Київський районний суд м. Полтави
Справа № 2-2408/10
Провадження № 4-с/552/13/21
іменем України
05.04.2021 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,
за участю
представника заявника Сенько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цатурян Алли Едуардівни, боржник у виконавчому провадженні - ОСОБА_3 , -
ОСОБА_1 19.03.2021 звернулася в Київський районний суд м. Полтави зі скаргою в інтересах ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цатурян А.Е.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні в відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 50515935, відкрите 17.03.2016, з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави в справі про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказувала, що боржником рішення суду не виконується, утворилася заборгованість зі сплати аліментів, 09.02.2021 звернулася до державного виконавця із заявою про видачу довідки про розмір заборгованості зі сплати аліментів, однак довідка надана не була, та незважаючи на наявність заборгованості державним виконавцем постановою від 11.03.2021 безпідставно знято арешт з коштів боржника на рахунках в банківських установах.
В своїй скарзі просила визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цатурян А.Е., яка полягає у невиконанні обов'язку видати довідку про наявність заборгованості за сплати аліментів, зобов'язати видати відповідну довідку. Також просила зобов'язати державного виконавця скасувати постанову про зняття арешту з коштів боржника від 11.03.2021 та зобов'язати направляти на адресу стягувача копії постанов та інших документів у виконавчому провадженні.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримала вимоги скарги, посилаючись на викладені в ній обставини.
Старший державний виконавець подала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд скарги з тих підстав, що не має можливість зробити розрахунок розміру заборгованості по аліментах.
Боржник в судове засіданні не з'явився, з клопотаннями до суду не звертався.
Вирішуючи питання про розгляд скарги без участі осіб, які не з'явилися, суд виходить з положень норм ст. 450 ЦПК України, яка передбачає, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави в справі № 2-2408/10, яке вступило в законну силу, стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення сином повноліття, починаючи з 05.02.2010.
Судове рішення відповідачем виконано не було, судом по справі видані виконавчі листи, які пред'явлені на примусове виконання до органів ДВС.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ст.ст. 2,18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Закон України «Про виконавче провадження» встановлює саме обов'язок, а не право державного виконавця, відкрити виконавче провадження та прийняти виконавчий документ до виконання, вживати заходів щодо примусового виконання.
Як встановлено судом, постановою державного виконавця Згурівського районного управління юстиції від 17.03.2016 було відкрито виконавче провадження № 50515935 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави в справі № 2-2408/10 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 .
Заходами примусового виконання рішень відповідно до норм ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Порядок стягнення аліментів врегульовано нормами ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, подання заяви стягувачем або боржником.
Частиною 13 зазначеної статті Закону передбачено, що довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
Як встановлено судом та підтверджено дослідженими матеріалами, стягувач неодноразово зверталася до старшого державного виконавця Згурівського районного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. суми) Цатурян А.Е., в провадженні якої на виконанні перебуває виконавче провадження № 50515935, з заявами про видачу розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, але відповідної довідки не отримала не тільки в триденний термін, але і станом на час вирішення справи судом.
Отже, має місце бездіяльність державного виконавця.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦІІК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення, які згідно із Законом «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем.
З метою захисту прав стягувача у виконавчому провадженні суд приходить до висновку, про необхідність визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цатурян А.Е., яка полягає у ненаданні довідки про розмір заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 50515935, та зобов'язання надати стягувачу у виконавчому провадження № 50515935 відповідну довідку.
При вирішенні скарги судом також враховується та обставина, що державний виконавець, отримавши повідомлення про розгляд даної скарги судом, не вжив заходів для усунення допущених порушень, в поданій до суду заяві вказав на неможливість зробити довідку-розрахунок.
При вирішенні решти вимог заявника суд також виходить з такого.
Відповідно до норм п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках.
Дослідженими в справі матеріалами виконавчого провадження встановлено, що державний виконавець 24.12.2020 в межах виконавчого провадження № 50515935 виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника (а.с. 85), зазначивши в своїй постанові про наявність заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 40126,21 грн.
Як встановлено судом, постановою старшого державного виконавця Цатурян А.Е. від 11.03.2021 знято арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_3 .
Приймаючи відповідне рішення, державний виконавець мотивував його виключно тією обставиною, що аліменти утримуються за місцем роботи боржника.
Разом з тим, зняття арешту з майна врегульовано нормами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Та обставина, що аліменти утримуються із заробітної плати за місцем роботи боржника сама по собі не є та не може бути підставою для зняття арешту з грошових коштів боржника, які знаходяться на рахунках в банківській установі у разі, якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів.
Отже, постанова державного виконавця від 11.03.2021 про зняття арешту з коштів не є обґрунтованою.
Разом з тим, станом на час вирішення даної справи судом відсутні відомості щодо наявності чи відсутності заборгованості зі сплати аліментів.
Тому суд, враховуючи зміст скарги ОСОБА_1 та норми ст. 451 ЦПК України, приходить до висновку про захист прав заявника шляхом зобов'язання старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цатурян А.Е. вирішити питання про накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні № 50515935, повідомивши про прийняте рішення стягувача.
Тому вимоги скарги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цатурян Алли Едуардівни задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цатурян Алли Едуардівни, яка полягає у ненаданні довідки-розрахунку з розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 50515935.
Зобов'язати старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цатурян Аллу Едуардівну надати стягувачу у виконавчому провадження № 50515935 довідку-розрахунок зі сплати аліментів.
Зобов'язати старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цатурян Аллу Едуардівну вирішити питання про накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні № 50515935, повідомивши про прийняте рішення стягувача.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Повний текст ухвали складено 05.04.2021.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко