про залишення позовної заяви без руху
02 квітня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1327/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхньорогачицької селищної ради про визнання дій протиправними щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному сайті рішення виконавчого комітету "Про виконання сільського бюджету Самійлівської сільської ради за 2020 рік" від 25.02.2021 року № 14,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному сайті рішення виконавчого комітету "Про виконання сільського бюджету Самійлівської сільської ради за 2020 рік" від 25.02.2021 року № 14.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом оскарження є несвоєчасне оприлюднення рішення Виконавчого комітету Верхньорогачицької селищної ради №14 від 25.02.2021 р. "Про виконання сільського бюджету Самійлівської сільської ради за 2020 рік". Позивач зазначає, що такі дії призвели до порушення його прав, які полягали у неможливості своєчасно скопіювати та використати інформацію, яка міститься у цьому рішенні у своїх особистих цілях.
З огляду на викладене, позивачеві необхідно зазначити у чому саме полягає його порушене право та яку шкоду спричинено правам та інтересам позивача несвоєчасним опублікуванням вищезгаданого рішення.
Враховуючи невідповідність позовної заяви приписам ст. 160 КАС України, така заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Попов