05 квітня 2021 р. Справа № 520/12718/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020, (головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В.) по справі № 520/12718/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови своїм рішенням №35 від 06.08.2020 в перерахунку їй пенсії на підставі додатково наданих документів про заробітну плату, які видані прокуратурою Харківської області;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №35 від 06.08.2020 щодо відмови їй, у проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок призначеної їй пенсії по втраті годувальника, згідно із ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 на підставі додатково поданих документів, наданих прокуратурою Харківської області, а саме інформаційної довідки від 17.07.2020 за №18-505 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій, яка складає 41459,60 грн., в розрахунку 60 відсотків від розміру заробітної плати без обмеження виплати її максимального розміру, та провести виплати з урахуванням вказаних сум. Перерахунок призначеної пенсії провести з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, але не більше як за 12 місяців.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відмовлено в задоволенні позову.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для проведення перерахунку її пенсії.
Зазначає, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року N 1697-VII зі змінами, у позивача виникло право на перерахунок пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Харківської області №18-117вих20 від 02.03.2020. При цьому, перерахунок пенсії повинен бути проведений з розрахунку 60 відсотків від суми місячної заробітної плати та без застосування обмежень граничного розміру пенсії.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 року зупинено провадження у справі № 520/12718/2020 до набрання чинності рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по зразковій справі № 560/2120/20.
Згідно постанови Великої Палати Верховоного Суду від 20.01.2021 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 року по зразковій справі № 560/2120/20 залишено без змін.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 поновлено провадження у справі № 520/12718/20 .
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, отримує пенсію по втраті годувальника з 01.10.2016 згідно рішення Красноградського районного суду Харківської області від 01.12.2016 по справі 626/2069/16-а 60% від розміру заробітної плати без обмеження її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, до якої додано довідку Прокуратури Харківської області від 17.07.2020 року № 18-505, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за відповідною (прирівняною) посадою у розрізі її складових , посилаючись на набрання 06.09.2017 року чинності Постанови КМ України від 30 серпня 2017 р. № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько - слідчим працівникам. (а.с. 12).
Рішенням відповідача №35 від 06.08.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що у зв'язку з набранням чинності 15.07.2015 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратили чинність, положення ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, що унеможливлює вчинення дій з перерахунку пенсії (а.с. 11).
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру», пенсії призначені за ст. 50 не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищення розміру заробітної плати.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Базовим нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Так, за ч. 1 статті 50-1 прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ).
Надалі 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, на час звернення Позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, частини 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18).
Починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Водночас, впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення ч. 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Як, встановлено судом, пенсійний орган відмовив Позивачу у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів, які встановлюють право на перерахунок пенсії з підстав підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Водночас, положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 13 грудня 2019 року. Крім того, на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів, і така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.
Також, суд враховує, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування.
Отже, з 13.12.2019 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII.
При цьому, підстави для перерахунку пенсії позивачу у зв'язку зі зміною посадових окладів на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 виникли з 01.10.2017 року, а право на перерахунок пенсії виникло з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20) про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги зазначає, що за результатом розгляду справи № 560/2120/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступних правових висновків:
- з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019;
- вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).
Колегія суддів зазначає, що справа, яка розглядається, відповідає ознакам типової справи, а відтак висновки Верховного Суду у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 підлягають обов'язковому врахуванню судом, відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при розгляді даної справи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував , що в провадженні Верховного Суду перебувала зразкова справа, не зупинив провадження до її вирішення, а тому дійшов помилкових висновків при застосуванні норм матеріального права та правомірність дій пенсійного органу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення пенсійного органу № 35 від 06.08.2020 прийнято неправомірно та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позовної заяви про визначення відсоткового розміру відносно заробітної плати при перерахунку пенсії, та виплата пенсії без обмеження їх граничного розміру, суд апеляційної інстанції зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача не існувало.
Крім того, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії по втраті годувальника на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Таким чином, позовні вимоги в частині покладення обов'язку на Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести позивачу пенсії виходячи з 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального (граничного) розміру є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом скасування рішення від 06.08.2020 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, яка згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 підлягає застосуванню в первинній редакції, згідно довідки прокуратури Харківської області від 17.07.2020 за №18-505 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 року за відповідною (прирівняною) посадою слідчого в особливо важливих справах, з 13.12.2019 року та здійснити виплату різниці пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч.ч. 3, 6 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, судові витрати зі сплати судового збору , понесені позивачем підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в розмірі 2 101,20 грн.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі № 520/12718/2020 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №35 від 06.08.2020 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, яка згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 підлягає застосуванню в первинній редакції, згідно довідки прокуратури Харківської області від 17.07.2020 за №18-505 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 року за відповідною (прирівняною) посадою слідчого в особливо важливих справах, з 13.12.2019 року та здійснити виплату різниці пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2 101,20 грн. (дві тисячі сто одна) грн. 20 коп. .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій