Справа № 354/463/21
Провадження № 3/354/478/21
02 квітня 2021 року м.Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ваврійчук Т.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відділенням поліції №1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області направлено до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №044489 від 11.03.2021 року, громадянин ОСОБА_1 11.03.2021 року близько 08 год. 40 хв. в м.Яремче, по вул.Свободи, Івано-Франківської області будучи водієм транспортного засобу Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснював нерегулярні перевезення пасажирів маршрутом «Львів-Ясиня», чим порушив протокол №6 від 23.02.2021 року.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, суду пояснив, що 11.03.2021 року керуючи транспортним засобом марки Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 він їхав із м.Львів у с. Ясеня на гірськолижний курорт «Драгобрат» разом зі своїми знайомими, тобто через Івано-Франківську область він проїжджав транзитом, а тому вважає, що пвдтсави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП відсутні та просить провадження у даній справі закрити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суд встановив наступне.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тобто диспозиція вказаної статті є бланкетною і потребує обов'язкового посилання на конкретний нормативний акт, норму якого порушено.
Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режим роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до протоколу №6 позачергового засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 23 лютого 2021 року у зв'язку із продовженням карантину на території України до 30 квітня 2021 року та встановленням з 00:00 год. 26 лютого 2021 року на території Івано-Франківської області «червоного» рівня епідемічної небезпеки, запроваджено ряд додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території області гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема, ухвалено з 25 лютого 2021 року призупинити регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), приміському залізничному сполученні, міському автомобільному та електротранспорті у міському сполученні, крім перевезення: 1) легковими автомобілями, кількість пасажирів, включаючи водія, в яких не більше п'яти осіб без урахування осіб віком до 14 років; 2)службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місця для сидіння і виключно за маршрутами руху, про які проінформовано не менше, ніж за два дні органи Національної поліції області.
З наведеного вбачається, що у період з 25 лютого 2021 року забороняються пасажирські перевезення на приміських та міжміських маршрутах в межах території області, рух приміського залізничного транспорту, міського автомобільного та електротранспорту у міському сполученні, за певними винятками, проте, як слідує із протоколу серії ВАБ №044489 від 11.03.2021 року, водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів маршрутом «Львів-Ясиня», тобто даний транспортний засіб рухався по міжобласному маршруту.
Окрім цього, з аналізу вищезазначених нормативних актів слідує, що порушенням правил карантину є робота суб'єктів господарювання у вказаний період у сфері обслуговування населення. Таким чином, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, є суб'єкт господарювання - перевізник.
Разом з тим, до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 має статус суб'єкта підприємницької діяльності та здійснює господарську діяльність у сфері пасажирських перевезень, а також доказів того, що він перебуває у трудових відносинах із відповідним суб'єктом господарювання та працює водієм.
З долученого ОСОБА_1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 вбачається, що власником даного транспортного засобу є ОСОБА_2 .
Згідно п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Переглядом долученого до матеріалів справи диску із відеозаписом встановлено, що на даному диску міститься лише фрагмент відео на якому зафіксовано транспортний засіб Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 в салоні якого перебувають пасажири у кількості сім осіб. Будь-яких доказів того, що вказаний транспортний засіб використовується відповідних суб'єктом господарювання для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень до матеріалів справи не долучено.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, не надано жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 року у справі № 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення для дооформлення, в зв'язку з тим що до нього заборонено вносити певні виправлення та унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено, а тому вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення у зв'язку із чим провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 44-3, 251 ,252, 256, п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя: Т. Л. Ваврійчук