Справа № 420/11931/20
26 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,
представника позивача - адвоката Сукачова Є.С. (на підставі ордеру),
представника Державної екологічної інспекції України - Марусиченка В.В. (за довіреністю),
представника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - Тутейко А.В. (на підставі витягу з ЄДРПОУ),
розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом MARINO SHIPPING CO PTE LTD. до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) про визнання рішення №1 від 05.05.2020 року про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту незаконним, -
До Одеського окружного адміністративного суду 05 листопада 2020 року надійшов адміністративний позов MARINO SHIPPING CO PTE LTD. (надалі - позивач) до Державної екологічної інспекції України (надалі - відповідач 1 або ДЕІ України), Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (надалі - відповідач 2 або ДЕІ Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) (надалі - третя особа), в якому позивач просить:
- визнати Рішення №1 Державної екологічної інспекції України про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року - незаконним;
- стягнути на користь компанії MARINO SHIPPING CO PTE LTD. (56 Nell Road, Singapore 088830) суму сплаченого судового збору та суму судових витрат.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що 30.04.2020 року інспектором Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Галактіоновим О.О. було складено протокол №000196 про адміністративне правопорушення та у той самий день прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення за ч.1 ст.59-1 КУпАП (порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення).
В подальшому, як вказує позивач, 05.05.2020 року Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу видала претензію №100005 про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, керуючись статтями 20-2, 72 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Претензія №100005 від 05.05.2020 року видана на ім'я Судновласника, компанію MARINO SHIPPING CO PTE LTD. Сума претензії: 2 416 557 доларів США (два мільйони чотириста шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім доларів США).
У позові зазначено, що 05.05.2020 року, враховуючи виставлену Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу претензію №100005 від 05.05.2020 року, Державна екологічна інспекція України прийняла Рішення №1 про відмову у видачі дозволу на вихід судна STAVANGER з морського порту на підставі ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.110 Водного кодексу України, ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Позивач посилається на те, що під час розгляду справи №916/1287/20 в Господарському суді Одеської області, судновласник довів свої добросовісні наміри щодо сплати збитків які було завдано державі у зв'язку із аварійним розливом вантажу із судна STAVANGER.
Отже, на переконання позивача, вищевказане рішення суду слугує підтвердженням того, що судновласник не має наміру ухилятись від виконання рішення суду та має виключно добросовісні наміри щодо сплати суми претензії.
Таким чином, позивач вважає, що саме 15.05.2020 року, коли Господарським судом Одеської області було проголошено ухвалу у справі №916/1287/20, Державна екологічна інспекції України повинна була зупинити або скасувати рішення про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року.
Проте, як вказує позивач дію рішення Державної екологічної інспекції від 05.05.2020 року про відмову у видачі дозволу на вихід судна STAVANGER, з морського порту було зупинено лише 04.06.2020 року, що підтверджується листом вих. №4362/6/6-20 від 04.06.2020 року та листом вих. №4383/6/6-20 від 05.06.2020 року.
Позивач також зазначає, що на підставі вищевказаних листів Державної екологічної інспекції України, о 22:05 год. 05.06.2020 року капітаном порту «Південний» ОСОБА_1 було прийнято розпорядження №15-3-18/15 про скасування розпорядження №15-3-18/07 від 06.05.2020 року про заборону виходу судна STAVANGER із акваторії порту «Південний» з 00:00 год. 06.06.2020 року.
Тобто, позивач вважає, що неправомірне затримання судна спричинене проголошенням рішення від 05.05.2020 року тривало із 16:40 год. 06.05.2020 року до 00:00 год. 06.06.2020 року.
