05 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/3654/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації, Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірними дій та стягнення коштів,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації (далі також - Управління), Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Чернігівської обласної державної адміністрації (далі також - Центр) про визнання неправомірними дій Управління щодо виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня 2020 року відповідно до статті 13 Закону України ''Про внесення змін до Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'' та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги у розмірі 7 (семи)мінімальних пенсій за віком в розмірі 8306,00 грн, з урахуванням раніше виплаченої суми.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що Управлінням виплачено йому разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». 27.02.2020 Конституційний Суд України прийняв рішення за № 3-р/2020, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. На думку позивача, виплата спірної допомоги здійснена відповідачем у зменшеному розмірі, а тому за захистом своїх прав та інтересів позивач звертається до суду.
09.09.2020 ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 09.09.2020 провадження у справі зупинено до розгляду Верховним судом зразкової справи № 440/2722/20.
04.02.2021 ухвалою суду провадження у справі поновлено та залучено другого відповідача Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Чернігівської обласної державної адміністрації.
Центром подано відзив, в якому позов не визнав та зазначив, шо грошова допомога у 2020 році позивачу нарахована і виплачена у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", тому вимоги вважає безпідставними.
Управлінням відзив на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач є інвалідом війни 3 групи та має право на пільги, встановлені статтею 13 Закону України від 22.10.993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявного в матеріалах справи.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі 3160,00 грн, що підтверджується довідкою Центру від 12.03.2021 № 04-04/1495 та випискою з карткового рахунку.
Вважаючи порушеними свої права, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 29.09.2020 задовольнив позов частково, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
У судових рішеннях по зразковій справі №440/2722/20, як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у таких розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Позивач є інвалідом війни 3 групи, а отже має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком згідно статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), що є підставою для задоволення позову в цій частині повністю.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі меншому, ніж сім мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління виплатити позивачу недоплачену суму в розмірі 8306,00 грн, суд зазначає таке.
Виплаті підлягає нарахована сума. У свою чергу, на даний момент позивачу ще ненарахована сума щорічної допомоги до 5 травня у визначеному розмірі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині наразі є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Крім того суд не вбачає підстав для зазначення у резолютивній частині рішення суду суми недоплаченої допомоги, оскільки рішення суду носить зобов'язальний характер, а визначення точної суми до виплати відноситься до обов'язків відповідача, що виникатимуть на виконання покладеного судом обов'язку.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому ніж сім мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Чернігівської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі сім мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених суми.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації вул.Соборності, 27,смт.Козелець,Чернігівська область,17000, код ЄДРПОУ 03196021.
Відповідач: Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Чернігівської обласної державної адміністрації, проспект Миру,116-а,м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03190840.
Повний текст рішення виготовлено 05 квітня 2021 року.
Суддя І.І. Соломко