Справа № 560/8902/20
іменем України
05 квітня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку розміру пенсійного забезпечення станом на 01.01.2018 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2018р. основного розміру пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснювати виплату 100 % оновленої суми підвищення пенсії.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку розміру пенсійного забезпечення станом на 01.01.2018р. із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2018р. основного розміру пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити повернення невиплаченої частини пенсії, що викликано неправомірними діями КМУ, обумовленими прийняттям Постанови №103, починаючи з 01 січня 2018 року по теперішній час (з урахуванням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислення яких також необхідно провести з 01.01.2018р.) та у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати, з 1 вересня 2020 року здійснити перерахунок та виплату 100 % оновленої суми підвищення пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів, викликаною несвоєчасною виплатою належних сум пенсії та виплатити їх під час щомісячної виплати належної пенсії.
4. На підставі наданих Конституцією України гарантій (ст. 32, 56, 62), зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити нанесену внаслідок несвоєчасної виплати належної пенсії, а також неповного нарахування сум належної мені пенсії, моральну шкоду, розмір якої визначити з урахуванням того, що протягом 2018 - 2020 років доводилось використовувати кредитні права для здійснення життєво необхідних виплат (оплата комунальних послуг, придбання ліків, придбання харчових продуктів тощо).
В обґрунтування позовних вимог вказує, зокрема, що мав право на отримання пенсії з включенням всіх видів грошового забезпечення, без рострочки виплат.
Ухвалою суду від 05.01.2021 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що іншого порядку виплати, ніж встановлено постановами КМУ № 103 та № 804 (якими передбачено поетапне підвищення пенсії) законом не передбачено.
Довідка з ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з включенням додаткових видів грошового забезпечення на адресу головного управління не надходила, а тому заявлені позовні вимоги позивача є передчасними.
Також звертає увагу суду, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 не проводився, зазначений перерахунок є спірним, відтак вимога щодо виплати компенсації втрати частини доходів є передчасною.
Жодних протиправних дій (бездіяльності) головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не вчинено, та відповідно відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Після перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), підвищення до пенсії позивачу виплачувалося в таких розмірах: з 01.01.2018 - по 31.12.2018 - щомісячно 50% від підвищення; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісячно 75% від підвищення; з 01.01.2020 - щомісячно 100% від підвищення.
Крім цього, вказаний перерахунок позивачу був здійснений ГУ ПФУ у Хмельницькій області із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії, у якій просив:
1. Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зробити запит у Хмельницький ОВК щодо надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019р., із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 р. основного розміру пенсії.
2. Перерахувати із 1 квітня 2019 р. та виплачувати пенсію з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Листом від 29.07.2020 відповідач розглянув заву позивача щодо перерахунку пенсії та повідомив, що Кабінетом Міністрів України рішень про зміну складових грошового забезпечення (посадових окладів, окладів за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, додаткових видів) після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” не приймалось, відповідно підстав для подання списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з 01.04.2019р., до Хмельницького обласного військового комісаріату, у головного управління немає.
Будь-яких зобов'язань на Пенсійний фонд України щодо проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, з урахуванням зміни грошового забезпечення рішенням Великої Палати Верховного суду від 24.06.2020 року покладено не було. Таким чином, підстав для проведення перерахунку пенсії згідно іншої довідки, у головного управління немає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року залишено без змін.
Отже, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.
Таким чином, у зв'язку із скасуванням пунктів 1 та 2 Постанови №103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
З огляду на наведене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 у справі №160/3586/19 зазначила, що з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Однак суд враховує, що до 05 березня 2019 року зазначені положення постанови Кабінету Міністрів України №103 були чинними та обов'язковими для виконання пенсійним органом. Верховний Суд у справі №160/3586/19 не викладав правову позицію щодо протиправності поетапної виплати підвищення пенсії за період з 01.01.2018 по 04.03.2019.
Таким чином, виплата пенсії у розмірі 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, та у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 за період з 01.01.2019 по 04.03.2019, є правомірною.
Як наслідок, дії відповідача до цієї дати були такими, що відповідали нормам законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 квітня 2020 року по справі №640/19928/18, від 22 жовтня 2020 року по справі № 640/17732/19.
Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804, суд зазначає наступне.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (яка набрала чинності 04.09.2019) установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Однак суд зазначає, що згідно ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат надано Кабінету Міністрів України виключно при перерахунку пенсії. Проте постанова №804 була прийнята пізніше, ніж проведений перерахунок пенсії позивачу.
При цьому обмеження пенсійних виплат, застосоване у зазначеній постанові КМУ, є таким самим, яке було попередньо визнане протиправним та нечинним згідно рішення суду у справі № 826/3858/18.
Отже, застосування із 04.09.2019 до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 буде несумісним з принципом верховенства права.
Крім того, суд звертає увагу на те, що з огляду на наведені вище висновки Верховного Суду у справі №160/3586/19, позивач має право на отримання з 05.03.2019 пенсії за вислугу років з урахуванням 100% підвищення.
Водночас суд звертає увагу на те, що позивач також просить суд зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії. Надаючи правову оцінку такій вимозі, суд зазначає наступне.
Визначення конкретних складових додаткових видів грошового забезпечення та їх розмірів належить до повноважень Хмельницького обласного ТЦК та СП на підставі матеріалів особової справи пенсіонера.
При цьому саме з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ. Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому, лише під час судового розгляду Хмельницьким обласним ТЦК та СП сформовано довідку від 15.02.2021 за №ХС-45197 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, предметом судового розгляду можуть бути лише правовідносини, які вже виникли і пов'язані з захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Враховуючи, що до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача, то в межах даних спірних правовідносин жодних прав позивача пенсійним органом не порушено.
Тому такі позовні вимоги є передчасними, а задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить приписам КАС України. Таким чином, в задоволенні позову в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Водночас, у випадку відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки від 15.02.2021 за №ХС-45197 позивач не позбавлений правом на оскарження таких дій до суду.
Щодо позовної вимоги про нарахування компенсації втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 1 та 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі ст.4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року у справі №134/87/16-а, від 05 березня 2020 року у справі №140/1547/19.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при виплаті позивачу пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства. Отже, вимога позивача в частині стягнення компенсації втрати частини доходів є передчасною та задоволенню не підлягає.
Також суд зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення у бік підвищення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Крім того, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом.
Таким чином, не підлягає задоволенню також позовна вимога позивача здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання виплати моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Отже, моральна шкода повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин (тобто бути похідною).
У п.56 постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі №464/3789/17 зазначено, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
У п.30 постанови Верховного Суду від 23 січня 2020 року по справі №580/1617/19 викладено правову позицію, згідно якої сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
Виходячи з вищезазначеного, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.
Проте позивачем не доведено, що бездіяльність відповідача завдала наслідків, які зумовили страждання позивача та спричинили йому моральну шкоду. У справі немає доказів, які б вказували на це, так само як і обґрунтування її розміру. Отже, позовна вимога в частині стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року по справі №159/1257/18 та від 12 березня 2020 року по справі №159/751/17.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1,3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 840,80 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05 квітня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.А. Божук