Справа №: 343/148/21
Провадження №: 2-а/0343/9/21
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2021 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій поліцейського СРПП №2 Тисменицького ВП сержанта поліції незаконними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просить поновити строк на звернення з позовом до суду, щодо оскарження постанови серії БАА № 505919 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
Скасувати незаконну постанову серії БАА № 505919 від 23.01.2020 року винесену поліцейським СРПП №2 Тисменицького ВП сержантом поліції Нагорняк В.В. та закрити справу про адміністративне правопорушення;
Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Свої вимоги мотивує тим, що поліцейським СРПП № 2 Тисменицького ВП сержантом поліції Нагорняк В.В., 23 січня 2020 року була винесена постанова серії БАА № 505919 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої, «нею на автодорозі Н-10 Стрий - Чернівці 89 км керуючи автомобілем Honda Ассогd д.н.з. НОМЕР_1 перетнуто одну суцільну горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1. та не мала при собі, не пред'явила поліса обов'язкового страхування».
За вказане адміністративне правопорушення було накладено штраф у розмірі 425 грн.
Вважає вищезазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
23.01.2020 року близько 12:00 год., рухаючись автодорогою в напрямку Івано-Фанківськ-Калуш (по автодорозі Н-10 Стрий - Чернівці) її, з протилежної сторони зупинив працівник поліції, який знаходився біля службового автомобіля без увімкненого проблискового маячка синього чи червоного кольору та здійснив перехід проїзної частини у невстановленому місці, не надавши дороги іншим транспортним засобом, які вимушені були здійснювати гальмування, за начебто допущення нею порушення вимог дорожньої розмітки 1.1 «суцільна лінія», яку вона перетнула під час руху ліворуч на вищевказаному напрямку.
Проте дане твердження не відповідає дійсності. Це був перетин переривчатої лінії та підставою для перетину було те, що це був обгін єдиного транспортного засобу, який рухався попереду із швидкістю менше 30км/год. Обгін здійснювало декілька транспортних засобів.
Оскільки працівником поліції не було надано доказів щодо вчиненого адміністративного правопорушення, підстав для перевірки в подальшому поліцейським документів водія, а саме поліса автоцивілки не було, як і не було підстав виносити вищевказану постанову, посилаючись на ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, у Законі «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чітко вказано, що контроль за наявністю договорів автострахування здійснюється підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів ДТП. Інших підстав складення протоколу про відсутність полісу автоцивілки у поліції немає.
Отже, непред'явлення полісу автоцивілки не є підставою для складання протоколу.
Така правова позиція підтримана в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2017 і знайшла своє відображення у подальших судових рішеннях (наприклад, рішення по справах №760/15484/16-А, №196/1332/18).
При таких обставинах, вимога поліцейського пред'явити поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була незаконною, а тому її відмова виконати дану вимогу була обґрунтованою, і не може ставитись у вину вчинення адміністративного правопорушення, виходячи з положень ст. 9 КУпАП, якою передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Сержантом поліції Нагорняком В.М. порушено вимоги статті 245 КУпАП, зокрема щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на викладене, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато поліцейським, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, застосування до неї відповідальності передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП є неможливим, оскільки докази відсутні. З огляду на викладене, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що винесена безпідставно та за відсутності складу адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Поліцейським СРПП № 2 Тисменицького ВП сержантом поліції Нагорняк В.В. незаконно позбавлено її можливості користуватись правами ,передбаченими ст.268 КУпАП, оскільки, під час розгляду адміністративної справи, який відбувся одноособово в службовому автомобілі, їй не було розтлумачено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), розгляд справи та винесення постанови відбувалися без її участі, що є грубим процесуальним порушенням ст. 268 КУпАП.
Як вбачається із самого протоколу їй не було роз'яснено її права та обов'язки, передбачені як ст. 63 Конституції України, так і ст. 268 КУпАП
У зв'язку з чим слід зазначити, що справа була розглянута впродовж 5 хв. з моменту зупинення транспортногозасобу до винесення постанови, вона була позбавлена можливості користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто.
Втім, в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу її вини у скоєнні даного правопорушення, в тому числі і не зазначено жодних відомостей про фіксування подій, а також, не визначено, яким чином поліцейський дійшов висновку, що нею було вчинено правопорушення.