Отже, на переконання позивача, від 15.05.2020 року до 04.06.2020 року - Державна екологічна інспекція України безпідставно залишала діючим рішення від 05.05.2020 року, у зв'язку із чим судновласник не мав права продовжувати здійснювати свою господарську діяльність, що є негативним наслідком дій суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, позивач вважає, що незважаючи на наявність у Державної екологічної інспекції України повноважень на видачу Рішення №1 про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року, вказане рішення є незаконним, прийнятим без урахування всіх обставин, із порушенням принципу пропорційності та таким що спричинило негативні наслідки для компанії MARINO SHIPPING CO PTE LTD.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, позовну заяву MARINO SHIPPING CO PTE LTD. прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, витребувано:
1. З Державної екологічної інспекції України (Новопечерський пров. 3, корп.2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) усі наявні на час розгляду справи та належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття Державною екологічною інспекцією України Рішення №1 від 05.05.2020 року про відмову у видачі дозволу на вихід судна STAVANGER із акваторії порту «Південний», в тому числі, але не зокрема:
- лист №3479/3.1/7-20 від 05.05.2020 року;
- лист №3489/2.4/6-20 від 06.05.2020 року;
- лист №4362/6/6-20 від 04.06.2020 року;
- лист №4383/6/6-20 від 05.06.2020 року;
2. З Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (пр.-т Шевченка, 12, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 42335172) належним чином засвідчені копії:
- протоколу про адміністративне правопорушення №00196 від 30.04.2020 року;
- постанови про накладення адміністративного стягнення №000196 від 30.04.2020 року;
- претензії №100005 від 05.05.2020 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, заяву Державної екологічної інспекції України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - задоволено:
- розгляд справи за позовом MARINO SHIPPING CO PTE LTD. до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) про визнання дій щодо порядку здійснення розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків та щодо виставлення претензії №100005 від 05.05.2020 року на суму 2 416 557 доларів США неправомірними, визнання рішення №1 від 05.05.2020 року про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту незаконним вирішено проводити в порядку загального позовного провадження;
- призначено по справі підготовче засідання з урахуванням перебування судді у черговій щорічній відпустці на 25 січня 2021 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, клопотання Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про заміну відповідача у справі - задоволено та замінено неналежного відповідача - Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу на належного - Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (просп. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 43879780). Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Призначено підготовче засідання по справі на 25 лютого 2021 року.
В підготовчому засіданні 08 лютого 2021 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи: відзив Державної екологічної інспекції України на адміністративний позов (вхід. №2816/21 від 20.01.2021 року); додаткові докази, які надійшли від Державної екологічної інспекції України на виконання ухвали суду про витребування доказів (вхід. №55610/20 від 28.12.2020 року); відповідь позивача на відзив Державної екологічної інспекції України (вхід. №ЕП/2363/21 від 28.01.2021 року); додаткові докази які надійшли від MARINO SHIPPING CO PTE LTD. (вхід. №ЕП/3287/21 від 05.02.2021 року); заперечення Державної екологічної інспекції України на відповідь на відзив (вхід. №ЕП/3278/21 від 05.02.2021 року).
В підготовчому засіданні 25 лютого 2021 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи: відзив Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на адміністративний позов (вхід. №8194/21 від 18.02.2021 року); відповідь позивача на відзив Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (вхід. №ЕП/5091/21 від 25.02.2021 року); додаткові докази, які надійшли від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (вхід. №9425/21 від 25.02.2021 року).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, клопотання Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про закриття провадження (реєстраційний №780/1.1 від 17.02.2021 року) по справі №420/11931/20 в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо порядку здійснення розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення територіальних і внутрішніх вод України внаслідок скиду забруднюючих речових із судна STAVANGER 30.04.2020 року та дій щодо виставлення претензії №100005 від 05.05.2020 року на суму 2 416 557 доларів США (вхід. №9297/21 від 24.02.2021 року) - задоволено та закрито провадження у справі №420/11931/20 в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо порядку здійснення розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення територіальних і внутрішніх вод України внаслідок скиду забруднюючих речових із судна STAVANGER 30.04.2020 року та дій щодо виставлення претензії №100005 від 05.05.2020 року на суму 2 416 557 доларів США.
В задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про закриття провадження (реєстраційний №1053/1.1 від 02.03.2021 року) по справі №420/11931/20 в частині позовних вимог про визнати незаконним Рішення №1 Державної екологічної інспекції України про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року (вхід. №10803/21 від 03.03.2021 року) - відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, закрито підготовче провадження у справі за позовом MARINO SHIPPING CO PTE LTD. до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) про визнання рішення №1 від 05.05.2020 року про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту незаконним та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 березня 2021 року об 11 год. 00 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.
