Справа № 420/3923/21
05 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до голови Ради суддів України Моніча Б.С. (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
15 березня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Ради суддів України Моніча Б.С. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 22 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та зазначений адміністративний позов залишено без руху, як поданий без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України. Позивачу було роз'яснено, що виявлені недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом зазначення у позовній заяві відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та відповідача, його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти або причини неможливості надання вказаної інформації); надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги з примірниками для відповідача; надання власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також документу про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Для усунення недоліків позову позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 22 березня 2021 року позивач отримав 27 березня 2021 року засобами поштового зв'язку, що підтверджується зворотним повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
31 березня 2021 року позивачем через канцелярію суду подано заяву, у якій зазначено про те, що в ухвалі від 22 березня 2021 року не розглянуто пункт другий позовної заяви, згідно якого позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 129 Конституції України.
У прохальній частині заяви від 31 березня 2021 року позивач просить:
1) звільнити її від сплати судового збору саме на підставі ст. 129 Конституції України за принципом рівності, змагальності, верховенства права, та, зважаючи на відсутність у позивачки іншого способу захисту прав, крім судового, які порушено відповідачем;
2) надати додатковий час для виправленням встановлених судом вимог.
У заяві зазначено, що незвільнення позивачки від сплати судового збору має ознаки дискримінації, порушує принцип рівності та верховенства права, оскільки відповідач має доступ до Державного бюджету України для сплати судових витрат, тоді як позивач такого доступу позбавлена. Позивачка стверджує, що судом не встановлено порядку доступу позивача до Державного бюджету України для сплати судового збору, що є дискримінацією її прав, всупереч Конституції України, КАС України, обмежує доступ до суду.
Вирішуючи клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Частиною третьої статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За цих саме підстав, згідно ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Аналогічне регулювання щодо звільнення від сплати судових витрат містить ч. 1 ст.133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору може бути майновий стан сторони при дотриманні таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, як слідує зі змісту заяви про усунення недоліків позову, позивач просить звільнити її від сплату судового збору відповідно до ст. 129 Конституції України за принципом рівності сторін, суть якого пов'язує із тим, що відповідач має доступ до Державного бюджету України для сплати судових витрат, тоді як позивачка такого доступу позбавлена.
Проте, суд зазначає, що вказані обставини не можуть бути підставою звільнення позивача від сплати судового збори.
Так, умови, за яких суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати визначені в статті 8 Закону України “Про судовий збір”, яка не передбачає звільнення від сплати судового збору за принципом рівності сторін, доступу до коштів Державного бюджету України.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” встановлено пільги щодо сплати судового збору для певної категорії осіб - позивачів, заявників, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Позивач доказів того, що він належить до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, не надав, судом факту його приналежності до осіб, які звільняються від сплати судового збору за цією нормою не встановлено.
Що стосується посилання позивача щодо неврахуванням судом при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору основних засад судочинства, визначених ст. 129 Конституції України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Основними засадами судочинства є:
1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
2) забезпечення доведеності вини;
3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;
5) забезпечення обвинуваченому права на захист;
6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
7) розумні строки розгляду справи судом;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
9) обов'язковість судового рішення.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, оскільки Законом України “Про судовий збір”, який визначає розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, не передбачено інших підстав для звільнення від сплати судового збору ніж ті, що зазначені у цьому Законі, у суду відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до заявленого клопотання (заява про усунення недоліків вхід. № 16044/21 від 31.03.2021).
Крім того, суд зазначає, що адміністративний процес ініціюється саме позивачем.
Так, за приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Водночас, процесуальне законодавство вимагає від судді з'ясування після одержання позовної заяви її відповідності вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
За приписами ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зв'язку з несплатою судового збору та відмовою позивачу у звільненні від його сплати, позовна заява не відповідає, зокрема вимогам, встановленим ч. 3 ст.161 КАС України.
В ухвалі про залишення адміністративного позову без руху від 22 березня 2021 року зазначено, що позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, отже судовий збір необхідно розраховувати за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру (2270х0,4=908,00).
Суд в ухвалі від 22 березня 2021 року також зауважив, що з поданої позивачем копії позовної заяви не можливо визначити повну суму судового збору, оскільки з прохальної частини позову неможливо прочитати зміст кожної позовної вимоги.
У поданій до суду заяві про звільнення від сплати судового збору (вхід. № 16044/21 від 31.03.2021) позивачем не усунуто вищевикладеного зауваження щодо більш чіткого викладення на письмі заявлених позовних вимог.
З огляду на зазначене, за подання до суду цього позову позивач має сплатити судовий збір за кожну окрему вимогу немайнового характеру та надати до суду оригінал документу про сплату, або звернутись з клопотанням про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, обґрунтованим належними та достатніми доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, з метою дотримання права позивача на доступ до суду, суд вважає необхідним продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі від 22 березня 2021 року.
Керуючись ч. 2 ст. 121, ст.ст. 169, 248, 256, 293 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову.
Надати позивачу для усунення недоліків адміністративного позову 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Глуханчук