17 березня 2021 р. Справа № 480/8459/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту в/ч НОМЕР_1 про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту в/ч НОМЕР_1 (далі - відповідач, Адміністрація ДСС транспорту), в якій просив:
1) визнати протиправним наказ голови Адміністрації ДСС транспорту від 30.10.2020 №277 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
2) зобов'язати голову Адміністрації ДСС транспорту скасувати наказ голови Адміністрації ДСС транспорту від 30.10.2020 №277 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що оскаржуваним наказом на виконання вимог припису НАЗК від 01.10.2020 №33-02/47/20 за результатами службового розслідування позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме, оголошено догану.
Однак, Адміністрація ДСС транспорту не врахувала правової позиції Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року №13-р/2020 у справі №1-24/2020(393/20), відповідно до якого визнано неконституційною норму Закону України “Про запобігання корупції”, а саме п. 6 ч. 1 ст. 11 - здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Тобто, на момент видання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (від 30.10.2020) НАЗК вже втратило повноваження у сфері моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб та не є правомочним суб'єктом у внесенні приписів про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, ініціюванні службових розслідувань, вжитті заходів щодо притягнення осіб до юридичної відповідальності.
Відтак, вважає, що оскаржуваний наказ є протиправним, таким що порушує законні права та інтереси позивача, та відповідно таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 07.12.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.12.2020, що ухвалою суду від 18.12.2020 було відкладено на 16.02.2021 у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів повідомлення про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідача (а.с.55).
Відповідач, не погодившись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.65-67), в якому вказав, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів.
В ході службового розслідування повно та всебічно було встановлено, що полковник ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України “Про запобігання корупції”, свою провину в поясненнях до матеріалів службового розслідування не спростовував.
При цьому, стаття 28 Закону України “Про запобігання корупції” не визнавалася не конституційною і на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності була чинною.
Відтак, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.02.2021 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 17.03.2021 (а.с.71).
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.75-76).
ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, а справу розглянути без його участі (а.с.78).
Представник відповідача також надіслав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без участі представника Адміністрації ДСС транспорту, у задоволенні вимог просив відмовити (а.с.73).
Відтак, з урахуванням вимог ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вбачав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності сторін.
В судовому засіданні дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом Голови Адміністрації ДСС транспорту від 25 липня 2019 року №39 (по особовому складу) ОСОБА_1 був призначений на посаду командира 36 шляхо- відновлювального полку (а.с.19).
01.10.2020 Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) голові Адміністрації ДСС транспорту було складено та направлено припис в порядку п.8 ч.1. ч.2 ст.12 Закону України "Про запобігання корупції" від 01.10.2020 за №33-02/47/20 (а.с.8-9), відповідно до якого НАЗК вимагало від голови Адміністрації ДСС транспорту проведення службового розслідування щодо позивача та притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого п.2 ч.1 ст.28 Закону України “Про запобігання корупції” з огляду на те, що у ОСОБА_1 у сфері виконання службових повноважень наявний приватний інтерес, зумовлений сімейними стосунками з дочкою ОСОБА_2 , який може впливати на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення/невчинення дій під час виконання ним своїх службових повноважень стосовно дочки, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 потенційного конфлікту інтересів. Припис було зареєстровано в Адміністрації ДСС транспорту 09.10.2020.
На виконання вимог вказаного припису наказом голови Адміністрації ДСС транспорту від 09.10.2020 №254 було доручено уповноваженому з антикорупційної діяльності Адміністрації ДСС транспорту ОСОБА_3 в період з 12.10.2020 по 29.10.2020 провести службове розслідування та надати висновок голові Адміністрації ДСС транспорту до 30.10.2020 (а.с.10).
Так, у період з 12.10.2020 по 29.10.2020 уповноваженим з антикорупційної діяльності Адміністрації ДСС транспорту ОСОБА_3 було проведено службове розслідування, за наслідками якого складено та затверджено головою Адміністрації ДСС транспорту акт службового розслідування (а.с.11-18), відповідно до якого підтвердився факт неповідомлення полковником ОСОБА_1 голови Адміністрації ДСС транспорту, який є його безпосереднім начальником, про потенційний конфлікт інтересів як того вимагає пункт 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", що є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Причинами та умовами, що призвели полковника ОСОБА_1 до правопорушення пов'язаного з корупцією, була велика завантаженість щодо виконання ним своїх обов'язків та у зв'язку з постійним підвищеним нервово-емоційним напруженням.
Згідно вказаного акта службового розслідування за неповідомлення голови Адміністрації Держспецтрансслужби про потенційний конфлікт інтересів, що є правопорушенням, пов'язаним з корупцією, було запропоновано командира військової частини ТОЗЗО полковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності владою голови Адміністрації ДСС транспорту.
За результатами службового розслідування (Акт службового розслідування від 30.10.2020) наказом голови Адміністрації ДСС транспорту від 30.10.2020 №277 за неповідомлення голови Адміністрації ДСС транспорту про потенційний конфлікт інтересів, що є правопорушенням, пов'язаним з корупцією, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану (а.с.47).
