05 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/2936/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі за позовом ОСОБА_1 Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
23.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Одночасно з позовною заявою позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що тільки з електронних ресурсів адвокатських об'єднань у мережі Інтернет у лютому 2021 року дізнався, що одноразову грошову допомогу при звільненні виплачено в неповному обсязі.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
У свою чергу, відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах про прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Слід зазначити, що спір стосується виплати грошової допомоги при звільненні з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення частини п'ятої статті 122 КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Слід зазначити, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен був дізнатись”, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як видно з матеріалів позову, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №204, яким визначено виплату спірної допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби на протязі 26 років, видано 18.07.2017, тобто саме з цього моменту позивач фактично дізнався про наявність відповідного порушення. Однак до суду з даним адміністративним позовом звернувся лише 23.03.2021, тобто з пропуском строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Посилання позивача як на поважність пропуску строку на те, що тільки у лютому 2021 року дізнався, що спірна допомога виплачена в неповному обсязі, суд відхиляє, оскільки позивачем не надано доказів на їх підтвердження, а також, що перешкоджало йому звернутися у період з 18.07.2017 (день виключення позивача зі списків особового складу прикордонного загону) по 23.03.2021 (день звернення позивача до суду) до відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.
Суд вважає за доцільне звернути увагу позивача, що звертаючись до суду поза межами місячного строку, позивач повинен також довести той факт, що у нього не було об'єктивної можливості дізнатися про порушення права у період, що передував фактичному зверненню до суду.
Будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, заява про поновлення строку звернення до суду не містить.
Отже, належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач не надав.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені статтею 122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути зазначені докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №340/685/19, від 10.10.2019 у справі №140/721/19.
Водночас, суд звертає увагу, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу досить тривалого часу з дня виникнення підстав (враховуючи, що нормами КАС України у даній категорії справ встановлений місячний строк оскарження), що дають право на пред'явлення визначених законом вимог, та будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом не надано.
Таким чином, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки наведені у клопотанні обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому дана позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко