Рішення від 05.04.2021 по справі 640/26101/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Вн. №27/265

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року м. Київ № 640/26101/19

за позовомОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання у повному обсязі недійсним та скасування рішення відповідача від 27.06.2019 № 140956/03 про відмову в призначенні та виплаті пенсії за віком по Списку №2 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на ПАТ "Луганськтепловоз".

Ухвалою суду від 03.02.2020 р. відкрито провадження у справі та справу призначено її до розгляду в письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України.

23.03.2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внутрішньо переміщена особа (довідка від 04.01.2019 р. №3008-5000007971) 05.03.2019 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві з заявою про призначення йому пенсії за Списком №2, до якої додано трудову книжку, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р. за 5 років і більше.

Зокрема, згідно з відомостями трудової книжки ОСОБА_1 з 18.09.1984 р. по 05.05.1991 р., з 15.10.2007 р. по 02.07.2018 р. працював на ВО "Ворошиловградтепловоз" (ВАТ "Холдингова компанія "Луганськтепловоз", ПАТ "Луганськтепловоз") на посадах:

електрозварник на напівавтоматичних машинах 3, 4 розряду;

електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах;

електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятий зварюванням у середовищі вуглекислого газу 4 розряду дільниці складання та зварювання головних рам дизель- та електропоїздів;

електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятий зварюванням у середовищі вуглекислого газу 4 розряду дільниці складання, зварювання головних рам на потоці;

електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятий зварюванням у середовищі вуглекислого газу 4 розряду дільниці складання та зварювання головних рам;

електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятий зварюванням у середовищі вуглекислого газу;

електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятий зварюванням у середовищі вуглекислого газу 4 розряду;

електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятий зварюванням у середовищі вуглекислого газу.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.02.2019 р. №ок-218 ПАТ "Луганськтепловоз" зазначено про те, що ОСОБА_1 у період

з 18.09.1984 р. по 05.05.1991 р. (6 років 7 місяців 17 днів) працював на ПАТ "Луганськтепловоз" та був задіяний на зварюванні у середовищі вуглекислого газу на посаді електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах (Список №2), підстава для видачі - особиста картка, техпроцес, особові рахунки, накази;

з 15.10.2007 р. по 23.06.2014 р. (5 років сім місяців 16 днів) працював на ПАТ "Луганськтепловоз" та був задіяний на зварюванні у середовищі вуглекислого газу на посаді електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах (Список №2), підстава для видачі - особиста картка, техпроцес, особові рахунки, накази, атестація робочого місця.

Листом від 27.06.2019 р. за №140956/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило заявнику про те, що у довідці від 04.02.2019 р. №ок-218 ПАТ "Луганськтепловоз" не зазначені номери та дати про зарахування та звільнення з роботи, номер та дата наказів про звільнення з роботи, про результати атестації робочих місць; також відсутня копія особової картки форми Т-2.

Згідно з записами у трудовій книжці заявник працював з 18.09.1984 р. по 05.05.1991 р. на посаді електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, а згідно з постановою Ради Міністрів від 22.08.1956 р. №1173 передбачена посада - електрозвариники, зайняті на автоматичній та напівавтоматичній електрозварці із застосуванням флюсів.

Управлінням було направлено запит від 16.04.2019 р. №81810/02 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з проханням провести перевірку підстав видачі довідки про пільговий стаж та витребувати копії первинних документів та копію особової картки Т-2, у відповідь від 907.06.2019 р. №64506 зазначено, що підприємство ПАТ "Луганськтепловоз" пройшло перереєстрацію 25.05.2015 р. за адресою: м. Северодонецьк Луганської області, але архіви та документація підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Луганськ.

За даними системи персоніфікованого обліку є відомості про пільговий стаж роботи, починаючи з жовтня 2007 р., і до стажу за Списком №2 можна зарахувати періоди роботи з 15.10.2007 р. по 05.10.2008 р., з 01.07.2009 р. по 14.11.2009 р., з 01.02.2010 р. по 30.06.2014 р., з 01.01.2016 р. по 31.01.2016 р., з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., що становить 5 років 11 місяців 5 днів (загальний страховий стаж 34 роки 1 місяць 26 днів), що не відповідає вимогам ст. 114 розділу XIV-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач - ОСОБА_1 - вважає неправомірною відмову відповідача щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з таких підстав.

Позивач посилається на абз. 1 п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ та абз 2 п. 2 ст.114 Закону № 1058-ІV, згідно з якими на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вказана у рішенні підстава для відмови у призначенні пенсії за Списком №2 - неможливість підтвердження факту роботи на пільгових умовах - не зазначена у законодавстві.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що законних підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 немає, оскільки в наданих позивачем документах відсутня довідка про пільгову роботу та копії первинних документів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Ст. 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

П. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 вищевказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (п. 3 Порядку № 383).