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.45, 48, 84,86 Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-ХІV (далі - Дисциплінарний Статут), у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. У кожному випадку вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VІІ (далі - Закон України «Про запобігання корупції»), відповідно до пп. “г” п.1 ч.1 ст. 3 якого суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» від 05.02.2014 №1449-ІV (далі - Закон України «Про Державну спеціальну службу транспорту») Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, тобто, у тому числі військові посадові особи військових формувань, утворених відповідно до законів не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
При цьому статтею 1 вказаного Закону визначено, що пряме підпорядкування - це відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.
До близьких осіб, відповідно до цієї ж норми, відносяться, у тому числі, батько, мати, син, дочка.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у тому числі військові посадові особи військових формувань, утворених відповідно до законів, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
У свою чергу згідно з частиною 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2332-ХІІ військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Крім того, частинами 3, 10, 11 статті 5 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» передбачено, що особи, які претендують на зайняття посад у Державній спеціальній службі транспорту, до призначення на відповідну посаду подають в установленому Законом України "Про запобігання корупції" порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік та зобов'язані повідомити керівнику органу управління чи керівнику структурного підрозділу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі чи підрозділі близьких їм осіб (ч.3).
Посадові особи Державної спеціальної служби транспорту не можуть мати в прямому підпорядкуванні або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам (ч.10).
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини десятої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо у зазначений строк ці обставини добровільно ними не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з дня виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування (ч.11).
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що посадові особи Державної спеціальної служби транспорту не можуть мати в прямому підпорядкуванні або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. У разі виникнення таких обставин, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо у зазначений строк ці обставини добровільно ними не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з дня виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування. Поряд з цим такі особи зобов'язані повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, зокрема, - безпосереднього керівника.
Як встановлено судом позивача відповідно до Директиви Міністра оборони України від 26.04.2019 № 1 ДСК «Про проведення організаційних заходів у Державній спеціальній службі транспорту у 2019 році» наказом Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 25.07.2019 № 39 було призначено командиром загону - командиром полку, ВОС -1702002 (а.с.19).
При цьому, відповідно до п.12 Положення про військову частину ТОЗЗО, затвердженого Головою Адміністрації Держспецтрансслужби 12.07.2019 (а.с.22-40) полк очолює командир полку, якого призначає на посаду та звільняє з посади Голова Адміністрації Держспецтрансслужби у встановленому порядку. Тобто безпосереднім керівником позивача є Голова Адміністрації Держспецтрансслужби.
Також даною передбачено, що командир полку Є ПРЯМИМ начальником УСЬОГО особового складу полку та безпосередньо підпорядковується Голові Адміністрації Держспецтрансслужби (п.12). А згідно із пп.4 п.13 вказаного Положення командир полку здійснює в межах своєї компетенції укладення контрактів, призначає на посади, звільнює з посад та звільнює з військової служби особовий склад полку.
Водночас, як встановлено судом наказом безпосередньо позивача, як командира 36 шляхо-відновлювального полку від 31.07.2019 №1РС було призначено на посаду в 36 шляхо-відновлювальний полк молодшого сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_2 - начальником апаратної телефонного зв'язку вузла зв'язку військової частини ТОЗЗО (а.с.41), яка, як вбачається у тому числі з рапорту позивача (а.с.45) є донькою ОСОБА_1 , що у свою чергу, на переконання суду, свідчить про наявність потенційного конфлікту інтересів.
Проте, з матеріалів справи та пояснень самого позивача, вбачається (а.с.44,45), що ОСОБА_1 у встановлені строки не було повідомлено Голову Адміністрації Держспецтрансслужби (не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів) про наявність потенційного конфлікту інтересів.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ був прийнятий на виконання припису НАЗК, який вже на той час не був правомочним суб'єктом.
Дійсно Рішенням Конституційного Суду від 27.10.2020 №13-р/2020 було визнано у той час як Рішенням Конституційного Суду від 27.10.2020 №13-р/2020 визнано неконституційною норму Закону України “Про запобігання корупції”, серед іншого, п. 6 ч. 1 ст. 11, яка передбачала повноваження Національного агентства на здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб. Також в Рішенні зазначено, що серед іншого пункти 6, 8 частини першої статті 11 Закону України "Про запобігання корупції", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Водночас, судом встановлено, що наказ про призначення службового розслідування був прийнятий відповідачем на виконання вимог припису НАЗК ще 09.10.2020 (а.с.10), тобто до прийняття Рішення Конституційним Судом (27.10.2020). А відтак, розслідування відповідачем було призначено з дотриманням зазначених вище норм Дисциплінарного Статуту на виконання припису спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
При цьому, оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарного відповідальності за неповідомлення Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про потенційний конфлікт інтересів, тобто за невиконання обов'язку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», яка не була визнана неконституційною ні на час прийняття оскаржуваного наказу, ні на час прийняття рішення у даній справі. У зв'язку з цим доводи позивача суд не приймає до уваги.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази суд приходить до висновку, що обставини, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження під час розгляду справи, дисциплінарне стягнення у виді догани у даному випадку є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, оскаржуваний наказ відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту в/ч НОМЕР_1 про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повномсу обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 29.03.2021.
Суддя І.Г. Шевченко