В судовому засіданні 24 березня 2021 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи заперечення позивача на клопотання Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (вих. №1053/1.1. від 02.03.2021 року та вих. №780/1.1. від 17.02.2021 року) про закриття провадження по справі (вхід. №ЕП/6640/21 від 15.03.2021 року, вхід. №ЕП/6629/21 від 15.03.2021 року).
В судовому засіданні 26 березня 2021 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи додаткові пояснення Державної екологічної інспекції України (вхід. №ЕП/7896/21 від 25.03.2021 року та вхід. №ЕП/7903/21 від 25.03.2021 року).
Позиція Державної екологічної інспекції України обґрунтовується наступним
У відзиві представник зазначає, що Державна екологічна інспекція України заперечує з приводу заявленого у позові у повному обсязі, вважає позовні вимоги завідомо безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що 30.04.2020 року в акваторії морського порту «Південний» на території причалу №4, позивачем, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, здійснено скид з судна «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 забруднюючих речовин (пальмової олії), у зв'язку з чим відбулось забруднення внутрішніх морських вод України.
По факту забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України капітана судна «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 1190 грн.
В подальшому, як вказує відповідач 1, 30.04.2020 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу спільно з представниками ПФ ДП «АМПУ» проведено обстеження акваторії та відбір проб вод в місці забруднення. Відібрані проби направлено до відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції. Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод від 01.05.2020 року №75 виявлено перевищення нормованих значень гранично допустимих концентрацій по вмісту у воді жирів та масла.
У відзиві зазначено, що Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу проведено обчислення розміру відшкодування збитків, внаслідок забруднення та оформлено Претензію на суму 2 416 557 доларів США (два мільйони чотириста шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім доларів США 00 центів).
Враховуючи вищевикладене, Державною екологічною інспекцією України прийнято Рішення про заборону на вихід судна «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 з морського порту «Південний» від 05.05.2020 року №1.
Відповідач 1 зазначає, що прийняття рішення №1 від 05.05.2020 року є наслідком певних подій, взаємопов'язаних між собою, а саме: факт здійснення 30.04.2020 року в акваторії морського порту «Південний» забруднення внутрішніх вод внаслідок скиду забруднюючих речовин з судна «STAVANGER», фіксування та документування даного факту, розрахунку та виставлення претензії №100005 від 05.05.2020 року. Тобто, на переконання відповідача 1 Рішення №1 приймалось Держекоінспекцією у відповідності до повноважень, передбачених чинним законодавством та за певних обставин, що мали відбутись (розлив забруднюючих речовин).
Також, відповідач 1 звертає увагу, що станом на дату розгляду справи, як і станом на дату прийняття Держекоінспекцією оскаржуваного Рішення №1 від 05.05.2020 року, розрахунок та претензія №100005 від 05.05.2020 року є чинними, жодним органом, в тому числі і судами, як дії по їх прийняттю так і самі документи неправомірними не визнані.
Крім того, відповідач 1 звертає увагу, що Держекоінспекція не є стороною по справі №916/1287/20, а сама ухвала Господарського суду Одеської області від 15.05.2020 року по вказаній справі не містить жодних зобов'язань чи приписів, які б зобов'язували Держекоінспекцію скасувати або зупинити Рішення №1 від 05.05.2020 року. Відповідно до яких матеріальних чи процесуальних норм Держекоінспекція «повинна» була саме з 15.05.2020 року зупинити або скасувати Рішення №1 позивачем у позовній заяві не зазначається.
Таким чином, Державна екологічна інспекція України вважає, що Рішення №1 про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року, зважаючи на факт завдання збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення внутрішніх морських вод України, причетність «MARINO SHIPPING CO PTE LTD.» до якого позивачем не заперечується, було прийняте у визначений законодавством спосіб, відповідно до повноважень та за достатніх для його прийняття підстав, а отже є правомірним та законним.
Крім того, відповідач 1 наголошує, що позивачем жодним чином не доведено порушень прав для компанії MARINO SHIPPING CO PTE LTD., що б виникли у зв'язку з прийняттям Рішення №1 про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року, та яким чином визнання даного акта незаконним може призвести до відновлення порушених прав позивача.
