05 квітня 2021 р. Справа № 440/5373/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської міської ради Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, м. Полтава, по справі № 440/5373/20
за позовом ОСОБА_1
до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (далі по тексту - відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області щодо не розгляду на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області заяв ОСОБА_1 від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району; земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району з метою подальшої передачі їй безоплатно у власність для використання за цільовим призначенням на території населених пунктів Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області;
- зобов'язати Засульську сільську раду Лубенського району Полтавської області розглянути на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області зазначені заяви ОСОБА_1 від 09.02.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що неодноразово зверталася до Засульської сільської ради з заявами про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, однак, останньою, в порушення вимог ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», вказані заяви не було розглянуто на пленарному засіданні сесії сільської ради, та, як наслідок, уповноваженим органом не приймалось рішення по суті таких заяв, що в свою чергу перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у власність відповідних земельних ділянок.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 по справі № 440/5373/20 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Молодіжна, буд. 78, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552, ідентифікаційний код 04381335) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області щодо не розгляду на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області заяв ОСОБА_1 від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району; земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району.
Зобов'язано Засульську сільську раду Лубенського району Полтавської області розглянути на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області заяви ОСОБА_1 від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району; земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району, з урахуванням висновків суду.
Стягнуто за рахунок Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Лубенська міська рада, не погодилася з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 по справі № 440/5373/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад» було утворено Лубенську міську територіальну громаду, до складу якої увійшла Засульська сільська рада, тобто сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади.
В обґрунтування заперечень проти позовних вимог, заявлених до Засульської сільської ради зазначає, що остання не вчиняла ніяких дій і не приймала ніяких рішень стосовно поданого ОСОБА_1 звернення, оскільки порушене в ньому питання не виносилося на розгляд сесії сільської ради, а сільський голова ОСОБА_2 передав заяви позивача на розгляд спеціалістам виконкому Засульсьукої сільської ради, за результатом розгляду яких ними було підготовано проекти відповідей, які були підписані сільським головою та направлені позивачеві поштою. У зв'язку з чим, посилаючись на приписи ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими до власних повноважень виконавчих органів місцевих рад віднесено, зокрема, підготовку і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, вказує, що саме виконавчий орган сільської ради або сільський голова повинні були винести на розгляд сесії питання, які порушувала у своїх зверненнях ОСОБА_1 , шляхом внесення останніх до порядку денного сесії сільської ради.
З урахуванням викладеного, вважає, що відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Засульської сільської ради. При цьому зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що листи, надані у відповідь на звернення позивача від 09.02.2020 про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за змістом та формою не можуть вважатися рішеннями про відмову у розумінні статей 26, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, однак помилково зазначив, що вказані відповіді висловлюють саме позицію відповідача, оскільки доказів передачі в належний спосіб звернень позивача на розгляд місцевої ради позивачем не надано.
17.02.2021 від позивача до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення, в яких ОСОБА_3 зазначила про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Лубенської міської ради Полтавської області, оскільки апелянт, на її думку пропустив, встановлений законом строк на апеляційне оскарження. Крім того вказує, що Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області не може бути стороною по даній справі як правонаступник Засульської сільської ради (відповідача по справі), оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців остання на даний час перебуває в стані припинення та продовжує бути належною стороною по справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач направила до Засульської сільської ради заяву від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району, додавши до заяви копії паспорту, ідентифікаційного номеру та графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 71-75).
Вказана заява зареєстрована в сільській раді під двома різними вхідними номерами, що учасниками справи не заперечується.
Листами за підписом сільського голови від 24.03.2020 №02-37/874 та №02-37/1028 ОСОБА_1 повідомлено, що вказана на графічних матеріалах останньої земельна ділянка, що є додатком до заяви, намічена для відведення учасникам АТО. На даний час виготовляється проект щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність. Враховуючи зазначене, Засульська сільська рада не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 (а.с. 30-31, 76).
Також, позивач направила до Засульської сільської ради заяву від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району, додавши до заяви копії паспорту, ідентифікаційного номеру та графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 77-81).
Вказана заява зареєстрована в сільській раді під двома різними вхідними номерами, що учасниками справи не заперечується.
Листами за підписом сільського голови від 19.03.2020 №02-37/920 та №02-37/1027 ОСОБА_1 повідомлено, що вказана на графічних матеріалах останньої земельна ділянка, що є додатком до заяви, згідно відомостей земельно-шнурової книги розташована на присадибному земельному фонді та знаходиться в користуванні громадян. Враховуючи зазначене, Засульська сільська рада не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 (а.с. 36-37, 82).
Поряд з цим, позивач направила до Засульської сільської ради заяву від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району, додавши до заяви копії паспорту, ідентифікаційного номеру та графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 83-87).
Вказана заява зареєстрована в сільській раді під двома різними вхідними номерами, що учасниками справи не заперечується.
Листами за підписом сільського голови від 24.03.2020 № 02-37/1026 та № 02-37/930 ОСОБА_1 повідомлено, що вказана на графічних матеріалах останньої земельна ділянка, що є додатком до заяви, намічена для відведення у користування громадянину - жителю села. На даний час ним виготовляється проект щодо відведення земельної ділянки. Враховуючи зазначене, Засульська сільська рада не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 (а.с. 42-43, 88).
Позивач, вважаючи такі відповіді відповідача протиправною бездіяльністю, звернулася до суду з цим позовом за захистом порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що листи відповідача від 19.03.2020 та від 24.03.2020 № 02-37/874, № 02-37/1028, № 02-37/920, № 02-37/1027, № 02-37/1026 та № 02-37/930 у відповідь на заяви позивача від 09.02.2020 про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за змістом та формою не можуть вважатися "рішенням про відмову" у розумінні статей 26, 59 Закону № 280/97-ВР, частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим, не розглянувши заяви ОСОБА_1 від 09.02.2020 щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідачем порушено законні інтереси позивача щодо позитивних сподівань стосовно розгляду її заяв у встановленому законодавством порядку.
При цьому суд зазначив, що ефективним засобом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області щодо не розгляду на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області заяв ОСОБА_1 від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність та зобов'язання Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області розглянути на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області зазначені заяви ОСОБА_1 від 09.02.2020, з урахуванням висновків суду.
Зменшуючи розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу до 5000 грн, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості такої суми витрат, яка підлягає стягненню за рахунок Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 , враховуючи при цьому нескладність цієї справи, сформовану практику розгляду судами аналогічних спорів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі за текстом - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, серед іншого належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений у статті 118 ЗК України. Зокрема, частинами першою та другою цієї статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Частиною сьомою цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. За змістом наведених норм для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких, визначені в статті 118 ЗК України органи, приймають одне з відповідних рішень.
При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
У спірних правовідносинах рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність належить до виключних повноважень Засульської сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність сільської ради щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.
Доводи апелянта щодо відсутності правових підстав визнавати протиправною бездіяльність Засульської сільської ради, оскільки в силу положень ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до повноважень виконавчих органів місцевих рад віднесено, зокрема, підготовку і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, що, на думку апелянта, свідчить про порушення саме виконавчим органом Засульської сільської ради обов'язку винести на розгляд сесії питання, порушенні позивачем у зверненнях, колегія суддів відхиляє, оскільки, як зазначено вище, саме орган, який відповідно до законодавства наділений повноваженнями передавати земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Таким органом у спірних правовідносинах, в силу положень частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є виключно Засульська сільська рада, на пленарних засіданнях якої мають розглядатися питання, зокрема щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Так само, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно того, що саме сільський голова повинен був внести на розгляд Засульської сільської ради питання, з якими до нього звернулася позивач, шляхом внесення їх до порядку денного сесії сільської ради, оскільки, зі змісту заяв ОСОБА_1 від 09.02.2020 вбачається, що вони адресовані саме до Засульської сільської ради, а не до сільського голови особисто. Крім того, факт підпису листів у відповідь на звернення позивача сільським головою не виключає відповідальності сільської ради, як органу, до виключних повноважень якого належить розгляд порушених ОСОБА_1 питань, щодо неналежного розгляду таких звернень, враховуючи, що сільський голова у спірних правовідносинах діяв як посадова особа сільської ради, а не окремий суб'єкт відносин у сфері місцевого самоврядування.
Нормами статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою і другою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відсутність належним чином оформлених рішень Засульської сільської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотань, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
З урахуванням тієї обставини, що протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у ч. 6 ст. 118 ЗК України, у визначений законом строк, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області щодо не розгляду на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області заяв ОСОБА_1 від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району; земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району, а також зобов'язання Засульську сільську раду Лубенського району Полтавської області розглянути на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області зазначені заяви ОСОБА_1 від 09.02.2020, з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення позивачем з відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.09.2020 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та Крігер Л.Ю. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №9 , відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту та здійснювати юридичний захист земельних прав та інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою.
Надання правової допомоги за цим договором здійснюється адвокатом за винагороду (гонорар), розмір якого визначається сторонами у договорі у фіксованому розмірі (за кожну надану юридичну послугу), з урахуванням: складності справи та значенням справи для клієнта; часу який витрачається адвокатом на виконання відповідних юридичних послуг; обсягу юридичної роботи; кваліфікації, практичного досвіду роботи та наявності наукового ступеня у адвоката з наступним розрахунком:
- первинна консультація з вивченням документів, наданих клієнтом та опрацюванням відомостей Публічної кадастрової карти - 1700,00 грн;
- підготовка аналітичної довідки з питань правозастосування з правовим аналізом та правовою оцінкою діяння Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на предмет його відповідності чинному законодавству, із: а) описом попередньо узгодженої стратегії можливого захисту земельних прав та інтересів клієнта; б) визначенням практично-орієнтовних опцій з подальшої реалізації пропонованої стратегії та юридичних рекомендацій на предмет проблемних питань та захисту інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; в) аналізом практики судів України, правозастосовної практики інших органів України, практики Європейського суду з прав людини, що може мати значення або іншим чином бути релевантно для здійснення юридичного захисту земельних прав та інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; г) визначення перспектив судового захисту - 3500,00 грн;
- підготовка позовної заяви від імені клієнта до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (відповідач) з вимогами визнати бездіяльність Засульської сільської ради Полтавської області протиправною, зобов'язати вчинити дії та клопотанням по розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - 13500,00 грн;
- оформлення (друк, виготовлення копій та ін.) для подання (направлення) в суд підписаної клієнтом позовної заяви - 2500,00 грн.
Відповідно до п.4.2 вказаного договору сторони домовилися, з урахуванням фінансового стану клієнта, що оплата наданої адвокатом правової допомоги здійснюється клієнтом протягом 30 днів з моменту набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду за позовом про визнання бездіяльності Засульської сільської ради Полтавської області протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача до позову надав копію акту наданих послуг №5 до договору про надання правової допомоги №9 від 17.09.2020, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 21200,00 грн, що відповідає опису робіт (наданих послуг), зазначеному у договорі про надання правової допомоги №9 від 17.09.2020 (а.с. 26).
Зменшуючи розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу до 5000 грн, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості саме такої суми витрат, яка підлягає стягненню за рахунок Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 , враховуючи при цьому нескладність цієї справи, сформовану практику розгляду судами аналогічних спорів.
При цьому зазначив, що такі послуги як первинна консультація з вивченням документів, наданих клієнтом та опрацюванням відомостей Публічної кадастрової карти, підготовка аналітичної довідки з питань правозастосування з правовим аналізом та правовою оцінкою діяння Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на предмет його відповідності чинному законодавству, із: а) описом попередньо узгодженої стратегії можливого захисту земельних прав та інтересів клієнта; б) визначенням практично-орієнтовних опцій з подальшої реалізації пропонованої стратегії та юридичних рекомендацій на предмет проблемних питань та захисту інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; в) аналізом практики судів України, правозастосовної практики інших органів України, практики Європейського суду з прав людини, що може мати значення або іншим чином бути релевантно для здійснення юридичного захисту земельних прав та інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; г) визначення перспектив судового захисту, а також оформлення (друк, виготовлення копій та ін.) для подання (направлення) в суд підписаної клієнтом позовної заяви є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 23.04.2019 р. по справі №826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
У справі/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Відповідно до п. 4.1 договору № 9 від 17.09.2020 року про надання правової допомоги загальна вартість наданих юридичних послуг складає 21200,00 грн.
Дослідивши подані заявником докази, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката є суттєво завищеним та не є співмірним із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та представництво інтересів позивача не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до гонорару адвоката, а суми, які заявлені до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги, не є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру, який визначений в поданій заяві.
В акті наданих послуг № 5 по Договору про надання правової допомоги №9 від 17.09.2020 вказано, що надання правової допомоги позивачу по даній справі полягало у наданні первинної консультації з вивченням документів, наданих клієнтом та опрацюванням відомостей Публічної кадастрової карти; підготовці аналітичної довідки з питань правозастосування з правовим аналізом та правовою оцінкою діяння Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на предмет його відповідності чинному законодавству, із: а) описом попередньо узгодженої стратегії можливого захисту земельних прав та інтересів клієнта; б) визначенням практично-орієнтовних опцій з подальшої реалізації пропонованої стратегії та юридичних рекомендацій на предмет проблемних питань та захисту інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; в) аналізом практики судів України, правозастосовної практики інших органів України, практики Європейського суду з прав людини, що може мати значення або іншим чином бути релевантно для здійснення юридичного захисту земельних прав та інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; г) визначення перспектив судового захисту; підготовці позовної заяви від імені клієнта до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (відповідач) з вимогами визнати бездіяльність Засульської сільської ради Полтавської області протиправною, зобов'язати вчинити дії та клопотанням по розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та оформленні (друк, виготовлення копій та ін.) для подання (направлення) в суд підписаної клієнтом позовної заяви, що, як зазначалось вище оцінено адвокатом у 21200 грн.
При цьому колегія суддів враховує, що вчинення адвокатом таких дій як первинна консультація з вивченням документів, наданих клієнтом та опрацюванням відомостей Публічної кадастрової карти, підготовка аналітичної довідки з питань правозастосування з правовим аналізом та правовою оцінкою діяння Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на предмет його відповідності чинному законодавству, із: а) описом попередньо узгодженої стратегії можливого захисту земельних прав та інтересів клієнта; б) визначенням практично-орієнтовних опцій з подальшої реалізації пропонованої стратегії та юридичних рекомендацій на предмет проблемних питань та захисту інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; в) аналізом практики судів України, правозастосовної практики інших органів України, практики Європейського суду з прав людини, що може мати значення або іншим чином бути релевантно для здійснення юридичного захисту земельних прав та інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; г) визначення перспектив судового захисту, а також оформлення (друк, виготовлення копій та ін.) для подання (направлення) в суд підписаної клієнтом позовної заяви неможливо вважати самостійними послугами з надання правової (правничої) допомоги, оскільки це є складовою процесу написання адміністративного позову, тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за складання та подання позовної заяви у розмірі 5000 грн.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду неможливість прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Лубенської міської ради Полтавської області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 по справі № 440/5373/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова