"05" квітня 2021 р. Справа № 363/1393/21
про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2021 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
01 квітня 2021 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без руху з наступних підстав.
Так, у позовній заяві ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили для подання до Ріпкінської нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті його батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п.п. 4,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З долучених до позовної заяви копій документів вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 .
За час життя батько позивача ОСОБА_2 залишив заповіт, яким заповів позивачу ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку площею 6,86 га, кадастровий номер 7424488800:08:001:0089, яка розташована на території Смолигівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, цільове призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією заповіту від 24.10.2017 року, який посвідчено секретарем Смолигівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської областіЖир В.І. та зареєстровано в реєстрі за № 19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
14 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Леденьова В.С. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто, у встановлений законом строк позивач ОСОБА_1 звернувся до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини після смерті батька за заповітом, при цьому строк для подання відповідної заяви про прийняття спадщини позивачем порушено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вищезазначені норми вказують на те, що спадкоємець може прийняти спадщину тільки в повному обсязі шляхом подання однієї заяви про прийняття спадщини. Подання заяви про прийняття спадщини за заповітом означатиме, що спадкоємець прийняв також спадщину за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином є незрозумілим яке право, свобода чи законні інтереси позивача ОСОБА_1 порушено, невизнано або оспорюється виходячи із поданого ОСОБА_1 позову вказані обставини є незрозумілими.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідачем по справі ОСОБА_1 визначає Державну нотаріальну контору, місцезнаходження якої зазначає: 15000, Чернігівська область, смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8-А.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Однак, є незрозумілим яку саме державну нотаріальну контору позивач вважає відповідачем по справі, відсутня конкретизація щодо найменування державної нотаріальної контори, відсутнє обґрунтування щодо звернення ОСОБА_1 саме до Вишгородського районного суду Київської області з даним позовом, оскільки земельна ділянка, яку заповів батько позивача ОСОБА_2 розташована на території Смолигівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, відповідач по справі який зазначений ОСОБА_1 - Державна нотаріальна контора, розташована 15000, Чернігівська область, смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8-А, тобто відповідач по справі та нерухоме майно не перебувають на території Вишгородського районного суду Київської області, а позивач ОСОБА_1 проживає у в/ч НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.п. 6, 7, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, у поданому ОСОБА_1 позові відсутні відомості передбачені п.п. 6,7,10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно із ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заявуОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Запропонувати позивачу виправити недоліки позовної заяви у строк десять днів з дня отримання ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Баличева