Позиція Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) обґрунтовується наступним
Відповідач 2 не погоджується з позовними вимогами MARINO SHIPPING CO PTE LTD., вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що 30.04.2020 року на адресу Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу надійшла телефонограма №27-06-01-30/17, відповідно до якої о 02 год. 20 хв. 30.04.2020 року сталось ймовірне забруднення з судна «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1, яке ошвартоване на причалі №4 морського порту Південний. Представниками Південної філії ДП «АМПУ» за результатами візуального обстеження встановлено наявність на поверхні морської води забруднюючої речовини (ймовірно пальмової олії) загальною площею приблизно 900 кв.м.
В подальшому, як вказує відповідач 2, 30.04.2020 року державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу прибули на причал №4 Південної філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» для з'ясування обставин. В ході з'ясування обставин, капітан судна надав пояснення, відповідно до яких, через помилку екіпажу судна, стався аварійний витік пальмової олії.
У відзиві зазначено, що 30.04.2020 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу спільно з представниками ПФ ДП «АМПУ» проведено обстеження акваторії та відбір проб вод в місці забруднення.
За результатом складено Акт №72 обстеження акваторії та відбору проб вод в місці забруднення від 30.04.2020 року. За фактом забруднення територіальних та внутрішніх морських вод України внаслідок скиду з судна «STAVANGER» IМО НОМЕР_1, посадовими особами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу складено протокол про адміністративне правопорушення №000196 від 30.04.2020 року за ч.1 ст.591 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000196 від 30.04.2020 року, якою капітана т/х «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн.
Відповідно до квитанції №46 від 08.10.2020 року, представником позивача ТОВ «ЄВРОХЕМ ШИППІНГ/ОДЕСА/ЛТД» МП здійснено оплату штрафу у загальній сумі 1190 грн.
В подальшому, з метою відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, враховуючи очевидний характер допущених порушень, відповідно до вимог ст.ст.202, 72 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу проведено обчислення розміру відшкодування збитків внаслідок забруднення та оформлено Претензію №100005 від 05.05.2020 року на суму 2 416 557 доларів США (два мільйони чотириста шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім доларів США 00 центів).
Відповідач 2 зазначає, що 05 травня 2020 року Державною екологічною інспекцією України відповідно до ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.110 Водного кодексу України, ст.202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» прийнято Рішення про відмову у видачі дозволу на вихід судна «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 з морського порту «Південний» від 05.05.2020 року №1.
Також, відповідач 2 вказує на те, що Джерелом забруднення навколишнього природного середовища, внаслідок її скиду з судна «STAVANGER» ІМО9278507 30.04.2020 року є пальмова олія, що є шкідливою речовиною категорії токсичності. Для розрахунку розміру збитків, заподіяних внаслідок забруднення з суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних та внутрішніх вод України використовуються Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів, територіальних, внутрішніх морських вод України, затверджених постановою КМУ від 03.07.1995 року №484. У зв'язку із тим, що відповідно до Такс, розмір відшкодування збитків за одиницю виміру (у доларах США) становить 286 доларів за 1 кг, його розрахунок і здійснюється шляхом арифметичної дії, а саме множення кількості забруднюючих речовин на відповідний розмір відшкодування.
Таким чином, на переконання відповідача 2 розрахунок, здійснений фахівцями Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу відповідає вимогам законодавства.
У судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповідях на відзиви.
Представник відповідача - Державної екологічної інспекції України у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Представник відповідача - Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи - Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за їх відсутністю (вхід. №ЕП/5009/21 від 24.02.2021 року).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзиви на позовну заяву, відповіді на відзиви та додаткові пояснення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
30.04.2020 року на адресу Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу надійшла телефонограма №27-06-01-30/17, відповідно до якої о 02 год. 20 хв. 30.04.2020 року сталось ймовірне забруднення з судна «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1, яке ошвартоване на причалі №4 морського порту Південний. Представниками Південної філії ДП «АМПУ» за результатами візуального обстеження встановлено наявність на поверхні морської води забруднюючої речовини (ймовірно пальмової олії) загальною площею приблизно 900 кв.м. (т.3 а.с.82).
Також, 30.04.2020 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу спільно з представниками ПФ ДП «АМПУ» проведено обстеження акваторії та відбір проб вод в місці забруднення.