Отже, поліцейський склав у своєму патрульному автомобілі постанову, де будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, та не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, внаслідок чого поліцейським були грубо порушені вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП. Тому, винесена постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Сержантом поліції доказів, щодо правопорушення, не надано і підстави для складення протоколу були теж відсутні, однак пройшовши в автомобіль поліції, поліцейський все таки склав постанову про накладання адміністративного стягнення, приніс її та запропонував підписати.
Копію постанови сержант відмовився надати, пояснивши що буде надіслано поштою. Після цього, їй було повернуто документи і вона продовжила рух автомобілем.
Відсутність у справі доказів адміністративного правопорушення унеможливлює виконати приписи ст. 280 КУпАП, а саме, з'ясувати чи було вчинено правопорушення.
В порушення вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП, постанова не містить даних про те, які докази є по справі, чи були свідки правопорушення. Ці відомості мають зазначатися у постанові.
Таким чином, поліцейський враховуючи відсутність доказів скоєння правопорушення, протиправно виніс оскаржувану постанову, чим порушив вимоги ст. 251, 278, 279, 280 КУпАП.
Щодо пропуску нею строку звернення до суду за захистом прав та законних інтересів.
Копію постанови про адміністративне правопорушення серії БАА № 505919 в день її прийняття вона фактично не отримала та поштою постанову їй надіслано не було, вона її отримала через значно тривалий час, після того як дізналась про те, що їй було заблоковано рахунки в банку державним виконавцем, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження їй не надходила, а фотокопію оскаржуваної постанови їй надіслали на мобільний телефон.
У зв'язку з цим простить поновити їй строк звернення з позовом до суду щодо оскарження вищевказаної постанови.
Виходячи з вищевикладеного, вважає постанову незаконною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.02.2021 року відкрито провадження у справі № 343/148/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій поліцейського СРПП №2 Тисменицького ВП сержанта поліції незаконними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та призначено підготовче засідання (а.с.15).
Ухвалою Долинського районного суду від 22.02.2021 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача поліцейського СРПП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нагорняк Віталій Васильович (а.с.26).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача поліцейський СРПП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нагорняк Віталій Васильовича про визнання дій поліцейського СРПП №2 Тисменицького ВП сержанта поліції незаконними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.40).
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі , зіславшись на вищевикладені обставини. Просила позов задоволити.
Представник відповідача ГУНП в Івано-Франківській області Корнутій М.В. (довіренісь а.с.22) в судовому засідання просив відмовити в задоволенні позову в повному об'ємі, зіславшись на обставини викладені у відзиві на позов. Додатково пояснив, що постанови про притягнення гром. ОСОБА_1 за порушення ПДР України, а саме за перетин суцільної горизонтальної розмітки 1.1 ПДР України - немає, оскільки поліцейським СРПП №2 Тисменицького ВП, було прийнято рішення у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП, та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за більш тяжка адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом особою, яка не мала при собі та не пред'явила на вимогу поліс обов'язкового страхування.
В поданому відзиві представник відповідача зазначив, що ГУНП в Івано-Франківській області категорично не погоджується з вимогами громадянки ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.
З матеріалів про адміністративне правопорушення було встановлено, що 23.01.2020 року в ході патрулювання та виконання службових обов'язків поліцейський СРПП Тисменицького ВП
ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Нагорняк В.В. , виявлено автомобіль Honda Ассогd номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, гр. ОСОБА_1 , яка на автодорозі Н-10 Стрий - Чернівці 89 км. перетнула суцільну дорожню розмітку, чим порушила вимоги дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), а також п.8.5.1 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 122 КУпАП.
Зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивачка на вимогу поліцейського не надала для перевірки поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В зв'язку із відсутністю при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачкою було допущено порушення п. 2.1 «а» ПДР, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.
Тобто, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Просять відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в повному обсязі (а.с.32-35).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача поліцейський СРПП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нагорняк Віталій Васильович в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки не повідомив, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38), та оголошення про виклик в судове засідання (а.с.42).
Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, вивчивши відзив на позов, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1,2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 126 КУпАП, в редакції яка була чинною станом на 23.01.2020 року , керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно положень ст. 222 вказаного Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи
про такі адміністративні правопорушення: серед інших про порушення правил користування засобами транспорту (частини перша статті 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Положеннями ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод (абзац другий пункту 21.2 статті 21 Закону).
