), за змістом якої зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст.485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (визначений законом порядок сплати податків та зборів).
За відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили б саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про код товару) сам факт неправильного визначення коду згідно УКТ ЗЕД, не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст.485 МК України.
Щодо твердження відповідача про те, що товар не може бути помилково ввезеним на митну територію України після прийняття митної декларації митним органом, суд зазначає.
Відповідно до розробленої і впровадженої в Україні процедури розмитнення товарів, яка відбувається в даному випадку наступним чином:
Покупець (ТОВ «Морган Феніче») уклав контракт на поставку картонних самоклеючих етикеток;
Постачальник виставив рахунок на чергову партію картонних самоклеючих етикеток;
Покупець оплатив рахунок для поставки партії картонних самоклеючих етикеток (цей факт визнається відпвоідачем);
Товар на умовах FOB (INCOTERMS 2010) був відправлений з Гонконгу постачальником за допомогою міжнародної компанії експрес-доставки вантажів - DHL
Товар прибув в Україну 11.09.2020р.
Декларантом було складено та подано на митницю в електронному форматі митну декларацію UA204020/2020/025974.
Суд вважає, що до процесу відправки товару ТОВ «Морган Феніче» не мало ніякого відношення, оскільки доставка відбувалася авіапоштою (авіа накладна №6182194896 від 07.09.2020).
Таким чином, на момент подання декларації товар вже був на території України і про те, що в коробку було покладено постачальником помилково не той товар покупець (ТОВ «Морган Феніче») довідався вже після того, як митницею було повідомлено результати проведення огляду товару.
Таким чином, помилково відправлений постачальником товар (що підтверджується самим постачальником і цей факт визнає митний орган) помилково прибув в Україну, адже не може бути, щоб помилково відправлене прибуло в іншому статусі ніж воно було відправлене.
Прийняття митним органом декларації не змінило наявності факту допущення помилки постачальником в процесі відправки замовленого покупцем товару.
Крім того, 11.09.2020 вже після того, як ОСОБА_1 було подано на адресу митного органу декларацію, компанією Paxar (China) Limited (компанія, яка забезпечувала відправку вантажу) було надіслано на адресу ТОВ «Морган Феніче» засобами електронної пошти повідомлення про те, що цією іноземною компанією було помилково відправлено Polyester woven labels, а це не відповідає замовленню покупця (ТОВ «Морган Феніче») та запропоновано або залишити такий товар замість того, який мав бути відправлений, або повернути його назад. При цьому вказана компанія принесла свої вибачення за допущену нею помилку.
Тобто, факт допущення помилки саме відправником (Paxar (China) Limited) підтверджується і самим відправником у листі, який міститься в матеріалах справи.
Оскільки вартість транспортування вказаного товару назад є непропорційно великою порівняно з витратами покупця на вимушене використання вже поставленого такого товару (вказане підтверджується листом ПрАТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» вих.№1459 від 11.09.2020р. відповідно до якого вбачається, що витрати з доставки цього вантажу в Україну склали 4417,67грн), ТОВ «Морган Феніче» було прийнято рішення прийняти цей товар, у зв'язку із чим митному органу було подано МД UA204020/2020/026711 якою подано на розмитнення вказаний товар - «етикетки з текстильних матеріалів у вигляді стрічок, розрізані за розміром».
При цьому товариством було сплачено всі визначені чинним законодавством збори та податки, за наслідками чого товар було випущено у вільний обіг на території України.
З матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваній поставі відповідачем зазначено, що для розмитнення етикеток з текстильних матеріалів товариству довелося додатково сплатити до Державного бюджету України митні платежі в сумі 2 732,46грн. (в тому числі ввізне мито - 2274,83грн. та ПДВ - 457,63грн.), яка була сплачена ТОВ «Морган Феніче» в повному обсязі і митний орган визнає це у оскаржуваній постанові.
Твердження митного органу щодо наявності умислу, який митний орган вбачає у самому факті подальшого розмитнення товару, а не здійснення його повернення, то суд зазначає таке.
Позивачем митну декларацію UA204020/2020/025974 було складено в тому числі з використанням зображення товару, надісланого постачальником, вказане вбачається з розділу МД 14 - де вказано «9000 зображення».
З вказаного зображення, яке наявне у розпорядженні митниці, позивач зазначає у позові, що воно було саме таким як і всі попередні поставки картонних самоклеючих етикеток, крім того, оплату товариство здійснювало саме за такий товар і іншого не замовляло і не придбавало у Постачальника.
З огляду на вказане, у позивача і не виникало жодних сумнівів у тому, що на адресу товариства надійшов саме такий товар, який був і всі попередні рази і який замовлявся та оплачувався товариством.
Вказане було відображено і у письмових поясненнях, що були надані позивачем митному органу 03.10.2020 року.
Вартість товару становила 48доларів США (що по курсу НБУ складало 1336,07грн. (графа МД 22 та 23)
При цьому вартість доставки такого товару в Україну становить 4337,67грн. за митною територією України та 80,00грн. по митній території України, що в сумі склало 4 417,67грн.
Тобто вартість доставки такого вантажу в Україну фактично в декілька разів перевищує вартість самого товару, а отже, його повернення завдало б для ТОВ «Морган Феніче» набагато більше збитків ніж витрати по оформленню такого товару в Україні у його утилізацію, адже у разі прийняття рішення про повернення товару ТОВ «Морган Феніче» повинно було б оплатити знову 4417,67грн. (вартість послуг DHL), замість доплати 2 732,46грн., які донарахував митний орган
Таким чином, прийняття товариством рішення про здійснення розмитнення помилково надісланого на його адресу товару було обумовлено виключно раціональним підходом до мінімізації збитків товариства, а отже, це ніяким чином не свідчить про те, що декларант визнав наявність у нього умислу на ухилення від сплати митних платежів.
Що стосується посилання контролюючого органу на ту обставину, що ОСОБА_1 міг скористатись наданим йому правом, передбаченим ч.2 ст.266 МК України та з дозволу органу доходів та зборів провести фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначених у товаросупровідних документах, суд зазначає.
Відповідно до ч.1 ст.266 МК України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
У зв"язку з наведеним посилання контролюючого органу на те, що до подання митної декларації він не скористався наданим йому правом на проведення фізичного огляду товару з метою визначення точних відомостей про товари є безпідставним, оскільки зазначені дії не відносяться до встановлених ст. 266 МК України обов'язків декларанта, а визначені в якості його права, з врахуванням можливості виникнення складних випадків, яке, зокрема, передбачено частинами п'ятою та шостою ст.69 МК України.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.03.2019 року (справа №569/16121/15-а, адміністративне провадження №К/9901/13374/18).
З огляду на викладене, суд вважає, що контролюючим органом при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України не було враховано обставини, що мають значення для прийняття постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а також не було досліджено об'єктивної та суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею Митного кодексу.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача доведеними та обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови- задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Поліської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0643/20400/20 від 23.12.2020р., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 8197,38грн., а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Кучина Н.Г.