05 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/173/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автодеталі" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) , у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000260/2 від 02.11.2020 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2020/00534 від 02.11.2020 року.
Ухвалою суду від 25.01.2021 р. позовна заява була залишена без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Позивач недоліки позовної заяви усунув, у зв'язку з чим ухвалою від 05.02.2021 р. відкрито спрощене провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.06.2020 року між товариством та компанією Hangzhou Zhengqiang Corporations Ltd, Китай, укладено контракт на поставку товару №04.06.2020. 02.11.2020 під час декларування товару позивачем була заявлена митна вартість товару №1 у розмірі 58661,61 доларів США, товару №2 у розмірі 30 доларів США, вартість транспортно-експедиційних послуг 57037,73 грн. Митна вартість визначена товариством самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України. Для здійснення митного оформлення товарів товариством подано до митного поста «Херсон» декларацію №UA508040/2020/010358. Разом з митною декларацією для митного оформлення товару митному органу надано пакет документів, передбачених законодавством, але 02.11.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА508040/2020/00260/2 від 02.11.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2020/00534 від 02.11.2020 року. Внаслідок коригування митної вартості товарів, митну вартість товару №1 збільшено до 112802,58 доларів США, митну вартість товару №2 збільшено до 34,92 доларів США. На думку позивача коригування митної вартості товарів відбулось за відсутності правових підстав для такого коригування.
Відповідачем 01.03.2021 подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Декларантом - ТОВ «ТД «АВТОДЕТАЛІ» 02.11.2020 до митного органу було подано митну декларацію №UA508040/2020/010358 для здійснення митного оформлення товару. Товари ввезено на умовах поставки "FOB Ningbo", на виконання умов договору від 04.06.2020 року №04.06.2020 між ТОВ «ТД «АВТОДЕТАЛІ» та Hangzhou Zhengqiang Corporations Ltd, Китай. Для підтвердження правильності визначення митної вартості декларантом було подано документи відповідно до вимог частини 2 статті 53 МК України. Під час надходження декларації здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. АС АУР за митною декларацією виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур. Відповідач вказує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було вивчено договір купівлі-продажу та інші документи, подані декларантом для здійснення митного оформлення, а також додатково подані документи, за результатом чого було встановлено наступне. Поставка товарів здійснюється на умовах поставки «FOB Ningbo» відповідно до Інкотермс. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Відповідно до умов поставки FOB згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний надати покупцю на його прохання, на його ризик та за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. У зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем, у зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного, відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
04.06.2020 року між ТОВ «ТД «АВТОДЕТАЛІ» та компанією Hangzhou Zhengqiang Corporations Ltd, Китай укладено контракт на доставку товару №04.06.2020 (далі-Контракт) на поставку товару - запасних частин та комплектуючих до сільськогосподарського обладнання та автомобілів на умовах поставки FOB Ningbo, відповідно до правил Інкотермс 2010.
Відповідно до умов вказаного контракту, інвойсу ZQW200604-222 від 10.09.2020 року, пакувального листа від 10.09.2020 року та транспортних документів, позивач отримав товар згідно переліку, наведеного в зазначених документах.
Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, позивачем через представника Комарницького Д.Я. 02.11.2020 року було подано митну декларацію №UA508040/2020/010358, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 1726855,12 грн.
Разом із митною декларацією, митним брокером до митного оформлення подано наступні документи: пакувальний лист від 10.09.2020 року, рахунок-фактуру (інвойс) ZQW200604-222 від 10.09.2020 року, коносамент S0120091049 від 20.09.2020 року, автотранспортна накладна №378972 від 31.10.2020 року, сертифікат про походження товару форми А №G202557834060013 від 17.09.2020 року, платіжний документ, що підтверджує митну вартість товару №26 від 21.09.2020 року, платіжний документ, що підтверджує митну вартість товару №99 від 09.06.2020 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №LS-4314101 від 26.10.2020 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №925 від 27.10.2020 року, зовнішньоекономічний контракт №04.06.2020 від 04.06.2020 року, договір про перевезення №04-01-18 від 04.01.2018 року, інші некласифіковані документи.
Згідно із ч. 3 ст. 53 МК України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому необхідно подати наступні відомості:
1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2. рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
3. платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
4. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи);
5. копію митної декларації країни відправлення;
6. якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
7. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Додаткових документів товариство не надало.
02.11.2020 року Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення №UA508040/2020/000260/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення:
- товару №1 до загальної суми 112802,58 дол. США.
- товару №2 до загальної суми 34,92 дол. США.
У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2020/00534.
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Суд зазначає, що згідно протоколу обробки №12805 від 02.11.2020 р. відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару та числові показники послуг з перевезення товару (транспортно-експедиційних послуг).