При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу (пункт 21.3 статті 21 Закону).
Згідно підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 зазначених Правил, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що контроль за наявністю полісів (договорів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватись відповідними підрозділами Національної поліції лише з визначених законодавством підстав - при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та/або при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №505919 від 23 січня 2020 року, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, зокрема за те, що вона 23.01.2020 року близько 12:00 год., рухаючись автодорогою Н-10 Стрий - Чернівці 89км., керуючи автомобілем Honda Ассогd д.н.з. НОМЕР_1 перетнула одну суцільну горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1. та не мала при собі, не пред'явила поліса обов'язкового страхування», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Постановою накладено адміністративне стягнення на неї у вигляді штрафу розмірі 425,00грн. (а.с.7).
Позивачка в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що 23.01.2020 року не пред'явила на вимогу працівника поліції страхового полісу у зв'язку з тим, що вимога поліцейського пред'явити поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була незаконною, а тому її відмова виконати дану вимогу була обґрунтованою, і не може ставитись у вину вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 126 КУпАП, не пред'явлення особою для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до положень ч.2 ст. 70, ч.ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП.
Згідно з п.21.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко вказано: контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Інших причин складення протоколу про відсутність полісу автоцивілки у поліції немає.
Отже є лише два випадки, коли поліцейський може перевірити поліс автоцивілки та виписати протокол за його відсутність:
1) при складанні протоколу щодо порушень правил дорожнього руху;
2) при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто, якщо водій нічого не порушив і на нього не складається протокол, то штрафувати його за відсутність полісу страхування поліцейський не має права.
Таким чином, обов'язок водія пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки поліс страхування виникає лише у випадках складання відносно даного водія протоколуза порушення ПДР України, або при оформленні ДТП.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2017 року, справа № К/800/13938/17.
В даному випадку представником відповідача не доведено наявність правових підстав для зупинення транспортного засобу позивачки, оскільки така підстава, як перетин позивачкою під час керування транспортним засобом одної суцільної горизонтальної лінії дорожньої розмітки, 1.1 не підтверджується матеріалами справи та будь-якими належними та допустимими доказами.
Матеріали адміністративної справи не містять доказів щодо оформлення матеріалів
дорожньо-транспортної пригоди або скоєння позивачкою порушення ПДР України, яке могло бути підставою для зупинки транспортного засобу та складання відповідного протоколу чи постанови.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом завдань КУпАП та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх доказів, що надані сторонами, в їх сукупності, керуючись принципом верховенства права, враховуючи те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, а останнім не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення позивачкою ОСОБА_1 порушень ПДР України , чи вчинення останньою ДТП, які б давали підставу поліцейському вимагати для пред'явлення водієм полісу обов'якового страхування, враховуючи, що на ОСОБА_1 , поширюється принцип презумпції невинуватості, суд вважає, що необхідно відновити порушені права та інтереси позивачки, а постанову серії БАА №505919 від 23.01.2020 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 126 КУпАП, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Вирішуючи питання поновлення строку звернення до суду, суд виходить з тих міркувань, що його слід поновити, оскільки , як встановлено в судовому засіданні позивачці копію постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.01.2020 року на місці її складення не було вручено, дані про її направлення за допомогою почтового зв'язку не надано, вона її отримала лише після звернення до Долинського РВ ДВС, після заблокування її поточних рахунків (а.с.8-10), отже строк на оскарження постанови пропущений ОСОБА_1 , з поважних причин, тому його слід поновити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судовий збір в розмірі 405,40 грн. сплачений позивачкою при зверненні до суду з даним позовом підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Керуючись, ст.ст. 7, 9, 126, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 139, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача поліцейський СРПП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нагорняк Віталій Васильовича про визнання дій поліцейського СРПП №2 Тисменицького ВП сержанта поліції незаконними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задоволити.
Поновити строк звернення до суду.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №505919 від 23.01.2020 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 425, 00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 405,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 40108798, вул. Сахарова, 15 м. Івано-Франківськ, 76000.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача поліцейський СРПП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Нагорняка Віталія Васильовича, м.Тисмениця вул.Левицького,4 Івано-Франківської області, 77401.
Суддя: