Справа № 560/7477/20
іменем України
05 квітня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначені пенсії за віком та зобов'язати призначити пенсію за віком, починаючи з 11.09.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказує, що трудовий стаж позивача за період з 1982 по 2006 роки підтверджується належним чином оформленою трудового книжкою серії НОМЕР_1 . Відповідач на підставі тієї ж трудової книжки зарахував період роботи з 1999 по 2005 роки до трудового стажу позивача. Вважає, що у відповідача не було законних підстав не зараховувати на підставі трудової книжки до трудового стажу період роботи з 1982 по 1998 та відмовляти у призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 25.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи у 1982-1998 роках в колгоспі ім. ХХІ з'їзду КПРС згідно трудової книжки позивача, оскільки вона заповнена з порушенням Інструкції №162, а саме не зазначені первинні документи, на підставі яких внесені записи про відпрацьовані трудодні. Згідно архівних довідок про стаж та заробітну плату, виданих Красилівським районним трудовим архівом Красилівської районної ради, у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспника та відомостях по оплаті праці за період з 1982 по 2005 роки значиться ОСОБА_1 (по батькові не зазначено). При цьому, період роботи позивача з 01.01.1999 зараховано до страхового стажу на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу пропорційно сплаченим внескам. Згідно наданих документів страховий стаж позивача становить 10 років 8 місяців 11 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
11.09.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.09.2020 №220950001884 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 27 років згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом від 03.11.2020 №2200-0301-8/48706 відповідач повідомив позивача про прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії. Зазначив, що у трудовій книжці позивача не вказано первинних документів, на підставі яких внесені записи про відпрацьовані вихододні за період з 1982 по 2005 роки. Згідно архівних довідок про стаж та заробітну плату №03-01/561 від 14.08.2019 та №03-01/476 від 20.08.2020, виданих Красилівським районним трудовим архівом Красилівської районної ради, у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспника та відомостях по оплаті праці за період з 1982 по 2005 роки значиться ОСОБА_1 (по батькові не зазначено). Водночас, період роботи з 1999 по 2005 роки підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу та зараховано до страхового стажу позивача. Страховий стаж становить 10 років 8 місяців 11 днів.
Відповідачем також було надано копію пенсійної справи позивача, яка містить розрахунок страхового стажу позивача тривалістю 10 років 8 місяців 11 днів. Зокрема, такий стаж (стосовно спірного періоду) включає такі зараховані періоди:
- 04.07.1982 - 31.12.1982 - догляд за дитиною до 3 років;
- 18.07.1987 - 31.12.1987 - догляд за дитиною до 3 років;
- 06.01.1988 - 31.12.1988 - догляд за дитиною до 3 років;
- 08.07.1989 - 31.12.1989 - догляд за дитиною до 3 років;
- 01.01.1999 - 25.05.1999;
- 01.06.1999 - 21.07.1999;
- 01.08.1999 - 02.08.1999;
- 01.09.1999 - 24.09.1999;
- 01.10.1999 - 29.10.1999;
- 01.11.1999 - 30.11.1999;
- 01.04.2000 - 17.04.2000;
- 01.05.2000 - 02.05.2000;
- 01.06.2000 - 08.06.2000;
- 01.07.2000 - 26.07.2000;
- 01.08.2000 - 18.08.2000;
- 01.09.2000 - 17.09.2000;
- 01.10.2000 - 23.10.2000;
- 01.11.2000 - 01.11.2000;
- 01.07.2001 - 08.08.2001;
- 01.09.2001 - 11.09.2001;
- 01.04.2002 - 01.04.2002;
- 01.05.2002 - 01.05.2002;
- 01.06.2002 - 15.06.2002;
- 01.07.2002 - 10.07.2002;
- 01.08.2002 - 01.08.2002;
- 01.09.2002 - 05.09.2002;
- 01.10.2002 - 02.10.2002;
- 01.11.2002 - 06.11.2002;
- 01.08.2003 - 13.08.2003;
- 01.08.2004 - 13.08.2004;
- 01.10.2004 - 03.10.2004;
- 01.11.2004 - 03.11.2004;
- 01.03.2006 - 13.03.2006.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Згідно частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).
Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Порядок ведення трудових книжок на час виникнення спірних правовідносин регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно пункту п.п. б п. 2.17 Інструкції передбачено, що всі записи в трудовій книжці за місцем роботи вносяться окремою строкою з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.
Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 даного Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку).
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.
Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи.
Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться наступні записи:
- 01.07.1982 прийнята в колгосп ім. ХХІ з'їзду КПРС с. Криворудка техніком штучного осіменіння;
- 12.02.1993 реорганізовано колгосп ім. ХХІ з'їзду КПРС с. Криворудка в спілку селян "Нива" с. Криворудка;
- 17.03.2000 реорганізовано спілку селян "Нива" с. Криворудка в с/г кооператив "Нива";
- 23.02.2006 звільнена з членів СГК "Нива" за згодою сторін.
Трудова книжка також містить відомості про трудову участь позивача за період 1982-2005 роки, а саме встановлений мінімум людиноднів, кількість відпрацьованих людиноднів та заробітну плату.
Відповідачем відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 1982 по 1998 роки, у зв'язку з тим, що у трудовій книжці позивача не зазначені первинні документи, на підставі яких внесені записи про відпрацьовані вихододні у вказаний період. Суд вважає таке твердження відповідача безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Крім того, позивачу відмовлено у зарахуванні страхового стажу з тих підстав, що в архівних довідках від 14.08.2019 №03-01/561 та від 20.08.2020 №03-01/476 Красилівського районного трудового архіву у Книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспника та відомостях по оплаті праці за період з 1982 по 2005 роки значиться ОСОБА_1 (не зазначено по батькові).
Дослідивши копію трудової книжки позивача, суд зазначає, що з неї чітко вбачаються періоди роботи з 1982 по 2006 роки в СК "Нива". Як слідує із архівної довідки Красилівського районного трудового архіву від 14.08.2019 №03-01/561, позивач працювала у СК "Нива" техніком штучного осіменіння, обліковцем ферми, різноробочою з 1982 по 2005 роки, а зазначена у довідці кількість відпрацьованих людиноднів повністю збігаються із записами у трудовій книжці позивача. З урахуванням наведеного у суду немає підстав вважати, що видана архівна довідка стосується іншої особи.
При цьому, записами трудової книжки підтверджується факт виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі за період з 1983 року по 1986 рік та з 1990 по 1998 роки.
Також позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною, як наслідок відпрацьовані дні у 1982 році склали 155 з 200 встановлених, у 1987 - 146 з 220 встановлених, а 1988 - 5 з 220 встановлених, у 1989 - 159 з 220 встановлених.
Згідно пункту 5 Постанови №310 в трудову книжку колгоспника вносяться, в тому числі, відомості про трудову участь, а саме, прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві, та стан його виконання.
Таким чином, норми пенсійного законодавства передбачають необхідність врахування при обчисленні страхового стажу особи, що була членом колгоспу, виконання мінімуму трудової участі в громадському господарстві.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на наведене, для належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 весь період роботи з 01.07.1982 по 31.12.1998.
Щодо відомостей відповідача про те, що період роботи позивача з 01.01.1999 зараховано до страхового стажу на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу пропорційно сплаченим внескам, суд зазначає наступне.
Згідно наданої відповідачем копії трудової книжки, яка містить розрахунок стажу позивача, період з 01.01.1999 по 23.02.2006 зарахований не у повному обсязі.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Записами трудової книжки позивача та архівною довідкою підтверджується факт невиконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі, за період з 1999 року по 2005 рік (1999 - 202 з 220, 2000 - 68 з 220, 2001 - 50 з 200, 2002 - 40 з 200, 2003 - 13 з 200, 2004 - 24 з 200, 2005 - 14 з 180). За 2006 рік відомості відсутні.
Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону №1788, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Отже, вказана норма містить застереження щодо неврахування при призначенні пенсії періоду, за який відсутня інформація про належність до системи державного соціального страхування або про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
При цьому період роботи позивача з 01.01.1999 зараховано до страхового стажу на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу пропорційно сплаченим внескам.
Отже, обчислення стажу за цей період (з 01.01.1999) здійснено відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства України.
Судом вирішено зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача весь період роботи позивача з 01.07.1982 по 31.12.1998. Проте весь стаж роботи позивача (враховуючи зарахований відповідачем стаж 10 років 8 місяців 11 днів, та стаж, який підлягає зарахуванню, враховуючи їх часткове співпадіння) не становить понад 27 років. Зарахований пенсійним органом стаж позивача (за межами періоду з 01.07.1982 по 31.12.1998, який становить 16 років та 6 місяців, та який повністю підлягає зарахуванню до стажу позивача) становить менше 9 років.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.09.2020 №220950001884 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, є правомірним та не підлягає скасуванню.
Як наслідок, не підлягає задоволенню похідна позовна вимога щодо призначення пенсії.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстави для стягнення сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу весь період роботи з 01.07.1982 по 31.12.1998.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05 квітня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.А. Божук