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: пакувальний лист від 10.09.2020 року, рахунок-фактуру (інвойс) ZQW200604-222 від 10.09.2020 року, коносамент S0120091049 від 20.09.2020 року, автотранспортна накладна №378972 від 31.10.2020 року, сертифікат про походження товару форми А №G202557834060013 від 17.09.2020 року, платіжний документ, що підтверджує митну вартість товару №26 від 21.09.2020 року, платіжний документ, що підтверджує митну вартість товару №99 від 09.06.2020 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №LS-4314101 від 26.10.2020 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №925 від 27.10.2020 року, зовнішньоекономічний контракт №04.06.2020 від 04.06.2020 року, договір про перевезення №04-01-18 від 04.01.2018 року, інші некласифіковані документи.
Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.
За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вказав на наступні підстави.
“…Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Додатково надана копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, що унеможливлює співставлення інформації зазначеної в ній та в документах поданих до митного оформлення. Також номер коносаменту зазначений в копії експортної декларації не відповідає коносаменту поданого до митного оформлення. Поставка товару здійснюється на умовах поставки FOB NINGBO, відповідно до Інкотермс 2010. Згідно з ч.2 ст.53 МК України, документами що підтверджують заявлену митну вартість товару, є зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки FOB NINGBO, продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування не надано. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Також здійснено порівняння митної вартості товарів з рівнем вартості подібних товарів , що імпортуються в Україну, що містяться в ЄАІС Держмитслужби - встановлення, що рівень вартості товарів нижчий від рівня вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну…”.
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.
Посилання митного органу на ту обставину, що позивач зобов'язаний разом із митною декларацією надати страхові документи, суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.
На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Згідно термінів Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB (Free On Board) продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту; продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.
Таким чином, за умовами FOB зазначається порт відвантаження. При цьому, витрати на доставку товару з порту відвантаження за умовами Контракту покладаються на покупця і повинні включатись до митної вартості.
В матеріалах справи міститься договір транспортного експедирування від 04.01.2018р. № 04-01-18, укладений між ТОВ “Торговий Дім “АВТОДЕТАЛІ” та ТОВ “Ламан Шиппинг”, як експедитором, умови якого передбачають вчинення експедитором в інтересах позивача дій, пов'язаних з транспортуванням товару, оплатою вартості перевезення та компенсацією клієнтом понесених експедитором витрат на перевезення товару.
Згідно довідки ТОВ “ Ламан Шиппинг ” від 27.10.2020р. №925 вартість перевезення та транспортно - експедиторських послуг по транспортуванню вантажу за коносаментом S0120091049 за маршрутом Ningbo (China) - Yuzhny/Pivdennyi (Ukraine) складає 56093,40 грн.
При цьому, судом встановлено, що зазначена в митній декларації №UA508040/2020/010358 митна вартість імпортованого позивачем товару 1726855,12 грн., крім загальної вартості товару за контрактом - 58691,61 дол.США, включає в себе вартість транспортних та експедиторських послуг 56093,40 грн.
Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FОВ правил Інкотермс у продавця та покупця (позивача) відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування.
Отже, при поставці товару на умовах FОВ сторони самостійно вирішують, чи бажають вони застрахувати товар, в якій мірі та з якого часу.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року №160/8775/18.
Стосовно посилань митного органу на те, що додатково надана ТОВ “Торговий Дім “АВТОДЕТАЛІ” митна декларація країни відправлення не має перекладу, що унеможливлює співставлення інформації зазначеної у ній та в документах поданих до митного оформлення, необхідно зазначити, що цей документ не є основним документом, з якого можливо встановити митну вартість товару, а є додатковим і може бути наданий на вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 ст.54 Миконого кодексу України, містять розбіжності.
Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, оскільки ним не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті Угоди. Більш того, відповідно до положень МК України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу.
Верховним Судом у Постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено наступне: «...Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.»
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27 липня 2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
Суд також відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Як вбачається зі змісту графи 33 рішення ,то за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом:
- товару №1 на підставі митної декларації від 27.08.2020 №UA5000200/2020/24397, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різні види запчастин, також не можливо встановити умова постачання товару за зазначеною декларацією;
- товару №2 на підставі митної декларації від 15.09.2020 №UA500500/2020/506142, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №2, різні характеристики товару (зокрема призначення запчастин), різні виробники, також не можливо встановити умова постачання товару за зазначеною декларацією
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Оскільки підставою для складання картки відмови у прийнятті митної декларації UA508040/2020/00534 від 02.11.2020 року є протиправне рішення про коригування митної вартості №UA508040/2020/000260/2 від 02.11.2020 року, то така картка відмови підлягає скасуванню.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту № 04.06.2020 від 04.06.2020 р. згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA508040/2020/000281/1 від 23.11.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2020/00534 від 02.11.2020 року, а відтак - задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби №UA508040/2020/000260/2 від 02.11.2020 року про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2020/00534 від 02.11.2020 р.
Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м.Херсон, вул.Гоголя,13) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Автодеталі" (код ЄДРПОУ 41230480, 73000, м.Херсон, вул.Робоча, 66) сплачений судовий збір у сумі 5813 (п'ять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 33 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 108020200