Справа № 195/1145/16-ц
2/180/392/21
01 квітня 2021 р. Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Хомченко С.І. розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ,-
ОСОБА_3 :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою в якій просить суд: визнати за ним право особистої приватної власності на майно: бензиновий електрогенератор «Forte FG 6500E»; електрозварювальний апарат «Урал»; слюсарний стіл з висувними ящиками та слюсарними тисками; слюсарний стіл з полицями , слюсарними тисками і верстаком для заточування інструментів; зварювальний стіл з тумбою, швелером і кутком; металева трапеція для транспортування вікон та дверей; свердлильний верстат із слюсарними тисками; верстат для різання металу; зварювальний апарат саморобного виробництва; розкладний стіл для дискової пили; кисневий балон; вуглеродний балон; листи металу 2х1 м., товщиною 2 мм (2 шт.); листи металу 2х1 м., товщиною 3 мм (1 шт.); оцинковані листи металу 2х1 м., товщиною 0,5 мм (3 шт.); листи металу 1х1,20 м., товщиною 16 мм (8 шт.); шафа інструментальна з саморізами по дереву, по металу, по гіпсу; свердла по металу; свердла по дереву; свердла для перфораторів; слюсарні струбцини (35 шт.); електрощит з автоматами захисту мережі; гаражні петлі; електрична сушарня для лісоматеріалів та витребувати його з володіння ОСОБА_2 та передати йому, ОСОБА_1 також просив визнати за ним та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на майно: комп'ютер та обладнання до нього вартістю 5000,00 грн., шафу-купе вартістю 5000,00 грн., комп'ютерний стіл вартістю 400,00 грн., газовий котел «Житомир-12» вартістю4180,00 грн., двоконтурний котел «Житомир-3» вартістю 4972,00 грн., телевізор «Philips» вартістю 9299,00 грн., диван вартістю 11000,00 грн. Поділити майно та визнати за ним та ОСОБА_2 право власності на Ѕ частки за кожним; стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість Ѕ частки майна, що перебуває у сумісній власності, в розмірі 19925,50 грн; стягнути з ОСОБА_2 на його користь Ѕ вартості поліпшень, здійснених за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 169731,22 грн; стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати.
Відповідно до ч.1ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175,177 ЦПК України.
Обставини викладені неповно, не зазначено всі докази, які підтверджують кожну обставину.
Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленимистаттями 69-72Сімейного Кодексу Українитаст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК).
Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання вищевказакного майна, що є предметами даного спору під час перебування у не зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.
Згідно з іст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Також по зустрічному позову позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання майна спільним майном подружжя та його поділ, яка підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175,177 ЦПК України, а саме: позивач просить визнати об'єктом спільного майна її та ОСОБА_1 обладнання та інструменти на суму 48000 грн., стягнувши на її користь Ѕ частину вартості цього майна, а саме 24000 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на її користь суму вартості 10 тон зерна по ціні 3000,00 грн. за тону, а всього 30000 грн., яке позивач безпідставно присвоїв собі.
Обставини викладені неповно, не зазначено всі докази, які підтверджують кожну обставину.
Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленимистаттями 69-72Сімейного Кодексу Українитаст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК).
Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання вищевказаного обладнання та інструментів, а також зерна, що є предметами даного спору під час перебування у не зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.
Згідно з іст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, то згідно з ч.1ст.185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачу 5-денний строк для усунення виявлених недоліків, перебіг якого обчислювати з дня вручення копії цієї ухвали.
При цьому, суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеніст.175 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки, в іншому випадку вказана позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачу.
Керуючись ст.ст.4,19,175,177,185,187,258,260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_2 строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків заяви у вказаний строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу разом із заявою та додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис С. І. Хомченко