За результатом обстеження складено Акт №72 обстеження акваторії та відбору проб вод в місці забруднення від 30.04.2020 року. Згідно опису виявленого забруднення в районі причалу №4 Південної філії ДП «АМПУ» де ошвартоване судно «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 і з якого здійснюється вивантаження пальмової олії, було зафіксовано, що на водній поверхні Адмадинського лиману спостерігається масляна пляма та плавучі частки біло-жовтого кольору (т.3 а.с.84-85).
За фактом забруднення територіальних та внутрішніх морських вод України внаслідок скиду з судна «STAVANGER» IМО НОМЕР_1, посадовими особами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу складено протокол про адміністративне правопорушення №000196 від 30.04.2020 року за ч.1 ст.591 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000196 від 30.04.2020 року, якою капітана т/х «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн. (т.3 а.с.87, 88).
Відповідно до платіжного доручення №46 від 04.05.2021 року, представником позивача ТОВ «ЄВРОХЕМ ШИППІНГ/ОДЕСА/ЛТД» МП здійснено оплату штрафу у загальній сумі 1190,00 грн. (т.3 а.с.89).
В подальшому, з метою відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, враховуючи очевидний характер допущених порушень, відповідно до вимог ст.ст.202, 72 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу проведено обчислення розміру відшкодування збитків внаслідок забруднення та оформлено Претензію №100005 від 05.05.2020 року на суму 2 416 557 доларів США (два мільйони чотириста шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім доларів США 00 центів) (т.3 а.с.104-105).
05.05.2020 року Державною екологічною інспекцією України відповідно до ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.110 Водного кодексу України, ст.202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» прийнято Рішення про відмову у видачі дозволу на вихід судна «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 з морського порту «Південний» від 05.05.2020 року №1 (т.1 а.с.38).
06.05.2020 року капітаном морського порту «Южний» прийнято розпорядження №15-3-18/07 про заборону на вихід судна «STAVANGER», прапор «Тувалу», ІМО НОМЕР_1 з акваторії порту Южний (Південний) (т.1 а.с.40).
12.05.2020 року позивачем надано відповідь на претензію №100005 від 05.05.2020 року (вих. №12-1/05-20), в якій, зокрема, зазначено, що сума збитків у розмірі 2 416 557 доларів США є необґрунтованою та завищеною через неправильне визначення кількості скинутої речовини. Водночас, судновласник судна MARINO SHIPPING CO PTE LTD. не відмовляється від сплати належним чином розрахованих збитків завданих навколишньому середовищу в результаті розливу пальмової олії із судна - 30.04.2020 року. З урахуванням наведеного в запереченнях на претензію, позивач просить Державну екологічну інспекцію України:
- прийняти до уваги Звіт сюрвейера та наведені у відповіді на претензію розрахунки щодо дійсного розміру збитків, які підлягають сплати судновласником;
- погодити, що розмір збитків, спричинених розливом пальмової олії із судна STAVANGER (ІМО НОМЕР_1) 30.04.2020 року в акваторії порту Південний складає 582 953,943 долара США;
- надати судновласнику MARINO SHIPPING CO PTE LTD. можливість сплатити на користь держави завдані збитки у розмірі 582 953,943 долара США шляхом виставлення офіційного рахунку;
- скасувати рішення про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року, забезпечити скасування Розпорядження №15-3-18/07 від 06.05.2020 року на підставі фактичної та дійсної оплати судновласником збитків завданих навколишньому середовищу розливом пальмової олії із судна STAVANGER (ІМО НОМЕР_1) 30.04.2020 року (т.3 а.с.106-110).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2020 року по справі №916/1287/20 відкрито провадження у справі за позовом виконуючого обов'язки керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області (67500, Одеська область, Лиманський район, с. Доброслав, вул. Центральна, 55) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (65055 Одеса, проспект Шевченка, 12) до «MARINO SHIPPING CO PTE LTD.» (088830, Singapore, Nell Road, 56) про стягнення 65 174 542,29 грн. (т.3 а.с.195-198).
