ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
з питань залишення позовної заяви без розгляду
05 квітня 2021 року місто Київ №640/1269/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.2018 №0080901302, визнання протиправним та скасування рішення від 27.12.2018 №2326/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 , зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/1269/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.2018 №0080901302, визнання протиправним та скасування рішення від 27.12.2018 №2326/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 , зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/1269/21 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 23.02.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки, на думку відповіача, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
В обгрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначив про те, що ФОП ОСОБА_1 лише 20.01.2021 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.2018 №0080901302 та про визнання протиправним та скасування рішення від 27.12.2018 №2326/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 , зобов'язання вчинити дії, а тому вважає, що позивачем була подана позовна заява після спливу позовної давності у шестимісячний строк з дня вручення позивачу податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 запропоновано позивачу надати свої пояснення стосовно клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №640/1269/21.
Від позивача до суду 12.03.2021 надійшли письмові заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, відповідно до яких представник позивача вважає, що такий строк підлягає поновленню судом, оскільки спірні правовідносини у даній справі виникли у 2018 році, тобто до зміни судової практики щодо зменшення тривалості строку звернення до суду в податкових спорах.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі по тексту - ПК України).
Пунктом 56.1 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
В даному випадку процесуальні норми ПК України щодо оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів є спеціальними відносно норм КАС України, а тому вони мають перед ними пріоритет.
Так, підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Абзацом першим пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що у урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено строк давності на рівні 1095 днів.
Системний аналіз зазначених законодавчих норм вказує, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 №0080901302 про нарахування штрафу у сумі 3935,41 за платежем єдиний податок з фізичних осіб;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 27.12.2018 №2326/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 31.12.2018 та включити до реєстру платників єдиного податку.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані копії податкового повідомлення-рішення від 23.02.2018 №0080901302 та рішення від 27.12.2018 №2326/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 були направлені на адресу позивача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 23.02.2018 та 28.12.2018, однак повернулись до контролюючого органу не врученими з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача звернувся до контролюючого органу з адвокатським запитом від 21.12.2020 №б/н, в якому просив надати інформацію щодо підстав виключення 31.12.2018 ОСОБА_1 з Реєстру платників податків єдидиного податку та копії відповідних документів.
На адвокатський запитом листом від 30.12.2020 №4527/АДВ/26-15-33-16-15 відповідачем було надано відповідь разом із копіями оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення від 23.02.2018 №0080901302 та рішення від 27.12.2018 №2326/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 .
Разом з тим, як зазначалось, пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено 1095 денний строк для оскарження рішення контролюючого органу з моменту отримання такого рішення.
Крім того, суд зазначає, що примітка поштового відділення про причини невручення поштової кореспонденції: «за закінченням терміну зберігання», не свідчить про ухилення позивача від отримання кореспонденції чи про інші обставини, як то: його відсутність за місцезнаходженням; його відмову прийняти податкове повідомлення-рішення; незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або іншої обставини.
При цьому, з аналізу норм податкового законодавства та досліджуючи матеріали справи судом не встановлено, що позивачем пропущено 1095 денний строк для оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.02.2018 №0080901302 та рішення від 27.12.2018 №2326/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 .
Суд зазначає що посилання відповідача на постанову Верховного Суд від 26.11.2020 у справі №5002486/19 є необгрунтованими, оскільки строки звернення для оскарження рішень контролюючого органу протягом місяці, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження стосується випадків, коли платник податків скористався процедурою досудового врегулювання таких правовідносих, тобто, процедурою адміністративного оскарження, чим позивач, в даному випадку, не скористався.
Разом з тим, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, оскільки суд виходить із того, що підставою для звернення до суду став лист Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 30.12.2020 №4527/АДВ/26-15-33-16-15, відповідно до якого позивачеві було направлено копії оскаржуваних рішень.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що, позивач не знав і не міг знати про порушення своїх прав, своєчасно не отримав податкові повідомлення-рішення, тому не міг їх оскаржити.
Враховуючи, що позивачу не було відомо про прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.02.2018 №0080901302 та рішення від 27.12.2018 №2326/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 , що не спростовано жодним доказом, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався з відповіді на адвокатський запит від 21.12.2020 №б/н, а тому позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №640/1269/21 відмовити.
2. Копію ухвали направити всім учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іщук І.О.