Справа №949/52/21
05 квітня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дубровиця кримінальне провадження №12020180110000367 від 30.10.2020 року на підставі угоди про визнання винуватості по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти повної загальної середньої, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 252 КК України
Згідно з обвинувальним актом, 29 жовтня 2020 року близько 17 год. ОСОБА_5 перебуваючи в 39 кварталі Череменського лісництва, що поблизу с. Великий Черемель Дубровицького району Рівненської області, який знаходиться на території заказника місцевого значення (ботанічний) "Великоозерянський" і входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій і об'єктів, що перебувають під особливою охороною, самовільно, діючи умисно, з метою зняття ґрунтового покриву, за допомогою трактора "ЮМЗ-6КЛ", який обладнаний металевим ковшем, призначеним для зняття ґрунтового покриву, здійснював зняття ґрунтового покриву території заказника місцевого значення (ботанічний) "Великоозерянський", внаслідок чого знищив трав'янисту рослинність об'єкта природно-заповідного фонду площею 15 м.кв., чим спричинив заказнику місцевого значення "Великоозерянський" матеріальну шкоду на суму 183 грн. 40 коп.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 252 КК України, так як ОСОБА_5 вчинив умисне пошкодження об'єкту природно-заповідного фонду.
30 грудня 2020 року між прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12020180110000367 та ОСОБА_5 у присутності його захисника ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 252 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. та отримана згода обвинуваченого на його призначення.
Також сторони погоджуються щодо долі речових доказів по кримінальному провадженню, а саме: трактор "ЮМЗ-6 КЛ" повернути законному володільцю ОСОБА_5 .
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 , що згідно постанови про призначення прокурора у кримінальному провадженні від 16.01.2021 року, призначений прокурором, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020180110000367 від 30.10.2020 року, в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 252 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, від якого потерпілих немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч. 1 ст. 252 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування учасників кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 умисно пошкодив об'єкт природно-заповідного фонду, а тому приходить до висновку, що кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 252 КК України є правильною, за якою належить призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
При цьому, зважаючи, що відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 374 КПК України, вважає за необхідне скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді від 30 жовтня 2020 року, яке є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а саме на трактор "ЮМЗ-6 КЛ", без реєстраційних номерів, зеленого кольору, номер шасі Єо НОМЕР_1 та вирішити його долю відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 174, 314, 371, 373, 374, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду від 30 грудня 2020 року про визнання винуватості між прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 252 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 грудня 2020 року покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 30 жовтня 2020 року, а саме на трактор "ЮМЗ-6 КЛ", без реєстраційних номерів, зеленого кольору, номер шасі Єо НОМЕР_1 .
Речові докази:
- трактор "ЮМЗ-6 КЛ", без реєстраційних номерів, зеленого кольору, номер шасі Єо НОМЕР_1 , який залишений на зберіганні в Дубровицькому ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області - повернути законному володільцю ОСОБА_5 .
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Голова Дубровицького
районного суду: ОСОБА_1