19.05.2020 року начальником відділу контролю (нагляду) за безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті в морському порту «Южний» - капітаном морського порту «Южний» складено Акт розслідування аварійної морської події, що сталася о 00 год. 35 хв. 30.04.2020 року за т/х «STAVANGER» (прапор Тувалу, ІМО НОМЕР_1, судновласник - MARINO SHIPPING CO PTE LTD., 56 Neil Road, Singapore 088830, технічний оператор Raffles shipmanagement Servises Pte Lrd., 315, Outaram Road, #09-04 Tan Boon Liat Building, Singapore 169074. Contacts: Master +6531655691, Bridge +6531655692, E-mail: mt-stavanger@sq.wilmar-intl.com), під час вивантаження пальмової олії у морському порту «Південний» біля причалу №4 відбувся розлив вантажу за борт судна з акваторію морського порту в межах бонового огородження т/х «STAVANGER» (т.1 а.с.49-54).
Листом від 04.06.2020 року за №4362/6/6-20 від 04.06.2020 року Державна екологічна інспекція України повідомила в.о. Голови Державної служби морського та річкового транспорту України Звягінцеву С.В. та капітана морського порту «Південний» ОСОБА_1 про те, що зважаючи на наявність гарантійного листа Лондонської Асоціації Власників суден взаємного страхування та внесення судновласником на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області коштів у розмірі 26 679 200 грн. дію рішення Державної екологічної інспекції України від 05.05.2020 року №1 про відмову в видачі дозволу на вихід судна «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 з морського порту «Південний» зупинено (т.2 а.с.125).
05.06.2020 року капітаном морського порту «Южний» ОСОБА_1 прийнято розпорядження №15-3-18/15 яким скасовано розпорядження капітана порту «Южний» від 06.05.2020 року №15-3-18-07 щодо заборони на вихід судна «STAVANGER», прапор «Тувалу», ІМО НОМЕР_1 з морського порту «Южний» (Південний) (т.1 а.с.45).
Не погоджуючись з рішенням Державної екологічної інспекції України №1 від 05.05.2020 року, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України.
У подальшому, Міністерством екології та природних ресурсів Наказом від 11.08.2017 року №312 затверджено Положення про територіальні органи Держекоінспекції.
На підставі вищезазначених актів Наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 року №256, у яке були внесені зміни 19.07.2019 року Наказом №192 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу.
Відповідно до п.2. Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 року №39 «Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції», Державна Азовська морська екологічна інспекція та Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним територіальним органам Державної екологічної інспекції.
Отже, з 28.04.2020 року по 31.05.2020 рік включно, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу виконувала свої повноваження. Враховуючи положення пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року №39 «Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції», наказу Державної екологічної інспекції України №167 від 27.05.2020 року «Про питання діяльності Державних екологічних інспекцій в/у Одеській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Донецькій областях», станом на 30.04.2020 року та 05.05.2020 року, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу свої повноважень Державній екологічній інспекції в Одеській області не передала, у зв'язку із чим продовжувала їх здійснювати.
Повноваження, визначені Положенням про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 року №132, в частині, державного нагляду (контролю) щодо охорони навколишнього природного середовища внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, континентального шельфу України та лиманів, тобто повноваження Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу в межах юрисдикції з 01.06.2020 року розпочала здійснювати Державна екологічна інспекція в Одеській області, відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України №167 від 27.05.2020 року.
Наказом Держекоінспекцїї від 19.07.2019 року №192 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу (далі - Положення №192), пунктом 1 якого визначено, що Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується, повноваження Інспекції поширюються на територію Автономне Республіки Крим, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, міст Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну морську економічну зону України, континентальний шельф України.
Пунктом 2 Розділу II Положення №192 серед функцій Інспекції зазначено повноваження, які передбачають здійснення заходів, пов'язаних із перевіркою дотримання вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо використання, відтворення і охорони морського середовища і природних ресурсів внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та континентального шельфу України.
Згідно з розділом II (Функції Інспекції) Положення №192, Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю (п.3); розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції (п.7); вживає в установленому порядку досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем в судах (п.8).
З вищевикладеного вбачається, що Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.
Крім того, Верховний Суд при розгляді адміністративної справи №420/4129/19 зазначає про наступне: «За приписами ст.35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється Державною екологічною інспекцією України - центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля. Відповідно до п.«ґ» ч.1 ст.202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища (Державної екологічної інспекції України) належить пред'явлення претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища».
Аналогічну позицію Верховний Суд висловив і при розгляді справи №816/2185/16, зазначивши, що «Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії».
Таким чином, суд критично відноситься до твердження позивача, що Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу не мала повноважень на пред'явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з охорони навколишнього природного середовища.
У зв'язку із викладеним, саме Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу, відповідно до наданих законодавством повноважень проведено обчислення розміру відшкодування збитків, внаслідок забруднення судном «STAVANGER» ІМО9278507 внутрішніх морських вод України, що сталося 30.04.2020 року.
Згідно ст.18 Водного кодексу України контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.
Статтею 100 Водного кодексу України підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів, льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток і лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами.
Відповідно до ст.102 Водного кодексу України у внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.
Згідно ст.110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:
1) самовільному захопленні водних об'єктів;
2) забрудненні та засміченні вод;
3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;
7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;
8-1) випалюванні сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у прибережних захисних смугах та на островах;
9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
11) використанні земель водного фонду не за призначенням;
12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;
13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;
14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення;
15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Статтею 111 Водного Кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст.78 Кодексу торговельного мореплавства України, до функцій капітана морського порту належить, зокрема, оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.
Згідно ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі:
а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу і наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;
б) порушення вимог до суднових документів;
в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів;
г) рішення уповноважених законодавством державних органів (митних органів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).
Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених за результатами контролю недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.
Якщо недоліки не можуть бути усунуті на місці, судну надається можливість пройти на найближчу судноремонтну верф.
Про затримку судна негайно повідомляється судновласник.
Витрати, пов'язані з здійсненням капітаном морського порту прав, передбачених цією статтею, покладаються на судновласника.
Таким чином, зазначена норма ч.2 ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України визначає перелік уповноважених законодавством державних органів, які мають право приймати відповідне рішення. Що стосується органів екологічного контролю, то таким органом може бути лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто Державна екологічна інспекція України, яка згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою КМУ №275 від 19.04.2017 року є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до ст.304 Кодексу торговельного мореплавства України власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров'я людей або живих ресурсів моря (далі- забруднюючі речовини), за винятком випадків, передбачених статтею 306 цього Кодексу. Шкода від забруднення - це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об'єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.
Порядок взаємодії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та Державної екологічної інспекції із забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії морського порту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року №670 (далі - Порядок), передбачено, що у разі виявлення адміністрацією порту видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в акваторії порту адміністрація порту невідкладно:
фіксує виявлені факти, зокрема з використанням засобів фото- та відеофіксації;
інформує екологічну інспекцію про виявлені факти шляхом надіслання телефонограми та повідомлення з використанням засобів електронного зв'язку після фіксації виявлених фактів. Повідомлення фіксується в журналі обліку повідомлень про можливе забруднення за формою згідно з додатком 1;
здійснює відбір проб фонових показників якості води в акваторії порту, про що складає акт, форма якого встановлюється законодавством, та забезпечує проведення їх аналізу;
вживає у разі потреби заходів щодо локалізації та ліквідації наслідків забруднення акваторії порту.
Судом не встановлено під час розгляду справи, а позивачем не доведено будь-яких порушень Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу під час здійснення процедури виявлення та фіксації факту порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства.
Статтею 15 Закону України «Про морські порти України» встановлено, що нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» основними принципами охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, тощо.
Відповідно до п.п.«а» - «в» ч.1 ст.202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:
а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:
про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів;
про використання та охорону земель;
про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів;
про охорону атмосферного повітря;
про охорону, захист, використання та відтворення лісів;
про охорону, утримання і використання зелених насаджень;
про використання, охорону і відтворення рослинного світу;
про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу;
щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;
під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
про збереження об'єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі;
про природно-заповідний фонд;
про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;
у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;
щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами;
про поводження з відходами;
щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;
про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
б) здійснення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України перевірки дотримання вимог законодавства про радіаційну безпеку у разі виявлення органом (підрозділом) Державної прикордонної служби України транспортних засобів, вантажів та іншого майна з перевищенням допустимого рівня іонізуючого випромінювання та надання дозволу або заборони на пропуск через державний кордон України транспортних засобів, вантажів та іншого майна за результатами такої перевірки;
в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, у тому числі, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб, тощо.
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у порушенні вимог екологічної безпеки.
Згідно ст.72 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані на території України додержувати вимог цього Закону, інших законодавчих актів у галузі охорони навколишнього природного середовища та несуть відповідальність за їх порушення відповідно до законодавства України.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи з метою відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, враховуючи очевидний характер допущених порушень, що також не заперечується позивачем, відповідно до вимог ст.ст.202, 72 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу проведено обчислення розміру відшкодування збитків внаслідок забруднення та оформлено Претензію №100005 від 05.05.2020 року на суму 2 416 557 доларів США (два мільйони чотириста шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім доларів США 00 центів).
Також, в подальшому, 05 травня 2020 року Державною екологічною інспекцією України відповідно до ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.110 Водного кодексу України, ст.202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» прийнято Рішення про відмову у видачі дозволу на вихід судна «STAVANGER» ІМО НОМЕР_1 з морського порту «Південний» від 05.05.2020 року №1.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, в частині протиправності прийнятого рішення №1 від 05.05.2020 року посилається, зокрема, на неправомірність дій Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо проведення розрахунку та прийняття претензії №100005 від 05.05.2020 року, які і стали підставою для прийняття Держекоінспекцією оскаржуваного рішення.
При цьому, суд не надає окремої оцінки посиланням позивача на неправомірність дій Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо порядку здійснення розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків, а також дій щодо виставлення претензії №100005 від 05.05.2020 року на суму 2 416 557 доларів США, оскільки, як зазначено в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року про закриття провадження по справі №420/11931/20 в частині позовних вимог, враховуючи предмет та суть спірних правовідносин, їх суб'єкту складову, а також зміст та юридичну природу обставин у справі суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо порядку здійснення розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення територіальних і внутрішніх вод України внаслідок скиду забруднюючих речових із судна STAVANGER 30.04.2020 року та дій щодо виставлення претензії №100005 від 05.05.2020 року на суму 2 416 557 доларів США не поширюється та даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Крім того, суд зазначає, що станом на дату розгляду справи, та станом на дату прийняття Держекоінспекцією оскаржуваного рішення №1 від 05.05.2020 року, розрахунок та претензія №100005 від 05.05.2020 року є чинними, жодним органом, в тому числі і судами, як дії по їх прийняттю так і самі документи неправомірними не визнані.
Також, в якості підстави протиправності прийнятого рішення, позивач посилається на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2020 року по справі №916/1287/20, в якій, зокрема, встановлено факт зарахування на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 26 679 200 грн. та надання гарантійного листа Лондонської Асоціації Власників суден.
При цьому, суд погоджується з твердженням Державної екологічної інспекції України, що ухвала Господарського суду Одеської області від 15.05.2020 року по вказаній справі не містить жодних зобов'язань чи приписів, які б зобов'язували Держекоінспекцію скасувати або зупинити дію рішення №1 від 05.05.2020 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Державної екологічної інспекції України №1 про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року, зважаючи на факт завдання збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення внутрішніх морських вод України, причетність «MARINO SHIPPING CO PTE LTD.» до якого позивачем не заперечується, було прийняте у визначений законодавством спосіб, відповідно до повноважень та за достатніх для його прийняття підстав, а отже пропорційним, з урахуванням наслідків події, а тому є правомірним та законним.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов MARINO SHIPPING CO PTE LTD. таким, що не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову MARINO SHIPPING CO PTE LTD. до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) про визнання рішення №1 від 05.05.2020 року про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту незаконним - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Позивач: MARINO SHIPPING CO PTE LTD. (56 Nell Road, Singapore, 088830).
Відповідач: Державна екологічна інспекція України (Новопечерський пров. 3, корп.2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533).
Відповідач: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (пр.-т Шевченка, 12, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 43879780).
Третя особа: Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) (вул. Преображенська, 25, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 41886120).
Повне рішення суду складено та підписано суддею 05 квітня 2021 року.
Суддя С.О. Cтефанов
.