05 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1565/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.02.2021 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач) про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при проведенні його перерахунку з 19.02.2020 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі №440/2562/20;
- зобов'язання Головну управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ Державної судової адміністрації України в Полтавській області за вих.№02/1206/2020 від 10.04.2020, починаючи з 19.02.2020 з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області від 10.04.2020 №02/1206/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. На виконання вказаного рішення відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 60%, а не 90%, як те встановлено постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.02.2011 по справі №1601/2а-3735/11. Вважає, дії відповідача, яким зменшено розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 60% при проведенні його перерахунку з 19.02.2020, протиправними, та такими, які порушують його конституційні права та інтереси, право на мирне володіння майном, закріплене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 39), в зв'язку з чим за їх захистом він змушений звернутися з позовом до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.55-55), в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-рп/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ряд положень розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 зі змінами, зокрема пункт 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, яким було введено диференціацію у визначенні розміру суддівської винагороди та розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання, визнано неконституційним та втратив чинність з дня ухвалення цього рішення. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення Закон №1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та відсоткової ставки 90%. Таким чином, на переконання відповідача, діючою нормою є ч.3 ст. 142 Закону № 1402, якою передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Вказував, що відсотковий розмір, який має виплачуватися, після проведеного перерахунку міститься в ч.3 ст.142 Закону №1402, і це саме 60%. Саме в такому розмірі (60%) і проводиться виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, як це передбачено ч.3 ст.142 Закону №1402.
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання.
Наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.02.2010 №9.2/ос ОСОБА_1 встановлено щомісячне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати з 12.01.2010 (а.с.23).
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.02.2011 у справі №2а-3735/2011 (а.с.25-26), яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 (а.с.27) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці №55 від 09.12.2010 про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання через відсутність необхідного стажу. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці призначити ОСОБА_1 з 06.10.2010 щомісячне довічне грошове утримання з врахуванням стажу його роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання - 25 (двадцять п'ять) років 08 (вісім) місяців 25 (двадцять п'ять) днів у розмірі 90 (дев'яносто) відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
В квітні 2020 року територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області позивачу видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 10.04.2020 №02/1206/2020, згідно змісту якої дана довідка видана на підставі положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 (а.с.236).
З вищевказаної довідки вбачається, що станом на 18.02.2020, суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 110985,60 грн., в тому числі: посадовий оклад 69366,00 грн., доплата за вислугу років (60%) 41619,60 грн.
У зв'язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав довідку від 10.04.2020 №02/1206/2020, видану територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
08.05.2020 відділом з питань перерахунків пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення №90 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання гр. ОСОБА_1 на підставі заяви №543/37 від 07.05.2020 та довідки про розмір суддівської винагороди від 10.04.2020 №02/1206/2020 (а.с.232-234).
Позивач не погодився із вказаним рішенням, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі №440/2562/20, яке набрало законної сили 26.10.2020, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №90 від 08.05.2020 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області від 10.04.2020 №02/1206/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі №440/2562/20 відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 виходячи з 60% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді (а.с.237).
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при проведенні його перерахунку з 19.02.2020 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі №440/2562/20, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з частиною першою та третьою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
У даній справі спірним є питання щодо розміру відсотку суддівської винагороди, а саме - здійснення перерахунку та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону №1402-VIII).
Відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Досліджуючи правове поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення №18-рп/2011 від 14 грудня 2011 року, вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року №6-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, а також у рішенні №2-р/2020 від 18 лютого 2020 року.
Раніше, в Законі Україні «Про судоустрій і статус суддів» діяла норма п.25 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень», відповідно до якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, п.25 розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" визнаний неконституційним.
Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня з дати ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Отже, саме з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно до Закону України № 1402-VIII.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 року по справі №620/1116/20.
За таких обставин, на позивача розповсюджується загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII.
Окрім цього, питання перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддів у відставці прямо врегульовано ч.4 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Зазначена норма чітка, однозначна, зрозуміла та не вступає в колізію з іншими нормами. Тобто, для виконання вимог ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" немає ніякої необхідності у додатковому нормативно-правовому акті чи роз'ясненні.
Положеннями статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII передбачено - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Для застосування розміру 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, про який просить позивач, немає ніякої підстави, оскільки зазначений розмір був передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI. Але, з 18.02.2020 року з моменту проголошення Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 року, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI в частині регулювання щомісячного грошового утримання, втратив чинність.
Діючим Законом, передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї, для нарахування щомісячного грошового утримання.
Неможливо використовувати для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно складові, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання.
Отже, перерахунок грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді ставить діючих суддів у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI та до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково з різних законів.
Таким чином відсутні підстави для перерахунку грошового утримання позивача, як судді у відставці, в розмірі 90%. Доводи позивача є не обґрунтованими, а позовні вимоги щодо визнання спірних дій протиправними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ Державної судової адміністрації України в Полтавській області за вих.№02/1206/2020 від 10.04.2020, починаючи з 19.02.2020 не підлягають задоволенню.
Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.В. Костенко