Справа № 420/2621/21
05 квітня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи заяву Військової частини НОМЕР_1 про застосування строків звернення до суду та сплати судового збору ,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ізмаїльського прикордонного загону Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою від 01.03.2021р. прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 ; відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
29.03.2021р. (вх. № 15420/21) від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про застосування позовної давності та сплати судового збору.
В обґрунтування заяви зазначено, що спірні правовідносини пов'язані зі звільненням з публічної служби та повинні вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим з урахуванням приписів ч. 5 ст. 122 КАС України строк звернення до суду з цим позовом становить один місяць. Враховуючи, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 15.12.2020р., а позовну заяву подано 17.03.2021р., строк звернення до суду з цим позовом пропущений. Крім того, зазначено про необхідність сплати позивачем судового збору, враховуючи, що спір не пов'язаний з захистом прав чи інтересів як учасника бойових дій.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач заявляє позовні вимоги про про визнання незаконною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
У постанові Верховного Суду від 25.02.2021 р. у справі №240/5092/20 зазначено, що відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Також Верховним Судом у вищевказаній постанові зроблено висновок, що з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в даному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Таким чином, строк звернення до суду з даним адміністративним позовом складає один місяць, та такий строк обчислюється з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав.
У позовній заяві позивач акцентує увагу на тому, що звільнився з військової служби 02.07.2019р., проте у день виключення зі списків особового складу військової частини, він не був повністю забезпечений грошовим забезпеченням, в зв'язку з чим у подальшому відновлював порушене право в судовому порядку. Відтак, на думку позивача, оскільки розрахунок при звільненні проведено не було, наявні підстави для стянення середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби.
В той же час, щодо вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не вказано коли він дізнався про порушення свого права, за захистом якого звернувся до суду.
Позовна заява направлена позивачем до суду засобами поштового заявку 17.02.2021р., що підтверджується поштовим штампом на конверті, в якому позов надійшов до суду 22.02.2021р. (вх. № 2559/21), тобто з порушенням місячного строку звернення.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, суд зазначає, що позивачем не надано доказів звернення до суду з даним позовом з дотриманням строку звернення та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.
Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, суд вважає, що даний позов слід залишити без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів звернення до суду у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, твердження відповідача про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону судом відхиляються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач, окрім того, що є учасником бойових дій, є військовослужбовцем, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно приписів п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 83173,50 грн., останній звільнений від сплати судового збору з урахуванням приписів п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 123, 132, 160, 161, 169, 171, 240 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльського прикордонного загону Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.
Суддя: Г.П. Самойлюк