Справа № 369/1647/21
Провадження №2/369/2924/21
29.03.2021 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В. за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у м. Києві у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення винагороди, інфляційних збитків та основного боргу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення винагороди, інфляційних збитків та основного боргу.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язання з повернення боргу за договором позики від 10.01.2010 року, який відповідач зобов'язалася повернути 01.01.2021.
Оскільки позичальник добровільно не повертає отримані кошти, тому позивач змушений був подати позовну заяву до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.02.2021 відкрито позовне провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.03.2021.
У ході розгляду вказаної справи судом було встановлено, що відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Як вбачається з повідомлення Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області (вх. № 10394 від 12.03.2021), відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знята 13.06.2018 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку зі смертю.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю у зв'язку із наступним.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 135 000 грн основного боргу, 281 745 грн інфляційних збитків та 152 887 грн процентів за користування грішми (винагорода).
До канцелярії Києво-Святошинського районного суду Київської області повернувся поштовий конверт з відміткою про неотримання відповідачем поштового відправлення з причини відсутності адресата за адресою: АДРЕСА_1 як померлою.
Як зазначено вище ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, про що свідчить повідомлення Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області (вх. № 10394 від 12.03.2021).
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Таким чином встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, який на час звернення позивача до суду вже помер.
Суд вважає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у Постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У своїй Постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, тим більше, що із позовної заяви вбачається, що позивач здійснював нарахування інфляційних збитків та відсотків за користування грішми (винагорода) і за період після смерті позичальника.
Разом з тим суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за договором позики і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що справа підлягає до закриття на підставі ст. 255 ЦПК України.
Обираючи підстави для закриття провадження по справі суд вважає за необхідне застосувати норми пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Нормами п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Суд вважає, що залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.
Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред'явленні до осіб, що померли на момент пред'явлення позовів, висловлена Верховним судом у Постановах від 16 травня 2018 року, у справі № 183/4229/14-ц, 07 березня 2018 року у справі № 320/13096/13-ц, 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15 та 16 січня 2018 року у справі № 654/3928/15.
Керуючись ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення винагороди, інфляційних збитків та основного боргу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Суддя А.В. Янченко