про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2021 року Справа № 480/2686/21
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про стягнення грошової компенсації,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить відшкодувати шкоду, завданою незаконною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, що полягає у ненарахуванні компенсації втрати частини доходів (через затримку виплати нарахованої пенсії) та 3% річних (за прострочення боржником грошового зобов'язання) та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі обчисленої компенсації втрати частини доходів та 3% річних за період з 01.01.2018 по 01.03.2021 в сумі 1839,65 грн.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, враховуючи наступне.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема: місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Всупереч зазначеним вимогам позивач в адміністративному позові не зазначив повну адресу місце проживання чи перебування, зазначено лише "м.Суми"
Враховуючи викладене, позивачу необхідно зазначити повну адресу місця проживання (перебування).
Окрім того, в позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору, як пенсіонера, зазначивши, що пенсія не є доходом, заявлені вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої незаконною бездіяльністю відповідача, а тому позивач не повинен сплачувати судовий збір. Зазначає, що на даний час дружина позивача не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, на утриманні позивача перебуває донька із малолітньою дитиною, батько дитини навчається за кордоном, матеріальної допомоги не надає.
Суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишає позовну заяву без руху як таку, що подана з порушенням ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.п.3.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставки судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Разом з тим, оцінивши доводи, вказані позивачем на обґрунтування вимог заявленого в позові клопотання, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які би відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли би зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Той факт, що позивач є пенсіонером, не є безумовною обставиною щодо звільнення від сплати судового збору в розумінні Закону України "Про судовий збір" та норм статті 133 КАС України.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).
При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
При цьому, довідка Головного управління ДПС у Сумській області від 09.03.2021, надана позивачем на підтвердження відсутності доходів за 2020 рік не є належним доказом наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки вона містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України, тобто інформацію про доходи застрахованих осіб у розумінні податкового законодавства.
Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Водночас надані відомості не містять інформації про доходи позивача за весь рік, що передував року подання позову, тобто з 01.01.2020 по 31.12.2020.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 30.01.2020 справа №804/4449/18 адміністративне провадження №К/9901/2597/20.
Згідно змісту позовних вимог, а також доданих до позовної заяви документів, слідує, що позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 83 % грошового забезпечення за 31 рік вислуги, після перерахунку з 01.01.2018 складала 7194,23 грн., на даний час сума пенсії становить 8163,38 грн.
Таким чином у суду відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору при отриманні розміру пенсії за вислугу років у розмірі 83 % грошового забезпечення за 31 рік вислуги.
Про відсутність підстав звільнення від сплати судового збору із підстав отримання розміру пенсії позивачем також зазначено в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі № 480/7334/20, в якій судом апеляційної інстанції зазначено про відсутність підстав звільнення позивача від сплати судового збору під час попереднього звернення позивача до суду з аналогічними вимогами, враховуючи отримання позивачем пенсії за за вислугу років у розмірі 83 % грошового забезпечення за 31 рік вислуги.
Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України, яким на думку ОСОБА_1 , визначено, що пенсія не є доходом, є безпідставними.
Так, предметом розгляду Конституційного Суду України у справі № 1-6/2018 були положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, щодо оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів. При цьому, у рішенні від 27.02.2018 № 1-р/2018 зазначено, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов'язаним з будь-яким видом діяльності. Тому, вирішуючи питання щодо неконституційності вказаних положень закону, Конституційним Судом України не вирішувалось питання щодо визначення поняття доходу.
Слід зауважити, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, твердження позивача, що пенсія не є доходом, спростовується нормами чинного законодавства.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Посилання позивача на те, що на його утриманні знаходиться інші особи, а саме дружина, донька та онук, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" .
Враховуючи зазначене, позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору.
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що позивачем заявлено вимоги про відшкодування шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
В даному випадку за вимоги щодо стягнення з відповідача суми шкоди судовий збір не повинен справлятися в силу норм Закону України "Про судовий збір".
Разом із тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
В адміністративному позові ОСОБА_1 заявляє також вимоги, не пов'язані із відшкодуванням шкоди, зокрема, немайнового характеру, та які підлягають оплаті судовим збором, зокрема щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не нарахуванні компенсації втрати частини доходів та 3 % річних.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
- Рахунок - UA878999980313151206084018540
- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101
- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)
- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404
- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відшкодування шкоди, завданою незаконною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, що полягає у ненарахуванні компенсації втрати частини доходів (через затримку виплати нарахованої пенсії) та 3% річних (за прострочення боржником грошового зобов'язання) та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі обчисленої компенсації втрати частини доходів та 3% річних за період з 01.01.2018 по 01.03.2021 в сумі 1839,65 грн. - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета