05 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4103/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Прем'єра групп" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправної та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
встановив:
Приватне підприємство "Прем'єра групп" (далі - позивач, ПП "Прем'єра групп") звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області (далі - відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2), у якому просить визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №171840 від 02.12.2020р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 11.12.2020р. товариством було отримано оскаржувану постанову. Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає, що вона підлягає скасуванню. Зазначає, що 18.10.2020р. відповідачем проведена перевірка транспортного засобу - КАМАЗ 65201-012, реєстраційний номер НОМЕР_1 . За результатами перевірки виявлено порушення - перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме встановлено фактичну масу транспортного засобу - 42 720 кг, при допустимій - 40 000 кг, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 14 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Позивача притягнуто до відповідальності та накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 8500 грн. Однак, позивач вважає, що він не може бути притягнутий до відповідальності, оскільки не є автомобільним перевізником, що в силу приписів ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт" виключає його відповідальність. Зазначає, що він є власником транспортного засобу, що був предметом перевірки у цьому спорі. На підставі договору оренди, вказаний транспортний засіб був переданий у платне користування ПП "Прем'єра Південь", що також підтверджується актом приймання передачі. Тобто, у період виникнення спірних правовідносин, автомобільним перевізником був інший суб'єкт господарювання, що підтверджується наданим до суду пакетом документів.
Ухвалою суду від 18.12.2020р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки заяви.
Ухвалою суду від 23.12.2020р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.02.2021р. відповідачем 2 до суду подано відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву, відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними, оскільки в ході перевірки встановлено, що 18.10.2020р., водій транспортного засобу, який належить позивачу, здійснював перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% без відповідного дозволу. Відповідальність за наведене правопорушення передбачена положеннями ч. 1 абз. 14 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Так як наданими при перевірці документами підтверджується той факт, що власником транспортного засобу є саме позивач, а тому позивач повинен відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт як власник транспортного засобу. Таким чином, посадові особи, які виносили оскаржуваний документ діяли на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Ухвалою суду від 22.02.2021р. справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено підготовче засідання, з урахуванням його відкладення на 11.03.2021р.
05.03.2021р. представником позивача подано до суду додаткові пояснення, які з своїм змістом є відповіддю на відзив, в яких представник посилаючись на додатково надані докази, вказує на те, що ПП «Прем'єра групп» не є перевізником у даному випадку, тому не може нести відповідальність у вигляді застосованого до підприємства штрафу, накладеного спірною постановою.
Ухвалою суду від 11.03.2021р. закрито підготовче провадження, вирішено здійснювати подальший розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 193 КАС України).
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 18.10.2020р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області на трасі 260 км а/д Н-11 Дніпро - Миколаїв проведено перевірку транспортного засобу: авто, КАМАЗ 65201-012, реєстраційний номер НОМЕР_1 та складено акт №195974.
В ході проведеної перевірки виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Відповідальність за виявлене порушення передбачена ч. 1 абз. 14 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Перевищення вагових норм зафіксовано в акті від 18.10.2020р. №044133 та довідці №046533.
Постановою Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 02.12.2020р. №171840 до ПП "Прем'єра групп" застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 8500 грн. за порушення абз. 14 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
ПП "Прем'єра групп" згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою, серед видів діяльності якої є 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , авто - КАМАЗ 65201-012, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ПП "Прем'єра групп".
24.02.2020р. між ПП "Прем'єра групп" та ПП "Прем'єра південь" укладено договір оренди, за умовами якого, позивач передав у платне користування ПП "Прем'єра південь" транспортний засіб, який був предметом перевірки у цьому спорі. На підтвердження факту передачі транспортних засобів, сторонами укладено акт приймання передачі до договору найму.
Відповідно до наявних у матеріалах справи копій: договору поставки від 16.10.2020р. №06/10 (укладений між ТОВ «Софія-граніт» та ПП «Прем'єра південь»), видаткової накладної від 18.10.2020р. №1810-00001, 18.10.2020р. ТОВ «Софія-граніт» постановлено на користь ПП «Прем'єра південь» товар - щебінь 20/40 у кількості 24080 кг. Вивезення вантажу було здійснено покупцем - ПП «Прем'єра південь» транспортом, орендованим у позивача.
Позивач наголошує на тому, що він не є автомобільним перевізником, а лише власником транспортного засобу за допомогою якого здійснювалося перевезення вантажу іншою юридичною особою, що виключає його відповідальність передбачену абз. 14 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001р. №2344-ІІІ (далі - Закон №2344).
Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень. (ст. 3 Закону №2344).
Відповідно до ст. 6 Закону №2344, серед іншого, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п. п. 2, 17 п. 5 Положення №103).
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення № 103).
Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки як територіальний орган Укртрансбезпеки наділений повноваженнями щодо здійснення, зокрема, габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування в порядку та у спосіб, передбачені Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Виключна відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, у тому числі і за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, передбачена і статтею 60 цього Закону.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Крім того, ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція, тощо).
Суд зауважує на тому, що позивачем надано докази використання його транспортного засобу (т/з) на підставі договору оренди ПП "Прем'єра південь", а саме 18.10.2020р. постачальником - ТОВ «Софія-граніт» поставлено позивачу вантаж (щебінь 20/40 у кількості 24 080 кг), який у свою чергу вивезено покупцем - ПП "Прем'єра південь" орендованим у позивача транспортом (КАМАЗ 65201-012 з номером НОМЕР_1 ). Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями документів, та доводами відповідача не спростовуються.
Відтак, аналіз змісту наявних у матеріалах справи документів свідчить на користь висновку про те, що автомобільним перевізником є ПП "Прем'єра південь", а не позивач у цій справі.
Доказів того, що позивач у цьому спорі був перевізником вантажу відповідачем не надано.
Таким чином, у розумінні вищенаведених положень Закону України "Про автомобільний транспорт" позивач не є суб'єктом відповідальності за вчинення порушення передбаченого абз. 14 ст. 60 Закону №2344.
При цьому законність або незаконність використання іншою особою належного позивачу транспортного засобу для здійснення вантажних автомобільних перевезень не є підставою для визначення правового статусу позивача як перевізника у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій має право: керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку; довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування. Водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно п. п. 1.10, 2.1, 2.2 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - це фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Як установлено судом, транспортний засіб є приватною власністю позивача, а тому він мав законне право передавати керування цими транспортними засобами іншій фізичній особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційні документи на ці транспортні засоби. Проте в даному випадку це жодним чином не зробило його учасником правовідносин, які витікають з договору перевезення вантажу, укладеного згідно видаткової накладної №1810-00001 від 18.10.2020р.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому за встановлених обставин притягнення ПП «Прем'єра групп» до відповідальності за порушення вимог цього закону є протиправним.
Таким чином, посадові особи відповідача у даному випадку діяли без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваної постанови.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідач не надав належних та допустимих доказів правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги ПП «Прем'єра групп» підлягають задоволенню.
Згідно приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, сума сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню з Державної служби України з безпеки на транспорті, оскільки Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є його структурним підрозділом.
Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 122, 158-163, 167 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Прем'єра групп" (код ЄДРПОУ 42647251, 73027, м. Херсон, вул. Філатова, 38) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонська область (73008, м. Херсон, Бериславське шоссе, 46), Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №171840 від 02.12.2020р., якою до Приватного підприємства "Прем'єра групп" застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 8500 грн.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Прем'єра групп" судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., шляхом безспірно списання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 113070200