Справа № 192/321/21
Провадження № 1-в/192/85/21
05 квітня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області клопотання засудженого
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополь Дніпропетровської області, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України, засудженого вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року за ч. 3 ст. 186, ст. 75,76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року вирок суду першої інстанції скасовано, засуджений до 5 років позбавлення волі,
про зарахування в строк покарання призначеного судом, строку попереднього ув'язнення
за участю учасників провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
засудженого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
Засуджений звернувся до суду з клопотанням про зарахування в строк покарання призначеного судом, строку його попереднього ув'язнення за правилом, передбаченим ч. 5 ст. 72 КК України зі змінами внесеними Законом України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» до набрання вироком законної сили.
У судовому засіданні ОСОБА_3 просив його клопотання задовольнити та зарахувати йому строк перебування в СІЗО до дня прибуття в колонію як строк попереднього ув'язнення за правилом «день за два».
Представник адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» у судове засідання не з'явився. Повідомлений про місце та час розгляду клопотання належним чином. Надав суду заяву, згідно якої просить справу розглядати у його відсутність (а.с.19).
Враховуючи положення ч. 5 ст. 539 КПК України, згідно якої неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, судом здійснено судовий розгляд у відсутність належним чином повідомлених осіб.
Прокурор у судовому засіданні вважав, що підстави для задоволення клопотання відсутні, оскільки час перебування засудженого в СІЗО до моменту прибуття в колонію не є строком попереднього ув'язнення.
Суд, заслухавши прокурора, засудженого, дослідивши додані до клопотання матеріали вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року, ОСОБА_3 був засуджений за ч. 3 ст. 186, ст. 75,76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Звільнений з зали суду з-під варти.
Вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року вирок суду першої інстанції скасовано та ОСОБА_3 був засуджений до 5 років позбавлення волі, а 20 липня 2018 року він був затриманий на виконання вказаного вироку.
З довідки адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України з'ясовано, що 20 липня 2018 року засуджений ОСОБА_3 був затриманий та 23 липня 2018 року поміщений до ДУВП №4 (а.с.7).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року було задоволено подання начальника ДУ «Солонянська виправна колонія №21» та роз'яснено і внесено уточнення в ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_3 в частині того, що останньому слід зарахувати в строк відбуття покарання період тримання під вартою з 26 травня 2017 року по 22 листопада 2017 року, та відповідно до ч.5 ст. 72 КК України обчислювати цей період із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі №663/537/17, вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у ч. 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» - попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зі змінами внесеними Законом України № 838-19 від 26 листопада 2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» - зарахування судом строку попереднього ув'язнення в разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно досліджених вироків, ОСОБА_3 вчинив злочин до 21 червня 2017 року.
В той же час ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року було вирішено питання про зарахування строку його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 26 травня 2017 року, тобто з дати взяття його під варту по 22 листопада 2017 року, тобто по день оголошення вироку судом першої інстанції, згідно якого засуджений був звільнений з-під варти в заді суду.
20 липня 2018 року ОСОБА_3 був знову затриманий на виконання вироку, який набрав законної сили 03 липня 2018 року, та 09 серпня 2018 року прибув до Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України, а тому цей період не є періодом попереднього ув'язнення згідно положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення». Тому клопотання засудженого задоволенню не підлягає.
Таким чином, підстави для задоволення клопотання засудженого відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 5 ст. 72 КК України, ч. 6 ст. 9, ст. 539 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування в строк покарання, строку попереднього ув'язнення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а сторонами, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.
Головуючий: суддя ОСОБА_1