Справа № 206/4204/19
Провадження № 1-кс/206/127/21
05.04.2021 слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ознайомившись із клопотанням потерпілого - адвоката ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю по кримінальному провадженню № 12019040700000425,
02.04.2021 до слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання потерпілого - адвоката ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю по кримінальному провадженню № 12019040700000425, згідно якого останній просив для встановлення нетипових абонентських номерів на місці вчинення злочину за період часу не менше як за 3 доби після вчинення злочину за період з 00.01 години 19.04.2019 по 00.01 22.04.2019 надати тимчасовий доступ до інформації в електронному та друкованому вигляді та її вилучення (виїмку), яка перебуває у операторів телекомунікації (мобільного зв'язку), здійснення доступу до інформації та її вилучення (виїмку) доручити СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровської області.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно повернути потерпілому без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно ч. 5, 6 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Положеннями ст. 159 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Частинами 1, 2 ст. 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом; і сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Статтею 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України сторонами кримінального провадження є, зокрема, з боку обвинувачення - слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК України.
Такими випадками є: відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді (ст. 340 КПК України); зміна прокурором обвинувачення і поставлення питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі (ст. 338 КПК України).
Отже, саме у випадках, передбачених ст.ст. 338, 340 КПК України, потерпілий є стороною кримінального провадження і користується всіма правами сторони обвинувачення лише під час судового розгляду.
В усіх інших випадках потерпілий не є стороною кримінального провадження і займає самостійну позицію як учасник кримінального провадження.
Вичерпний перелік прав і обов'язків потерпілого передбачено ст.ст. 56, 57 КПК України.
Відповідно до ст. 56 КПК України потерпілий має право, зокрема, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження; подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; заявляти відводи та клопотання; а також користуватися іншими правами, передбаченими КПК України.
Під час досудового розслідування потерпілий має право: на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; подавати докази на підтвердження своєї заяви; брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
Отже, аналізуючи вимоги кримінально-процесуального законодавства, слід прийти до висновку, що потерпілий не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, оскільки під час досудового розслідування він не є стороною кримінального провадження, а слідчий суддя відповідно не має права розглядати таке клопотання та надавати такий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, в тому числі доручити його здійснення СВ ВП № 4 ДРУП в ГУНП Дніпропетровської області.
Водночас потерпілий має право ініціювати питання про тимчасовий доступ до речей і документів перед слідчим або прокурором шляхом подання відповідного клопотання в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 по справі № 161/19398/17.
Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
З огляду на те, що потерпілий не наділений процесуальним правом звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів, керуючись загальними засадами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно повернути без розгляду особі, яка його подала - потерпілому.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 9, 10, 14, 21, 26, 55-57, 93, 159-160, 163, 164, 369-372 КПК України,
Клопотання потерпілого - адвоката ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю по кримінальному провадженню № 12019040700000425 - повернути без розгляду особі, яка його подала - потерпілому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1