Єдиний унікальний номер 205/2335/21
30 березня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпро подання Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування випробувального терміну та направлення для відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника органу з питань пробації ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває подання Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування ОСОБА_3 випробувального терміну та направлення його для відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2018 року.
В обґрунтування даного подання представник органу пробації посилається на те, що до Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшла для виконання копія вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_3 .
У поданні зазначається, що 03.12.2018 року ОСОБА_3 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, попереджений про недопустимість скоєння повторних злочинів та систематичних адміністративних правопорушень.
Органом пробації обґрунтовується доцільність скасування ОСОБА_3 випробувального терміну та направлення його на відбування покарання тим, що в ході здійснення контролю за поведінкою засудженого в період іспитового строку було встановлено, останній 27.06.2019 року та 09.01.2020 року не з'явився на реєстрацію до органу пробації.
Крім того, ОСОБА_3 неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 175, 178, 44-1 КУпАП. Також, 17.08.2020 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.
Таким чином, на думку органу пробації, невиконання обов'язків, покладених вироком суду, безумовно свідчать про небажання ОСОБА_3 стати на шлях виправлення, який неодноразово попереджався про наслідки такої поведінки у період строку випробування, проте належних висновків для себе не зробив.
В судовому прокурор ОСОБА_4 та представник органу пробації ОСОБА_5 подання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у поданні.
Засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання та скасування йому випробувального терміну. У судовому засіданні пояснив, що він не з'являвся на реєстрацію до органу пробації, оскільки переплутав дні явки. Крім того, щодо вчинених адміністративних правопорушень ОСОБА_3 зокрема зазначив, що дійсно він вчиняв зазначені у подані адміністративні правопорушення, проте у повній мірі не розумів наслідків їх вчинення, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Суд, заслухавши думки прокурора, представника органу пробації, вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали подання Новокодацького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області та особової справи ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.
Відповідно до абз. 1-5 ч. 1 ст. 164 КВК України уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Частиною 2 ст. 78 КК України передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 166 КВК якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно з п. п. 5.3, 5.4 Розділу IV «Інструкції з виконання покарань за вироками, не пов'язаними з позбавленням волі», затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України 19 грудня 2003 року №270/1560, якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.
Невиконанням обов'язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов'язків, які було покладено на неї судом (наприклад, не з'являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин). Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів.
Таким чином, при розгляді подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні уповноваженого органу пробації, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення; можливість скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Так, наявними матеріалами підтверджено, що ОСОБА_3 08.10.2018 року було засуджено Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до п'яти років позбавлення волі, від відбування якого останнього було звільнено на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком три роки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи.
03.12.2018 року ОСОБА_3 з'явився до органу пробації, де був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, попереджений про недопустимість скоєння повторних злочинів та систематичних адміністративних правопорушень, також було винесено постанову про встановлення днів явки та реєстрації.
Як вбачається з даних листків реєстрації, засуджений ОСОБА_3 не з'явився до органу пробації 27.06.2019 рокута 09.01.2020 року, що стало підставою для звернення органом пробації до суду з поданням про скасування щодо нього випробувального терміну та направлення на відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому, з пояснень самого ОСОБА_3 , щодо причин неявки на реєстрацію вбачається, що останній грубо нехтує покладеними на нього вироком суду обов'язками, оскільки, ігнорує обов'язки періодичної реєстрації в уповноваженому органі з питань пробації.
Крім того, як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_3 неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності, в тому числі за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.4 1ст.173-2 КУпАП, що підтверджується постановою суду від 17.08.2020 року, тобто за вчинення домашнього насилля.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 не заперечував проти фактів порушень, викладених у поданні органу пробації, пояснивши їх тим, що інколи зловживає алкогольними напоями у зв'язку з чим у нього трапляються розлади поведінки та психіки.
З огляду на викладене, вбачається, що ОСОБА_3 в період випробувального терміну належних висновків для себе не зробив, про що свідчить неодноразове притягнення останнього до відповідальності за умисне вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, в тому числі за ст. 173-2 КУпАП, які полягали у вчиненні домашнього насильства по відношенню до свого батька.
Крім того, останній засуджений вироком суду за вчинення умисного злочину, направленого на заволодіння чужим майном із застосуванням насильства.
З огляду на зазначене, вбачається, що засуджений ОСОБА_3 має схильність до вчинення насильницьких та протиправних дій по відношення до суспільства, що в свою чергу свідчить про нехтування останнім загальновстановленим правилам поведінки, а також враховуючи суспільну небезпеку скоєних ним правопорушень, суд приходить до висновку про категоричне небажання ОСОБА_3 стати на шлях виправлення та вказує на його наміри в подальшому проявляти антисуспільну поведінку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 в повній мірі не виконав покладені на нього вироком суду обов'язки і не виправдав надану йому судом довіру, чим грубо порушив порядок відбування покарання з випробуванням, що вказує на необхідність скасування йому іспитового строку за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2018 року, а поведінка засудженого ОСОБА_3 , яка виразилася у грубому порушенні ним умов відбування покарання з випробуванням, свідчить про його стійке небажання виправитися, у зв'язку з чим, суд вважає, що виправлення засудженого ОСОБА_3 можливе лише шляхом приведення до реального виконання призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2018 року, з огляду на що, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання органу пробаці.
На підставі викладеного, керуючись ст.78 КК України, ст.ст. 371, 372, 376 КПК України, -
Подання Новокодацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , випробувального терміну та направлення його для відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2018 року - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасувати іспитовий строк і направити його для відбування покарання у виді п'яти років позбавлення волі, призначеного йому вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2018 року за ч.2 ст.186 КК України, в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Виконання ухвали покласти на Відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя ОСОБА_1