Справа №293/728/21
Провадження № 3/293/1271/2021
05 квітня 2021 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 511124 від 24.03.2021 вбачається, що ОСОБА_1 24.03.2021 близько 16 години 30 хвилин, за адресою: Житомирська область, смт Черняхів, по вул. Слобідська поблизу будинку №15 перебував без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив вимоги п.п.2 п.2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, зі змінами постанови КМУ №104 від 17.02.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя роз'яснив правопорушнику права та обов'язки передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Так, ч.1 ст.44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Згідно зі ст. ст. 1, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
При цьому ч.1 статті 44-3 КУпАП та Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не встановлюють конкретних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм під час дії карантину, адміністративних та медико-санітарних заходів, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, обмежень прав фізичних і юридичних осіб та додаткових обов'язків.
Отже, ч.1 статті 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №511124 зазначено, що ОСОБА_1 24.03.2021 близько 16 години 30 хвилин, за адресою: Житомирська область, смт Черняхів, по вул. Слобідська поблизу будинку №15 перебував без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив вимоги п.п.2 п.2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, зі змінами постанови КМУ №104 від 17.02.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: 2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Однак, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №104 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, а саме пункт 2 викладено в новій редакції.
Враховуючи, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 24.03.2021, тобто на момент вчинення п.п.2 п.2 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 втратив чинність, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено посилання на діючий конкретний пункт (підпункт) постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, зі змінами постанови КМУ №104 від 17.02.2021, який було порушено, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Зважаючи на вищевикладені норми Закону, посилання посадової особи, якою складено протокол, на порушення вимог п.п.2 п.2 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, є неприпустимим та не розкриває суті даного адміністративного правопорушення.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано посилання на конкретну норму нормативно-правового акта, який діяв на момент інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, щодо дотримання вимог в умовах карантину, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не розкрита суть обвинувачення, що в свою чергу прямо суперечить принципу правової визначеності, згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Згідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Крім того, згідно вимог ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, у розділі відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також у розділі склад адміністративного правопорушення зазначено прізвище « ОСОБА_2 ».
Однак, як встановлено в судовому засіданні, згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , правильним є прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності « ОСОБА_3 ».
З огляду на викладене, суд не може зробити висновок про доведеність факту вчинення особою інкримінованого правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 8, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 247, 256, 280, 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження по справі № 293/728/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.44-3 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя О.М. Збаражський