Згідно з п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.

Згідно п. 23 та 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

В даному випадку згідно з копією трудової книжки позивача він з 18.09.1984 р. по 05.05.1991 р., з 15.10.2007 р. по 02.07.2018 р. працював на ВО "Ворошиловградтепловоз" (ВАТ "Холдингова компанія "Луганськтепловоз", ПАТ "Луганськтепловоз") на посадах: - електрозварник на напівавтоматичних (напіватоматичних та автоматичних машинах) 3, 4 розряду.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.02.2019 р. №ок-218 ПАТ "Луганськтепловоз" зазначено про те, що ОСОБА_1 у період

з 18.09.1984 р. по 05.05.1991 р. (6 років 7 місяців 17 днів) працював на ПАТ "Луганськтепловоз" та був задіяний на зварюванні у середовищі вуглекислого газу на посаді електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах (Список №2), підстава для видачі - особиста картка, техпроцес, особові рахунки, накази;

з 15.10.2007 р. по 23.06.2014 р. (5 років 7 місяців 16 днів) працював на ПАТ "Луганськтепловоз" та був задіяний на зварюванні у середовищі вуглекислого газу на посаді електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах (Список №2), підстава для видачі - особиста картка, техпроцес, особові рахунки, накази, атестація робочого місця.

Згідно з п. 20 Порядку №637 у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Посилання на первинні документи за час виконання роботи відсутні і, як зазначено у позові і відзиві, не можуть бути підтверджені у зв'язку з тим, що архів підприємства знаходиться на тимчасово окупованій території.

З врахуванням викладеного, а також з огляду на дані системи персоніфікованого обліку відповідачем враховано відомості про пільговий стаж роботи позивача, починаючи з жовтня 2007 р., і до стажу за Списком №2 можна зарахувати періоди роботи з 15.10.2007 р. по 05.10.2008 р., з 01.07.2009 р. по 14.11.2009 р., з 01.02.2010 р. по 30.06.2014 р., з 01.01.2016 р. по 31.01.2016 р., з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., що становить 5 років 11 місяців 5 днів (загальний страховий стаж 34 роки 1 місяць 26 днів), тобто, недостатньо пільгового стажу, який має бути не менше 12 років 6 місяців, і не підтверджено у зв'язку з неможливістю отримати підтвердження відомостей за період роботи до 2007 р.

В той же час, згідно з вказаною довідкою пільговий стаж позивача становить 12 років 3 місяці.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, м. Луганськ відносяться до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини першої статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно із статтею 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом № 1207-VII.

Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

Згідно інформації з офіційного сайту Міністерства юстиції України ПАТ "Луганськтепловоз" створене та зареєстроване у порядку передбаченому законодавством України. Доказів перереєстрації цих підприємств на окупованій території України відповідачем суду не надано.

Отже, позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії.

Те, що відповідач також позбавлений можливості провести перевірку відповідності запису довідки первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 234/3038/17, від 11 грудня 2018 у справі №360/1628/17.

За таких обставин суд вважає, що позивачем виконано вимоги для підтвердження пільгового стажу, достатнього для призначення пенсії на пільгових умовах за Списоком №2 (12 років 3 місяці), що становить не менше половини стажу на зазначених роботах, і дає підстави для призначення пенсії по досягненні 55 років, наявності більше 34 років страхового стажу згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Проте, згідно з матеріалами справи, зокрема, відзивом та листом від 27.06.2019 р. за №140956/03 не є зрозумілою позиція відповідача щодо дотримання вимоги про атестацію робочих місць позивача.

Згідно п. 3 Порядку до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Надані позивачем докази (копії наказів та витягів з наказів) за період з 2004 по 2014 роки, тоді як відповідна інформація за період після 21 серпня 1992 року по 2004 рік відсутня.

За таких обставин суд вважає належним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на те, що питання про зарахування до пільгового стажу періодів роботи на ПАТ "Луганськтепловоз" має бути вирішене з врахуванням висновків суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 27.06.2019 № 140956/03, про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку №2.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з врахуванням висновків суду.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 384,20 грн. судового збору.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 05.04.2021 р.

Попередній документ
96013222
Наступний документ
96013224
Інформація про рішення:
№ рішення: 96013223
№ справи: 640/26101/19
Дата рішення: 05.04.2021
Дата публікації: 07.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (31.05.2021)
Дата надходження: 25.05.2021
Предмет позову: ппро визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії